Чи може кримчанин стати Президентом РФ?
Або яке відношення до України має поточна конституційна реформа в Росії.
23 січня 2020 р. Державна дума Російської Федерації (нижня палата парламенту Росії) проголосувала в першому читанні за законопроект щодо внесення змін до Конституції РФ, внесений Президентом Росії лише в понеділок, 20 січня.
Для тих, хто очікував побачити в цьому документі зміну поточних правил гри, перерозподіл владних повноважень Президента РФ на користь колегіальних органів, або будь-які хоча б завуальовані натяки на транзит влади, чекає розчарування: зміни до Конституції пропонують традиційний політичний набір — централізацію та посилення повноважень Президента Росії.
Немає сенсу детально аналізувати ці понад 20 сторінок тексту, просякнуті винятковим популізмом та цинізмом, оскільки новий-старий порядок організації та діяльності органів державної влади в РФ жодним чином не змінюється. Однак, серед цього всього є один аспект, що опосередковано зачіпає інтереси України як незалежної держави, і він стосується наступного.
Законопроект пропонує більш категоричні вимоги до всіх вищих посадовців РФ, і в т.ч. до кандидатів в Президенти. Зокрема, ч. 2 ст. 81 Конституції РФ передбачає, що Президентом Російської Федерації може бути обраний громадянин Російської Федерації, який:
- не має зараз і не мав раніше громадянства іноземної держави, посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання на території іноземної держави;
- і який постійно проживає в Російській Федерації не менше 25 років.
Але у цій самій частині статті далі міститься заплутана конструкція, яка говорить, що вимога про відсутність громадянства іноземної держави не поширюється на тих громадян РФ, які:
- раніше мали громадянство держави, яка була прийнята до складу РФ, або частина якої була прийнята до складу РФ відповідно до федерального конституційного закону;
- і які постійно проживали на території прийнятої до складу РФ держави або частини такої держави.
Єдиною територією, яка підпадає під цю характеристику з точку зору внутрішнього законодавства РФ є так звані «Республіка Крим» і «Севастополь як місто федерального значення», що були незаконно утворені у складі РФ як нові суб’єкти федерації відповідно до федерального конституційного закону від 21.03.2014 р., N 6-ФКЗ як завершення спецоперації з анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нагадаю, що Росія анексувала Крим як нібито нову незалежну державу, яка відділилася від України, а не як частину України в ході міждержавного трансферу.
Звичайно, імовірність того, що Путін бачить своїм наступником колишнього громадянина України, який проживав на території півострова і отримав громадянство РФ в/після 2014 р., є вкрай низькою (хоча тепер уже юридично можливою). Однак, сам факт таких змін вже є ще одною провокацією міжнародного правопорядку, яка ще раз демонструє, що РФ в жодному разі не планує добровільно відмовитися від того, що було фактично і юридично захоплено в 2014 році.
Таким чином, Конституція РФ, вже крім існуючої прямої згадки про Крим (включно із Севастополем), який з точки зору міжнародного права і національного законодавства України був і залишається невід’ємною частиною території України, незабаром отримає ще одну завуальовану згадку про нього. Такий символічний жест Росії ще раз демонструє власну позицію до України, і вона є однозначно не дружелюбною.
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини Андрій Павловський вчора о 18:40
- Тимчасовий "воєнний" рай для боржників триває вже четвертий рік поспіль Костянтин Рибачковський вчора о 13:19
- Урядовий спінер: коли не знаєш, кого звільнити – крути ще раз Дана Ярова вчора о 11:39
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов 18.07.2025 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв 18.07.2025 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук 18.07.2025 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко 18.07.2025 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков 18.07.2025 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар 18.07.2025 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич 18.07.2025 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 750
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 280
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 250
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 194
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 180
-
Німецький хімічний гігант BASF підписав 10-річний контракт на закупівлю норвезького газу
Бізнес 29360
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 22766
-
"Ситуація вкрай складна". Польські переробники вимагають ріпаку з України
Бізнес 11850
-
Податки на електромобілі повернуться з 1 січня
Бізнес 10678
-
"Кожне пʼяте євро буде Україні": Угорщина критикує новий бюджет ЄС
Фінанси 6584