Законодавці готуються скасувати покарання за зберігання та виготовлення зброї
До Кримінального Кодексу України пропонуються зміни. Статті про незаконне поводження зі зброєю можуть декриміналізувати.
З Кримінального Кодексу може зникнути стаття 263 (про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та стаття 263-1 (про незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї, виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
За такі статті зараз карають позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. Проте, в планах законотворців декриміналізувати ці статті. В парламенті вже зареєстрований відповідний проєкт закону №11073.
На передодні обговорення цієї ініціативи – варто розібратися, що пропонується, які норми можуть діяти після змін та який вплив на питання безпеки це має загалом.
На початку потрібно розібратися, навіщо в цілому потрібна декриміналізація цих статей? Тут маємо звернутися до судової практики, адже саме вона яскраво демонструє наскільки застаріла стаття 263 КК. Дуже багато суддів не карають людей за незаконне поводження зі зброєю, бо зараз просто немає відповідного закону. Цілком логічно, що покарання відбувається лише тоді, коли зброя стала знаряддям певного злочину. Зараз загалом склалася парадоксальна для юристів ситуація – коли стаття 263 КК посилається на закон, якого не існує.
На практиці це виглядає так – ви зберігаєте вдома трофейний пістолет, який, наприклад, знайшли після окупації вашого населеного пункту. З якихось особистих причин ви вирішили зберігати цю зброю. Так от, якщо у вас цю зброю знайдуть правоохоронці, вас будуть звинувачувати, що ви порушили відсутній закон та запевняти, що вам загрожує ув’язнення.
З іншого боку існує проблема з формальною законністю діяльності людей, які займаються постачанням елементів для FPV-дронів. В чинних нормах виходить так, що люди працюють постійно ризикуючи, що їх притягнуть за статтею 263 КК, адже бойові дрони мають вибухонебезпечні речовини. Фактично, в будь-який момент, ці люди ходять під загрозою того, що їх можуть притягнути до відповідальності, адже дрони – це саме зброя. Тож, ми маємо законодавчо врегулювати, як надалі правоохоронним органам та експертам кваліфікувати такі речі.
Трохи інша ситуація по статті 263-1 ККУ. Ця стаття відносно молода в Кримінальному кодексі та з’явилася у 2012 році для того, щоб контролювати потенційних виробників зброї. Зрозуміло, що під час дії воєнного стану така норма повністю неактуальна та потребує змін.
"Вилучення ст. 263-1 Кримінального кодексу України, яка була додана за часів президентства Януковича, стане сигналом для розвитку зброярського підприємництва та належної конкуренції, без остраху бути притягнутим до відповідальності фактично за допомогу Збройним Силам України", - зазначають ініціатори законопроєкту.
Насамкінець потрібно нагадати, що питання регулювання поводження зі зброєю – це багаторічна дискусія не тільки в українському суспільстві. Зрозуміло, що в умовах активної фази збройного конфлікту – не на часі теоретизувати, коли мова йде про захист держави, проте останні роки лунає багато побоювань у суспільства, громадських діячів та експертів в тому, що по закінченню воєнних дій, ми стикнемося з величезною проблемою. Кількість зброї – це багатокомпонентна проблема, в якій має бути чітке законодавче регулювання та розуміння, як це має виглядати в мирному житті.
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус вчора о 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко вчора о 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 274
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 217
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 101
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 96
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 64
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38573
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 29531
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
23548
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 19332
-
Дніпро – не мета. Пояснюємо, чому Росія рветься до Дніпропетровської області
17899