Законодавці готуються скасувати покарання за зберігання та виготовлення зброї
До Кримінального Кодексу України пропонуються зміни. Статті про незаконне поводження зі зброєю можуть декриміналізувати.
З Кримінального Кодексу може зникнути стаття 263 (про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та стаття 263-1 (про незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї, виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
За такі статті зараз карають позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. Проте, в планах законотворців декриміналізувати ці статті. В парламенті вже зареєстрований відповідний проєкт закону №11073.
На передодні обговорення цієї ініціативи – варто розібратися, що пропонується, які норми можуть діяти після змін та який вплив на питання безпеки це має загалом.
На початку потрібно розібратися, навіщо в цілому потрібна декриміналізація цих статей? Тут маємо звернутися до судової практики, адже саме вона яскраво демонструє наскільки застаріла стаття 263 КК. Дуже багато суддів не карають людей за незаконне поводження зі зброєю, бо зараз просто немає відповідного закону. Цілком логічно, що покарання відбувається лише тоді, коли зброя стала знаряддям певного злочину. Зараз загалом склалася парадоксальна для юристів ситуація – коли стаття 263 КК посилається на закон, якого не існує.
На практиці це виглядає так – ви зберігаєте вдома трофейний пістолет, який, наприклад, знайшли після окупації вашого населеного пункту. З якихось особистих причин ви вирішили зберігати цю зброю. Так от, якщо у вас цю зброю знайдуть правоохоронці, вас будуть звинувачувати, що ви порушили відсутній закон та запевняти, що вам загрожує ув’язнення.
З іншого боку існує проблема з формальною законністю діяльності людей, які займаються постачанням елементів для FPV-дронів. В чинних нормах виходить так, що люди працюють постійно ризикуючи, що їх притягнуть за статтею 263 КК, адже бойові дрони мають вибухонебезпечні речовини. Фактично, в будь-який момент, ці люди ходять під загрозою того, що їх можуть притягнути до відповідальності, адже дрони – це саме зброя. Тож, ми маємо законодавчо врегулювати, як надалі правоохоронним органам та експертам кваліфікувати такі речі.
Трохи інша ситуація по статті 263-1 ККУ. Ця стаття відносно молода в Кримінальному кодексі та з’явилася у 2012 році для того, щоб контролювати потенційних виробників зброї. Зрозуміло, що під час дії воєнного стану така норма повністю неактуальна та потребує змін.
"Вилучення ст. 263-1 Кримінального кодексу України, яка була додана за часів президентства Януковича, стане сигналом для розвитку зброярського підприємництва та належної конкуренції, без остраху бути притягнутим до відповідальності фактично за допомогу Збройним Силам України", - зазначають ініціатори законопроєкту.
Насамкінець потрібно нагадати, що питання регулювання поводження зі зброєю – це багаторічна дискусія не тільки в українському суспільстві. Зрозуміло, що в умовах активної фази збройного конфлікту – не на часі теоретизувати, коли мова йде про захист держави, проте останні роки лунає багато побоювань у суспільства, громадських діячів та експертів в тому, що по закінченню воєнних дій, ми стикнемося з величезною проблемою. Кількість зброї – це багатокомпонентна проблема, в якій має бути чітке законодавче регулювання та розуміння, як це має виглядати в мирному житті.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10748
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6090
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5839
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3557
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3238