ВС: витрати, пов`язані із наданням правової допомоги не є тотожними реальним збиткам

Нижчезазначений висновок використовував у власній практиці – після перемоги в адміністративному процесі був господарський спір про відшкодування шкоди, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу понесених в адміністративному процесі, який був програний опонентом.   

В постанові Верховного суду від 01.06.2020 у справі № 910/12945/19 міститься наступний правовий висновок:  

4.11.  Як свідчать матеріали справи, ТОВ "СКС" звернулося до суду із вимогою про стягнення з Державного бюджету України 94  167,00  грн шкоди (збитків), завданої внаслідок неправомірних дій Офісу ВПП ДФС, на підставі, зокрема, статей  22, 1173 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи свої вимоги документальним підтвердженням витрат ТОВ "СКС" на оплату послуг Адвокатського об`єднання "Правова та економічна безпека" (згідно з договором про надання правової допомоги від  30.03.2018), пов`язаних із наданням правової допомоги щодо оскарження в судовому порядку (адміністративна справа №  640/20808/18) рішення комісії Офісу ВПП ДФС, що становить 94  167,00  грн, про стягнення яких заявлено цей позов.

Отже, за змістом позовної заяви позивач ототожнює розмір майнової шкоди із витратами на оплату правової допомоги за договором про надання правової допомоги від  30.03.2018, укладеним між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Правова та економічна безпека", перелік послуг за яким зазначено в акті та відповідно до якого позивач перерахував плату за консультаційні послуги згідно з рахунком від  09.09.2019 №  53 у сумі 94  167,00  грн (платіжне доручення від  13.09.2019 №  4761). 

4.13. Водночас згідно з процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо.

Так, як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення грошових коштів, сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв`язку із розглядом адміністративної справи №  640/20808/18 та під час виконання рішення суду в адміністративній справі.

Відповідно до частин  1, 3 статті  132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правову допомогу.

Отже, плата за юридичні послуги належить до судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею  143 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо судових витрат вирішується адміністративним судом у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не  може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. 

4.14. Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. 

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не  набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Законодавством не  передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.