Законодавці готуються скасувати покарання за зберігання та виготовлення зброї
До Кримінального Кодексу України пропонуються зміни. Статті про незаконне поводження зі зброєю можуть декриміналізувати.
З Кримінального Кодексу може зникнути стаття 263 (про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та стаття 263-1 (про незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї, виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
За такі статті зараз карають позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. Проте, в планах законотворців декриміналізувати ці статті. В парламенті вже зареєстрований відповідний проєкт закону №11073.
На передодні обговорення цієї ініціативи – варто розібратися, що пропонується, які норми можуть діяти після змін та який вплив на питання безпеки це має загалом.
На початку потрібно розібратися, навіщо в цілому потрібна декриміналізація цих статей? Тут маємо звернутися до судової практики, адже саме вона яскраво демонструє наскільки застаріла стаття 263 КК. Дуже багато суддів не карають людей за незаконне поводження зі зброєю, бо зараз просто немає відповідного закону. Цілком логічно, що покарання відбувається лише тоді, коли зброя стала знаряддям певного злочину. Зараз загалом склалася парадоксальна для юристів ситуація – коли стаття 263 КК посилається на закон, якого не існує.
На практиці це виглядає так – ви зберігаєте вдома трофейний пістолет, який, наприклад, знайшли після окупації вашого населеного пункту. З якихось особистих причин ви вирішили зберігати цю зброю. Так от, якщо у вас цю зброю знайдуть правоохоронці, вас будуть звинувачувати, що ви порушили відсутній закон та запевняти, що вам загрожує ув’язнення.
З іншого боку існує проблема з формальною законністю діяльності людей, які займаються постачанням елементів для FPV-дронів. В чинних нормах виходить так, що люди працюють постійно ризикуючи, що їх притягнуть за статтею 263 КК, адже бойові дрони мають вибухонебезпечні речовини. Фактично, в будь-який момент, ці люди ходять під загрозою того, що їх можуть притягнути до відповідальності, адже дрони – це саме зброя. Тож, ми маємо законодавчо врегулювати, як надалі правоохоронним органам та експертам кваліфікувати такі речі.
Трохи інша ситуація по статті 263-1 ККУ. Ця стаття відносно молода в Кримінальному кодексі та з’явилася у 2012 році для того, щоб контролювати потенційних виробників зброї. Зрозуміло, що під час дії воєнного стану така норма повністю неактуальна та потребує змін.
"Вилучення ст. 263-1 Кримінального кодексу України, яка була додана за часів президентства Януковича, стане сигналом для розвитку зброярського підприємництва та належної конкуренції, без остраху бути притягнутим до відповідальності фактично за допомогу Збройним Силам України", - зазначають ініціатори законопроєкту.
Насамкінець потрібно нагадати, що питання регулювання поводження зі зброєю – це багаторічна дискусія не тільки в українському суспільстві. Зрозуміло, що в умовах активної фази збройного конфлікту – не на часі теоретизувати, коли мова йде про захист держави, проте останні роки лунає багато побоювань у суспільства, громадських діячів та експертів в тому, що по закінченню воєнних дій, ми стикнемося з величезною проблемою. Кількість зброї – це багатокомпонентна проблема, в якій має бути чітке законодавче регулювання та розуміння, як це має виглядати в мирному житті.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1147
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 190
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 137
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 9567
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8859
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6669
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 5983
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4061