Виникнення конфліктних ситуацій з податковими органами для кожного, хто займається бізнесом у нашій державі та не має „зв’язків” у владних кабінетах, не є новиною.
Виникнення конфліктних ситуацій з податковимиорганами для кожного, хто займається бізнесом у нашій державі та не має„зв’язків” у владних кабінетах, не є новиною.
Прагнення понад усе забезпечити збір податків добюджету, поряд із законними методами, досить часто супроводжується іпротизаконними, що у свою чергу, аж ніяк позитивно не відображається нарозвитку зазначеного бізнесу.
Схема яка застосовується для збільшення надходжень добюджетів досить проста та полягає у тому, що органи ДПС під час здійсненняперевірки правильності визначення податкових зобов’язань, просто на просто неберуть до уваги витрати суб’єкта господарювання, що зменшують базуоподаткування з податку на прибуток підприємств та дають підстави дляформування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Підставами для не врахування витрат може бути будь –що, це і відомості про відсутність партнера у ланцюгу постачання товару заюридичною адресою, певні дефекти у його правовому статусі, відомості провідсутність у нього виробничих та технічних можливостей на здійснення певнихоперацій тощо.
Для платника податків встановлення зазначенихвідомостей, у кращому випадку, означає донарахування податків, позбавленнябюджетного відшкодування з ПДВ, а у гіршому випадку це порушення кримінальноїсправи та всі наслідки, які випливають із цього.
Вихід із цієї ситуації є та полягає у тому, що платникподатків для уникнення будь – якої відповідальності з боку держави повиненспростувати доводи податкового органу про порушення ним чинного законодавствата як наслідок неправильного визначення податкових зобов’язань.
Підтвердженням факту здійснення законної господарськоїоперації на підставі якої у подальшому визначаються податкові зобов’язанняплатника податків є належним чином оформлені первинні документи. Платникуподатків для уникнення будь – яких питань з боку податкового органу кращевсього забезпечити наявність всіх первинних документів, що підтверджують самугосподарську операцію, а також її окремі елементи. Якщо товар зокремаперевозився автомобільним транспортом, зрозуміло, що наявність товаро –транспортної накладної у суб’єкта господарювання зайвим не буде.
Якщо податковий орган сумнівається у достовірностізазначених вище документах він вказане повинен довести, оскільки як увідповідності до національного так і міжнародного законодавства обов’язокдоведення протиправності дій суб’єкта господарювання лежить на податковомуоргані.
З позиції ж Європейського суду з прав людини (справа Інтерсплав проти України) таВерховного Суду України (справа запозовом ТОВ „Інтегро – Сервіс” до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва проскасування податкових повідомлень – рішень), суб’єкт господарювання не несевідповідальності за дії та зобов’язання свого партнера, якщо контролюючиморганом не буде доведено його безпосередньої участі у зловживаннях. У разінаявності у контролюючого органу інформації про можливі порушення установленогопорядку здійснення господарської діяльності, він повинен вжити виключнихзаходів щодо їх упередження та припинення.
Таким чином, наявність певних недоліків у первиннихдокументах, підписання їх не встановленими особами (що як правило виявляється вже при проведенні перевірки) абонаявність інших обставин, що не залежать від волі та дій суб’єктагосподарювання – покупця товару не дає підстави для притягнення його до будь –якої відповідальності.
Адже беззаперечним залишається той факт, що ненадходження зокрема податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачаннятовару залежить саме від виробника або першого постачальника товару, комубезпосередньо сплачені суми вказаного податку у ціні придбання товару. Яку жвідповідальність покупець вказаного товару може нести перед державою? Свійобов’язок по перерахуванню податку перед державою він виконав, придбавши товарта сплативши за нього кошти, проконтролювати сплату податку до бюджету іншимиособами які отримали зазначені кошти, у силу своїх прав та повноважень він неможе. Такі права та повноваження чинним законодавством надані контролюючомуоргану, що у свою чергу і визначає їх обов’язок по не допущенню порушень усфері господарювання та притягнення до відповідальності саме осіб якібезпосередньо вчинили правопорушення.
Перекладання ж відповідальності на особу – покупцятовару, яка не допустила порушення норм чинного законодавства з позиціїЄвропейського суду з прав людини та Верховного Суду України є не припустимим.
Виключно для підкріплення своєї правової позиції прирозгляді справи у суді, про протиправність дій податкового органу, платникподатків за відсутності у нього певних первинних документів, у силу різнихфакторів, як от перевезення товару третіми особами, може звернутися до суду зклопотанням про їх витребовування від осіб у яких вони є або повинні бути.
Суд у свою чергу для правильного вирішення спору таз’ясування усіх обставин по справі, у відповідності до положень Кодексуадміністративного судочинства України, має право витребувати зазначені первиннідокументи.
Не надання ж вказаних первинних документів суду,особами від яких вони витребовувалися, за відсутності прямих доказів зловживаньсуб’єктом господарювання – покупцем товару не може свідчити про протиправністьйого дій у сфері оподаткування.
Враховуючи зазначене, наявність у суб’єктагосподарювання належним чином складених усіх первинних документів напідтвердження здійснення ним господарських операцій є запорукою недопущеннявиникнення у нього додаткових проблем з боку контролюючих органів. Притягненняж до відповідальності особи може бути здійснено виключно при доведенні їїпротиправності дій.
