Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.04.2020 12:08

Суд відмовив в знятті арешту з майна. Підстави. Як уникнути відмови?

Суд відмовив Позивачу в задоволенні позовної заяви про зняття арешту у зв’язку з відсутністю доказів наявності арешту майна.

У зв’язку з неможливістю отримати свідоцтво про право на спадщину, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зняття арешту з 2/3 частини квартири, яка належить йому на праві часткової власності.

Щодо підстави для накладення арешту

Підставою для накладення арешту, зі слів Позивача, є постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на майно спадкодавця.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини:

1. Виконавче провадження відкрито щодо спадкодавця.  

2. Виконавче провадження, по якому накладено арешт закінчено внаслідок реального виконання рішення суду у відповідності до постанови №673/3 про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007 року. 

3. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2018 у справі №761/45005/17 позовну заяву про зняття арешту задоволено частково, знято арешт з 1/3 частини квартири спадкодавця за вищевказаним виконавчим провадженням. 

Отже, Позивачем не доведено того, що саме постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві накладено арешт на 2/3 квартири Позивача, оскільки вищевказана постанова прийнята відносно майна спадкодавця та рішенням суду від 07.06.2018 знято арешт з даного майна.    

Слід зауважити, що в матеріалах справи були відсутні докази, які стали підставою для накладення арешту на 2/3 частини квартири, що належить Позивачу, у зв’язку з чим судом відмовлено в задоволенні позовних вимог. 

Згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України сторона повинна довести суду всі обставини, на які посилається з наданням підтверджуючих документів, а відсутність необхідних доказів є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Яким чином уникнути дані обставини?

1. Отримати від нотаріуса відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з арештом майна заявника, яка буде підтверджувати неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину. 

2. Отримати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (обов’язково).

Дану довідку можна отримати у нотаріуса або за посиланням: https://online.minjust.gov.ua/.

З розділу «Підстава обтяження» ви дізнаєтесь – яким органом і  на підставі якого документа накладено арешт на майно, після чого Вам необхідно буде вчинити дії для отримання даного документа.

При зверненні до суду інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна обов’язково необхідно додати до позовної заяви, оскільки даний документ підтверджує наявність накладеного арешту на майно.

В даній судовій справі Позивачем не додана інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна у зв’язку з чим не доведено факту наявності арешту на 2/3 частини квартири.

Судове рішення:

Справа № 761/13907/19

Провадження № 2/761/4930/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       14 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

позивачів і їх представника: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  (далі - позивачі) звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до  ОСОБА_4  (далі - відповідач), третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - третя особа), у якому просили суд зняти арешт з 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачам, який було накладено постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бялий М.Г.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , якому на праві спільної власності належала 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , 2/3 цієї квартири належить членам його сім`ї, відповідно 1/3 - доньці ОСОБА_2 , та 1/3 - колишній дружині ОСОБА_2 . Позивач є єдиною спадкоємицею за законом після померлого батька, мати ОСОБА_2 відмовилася від своєї частини спадщини на користь дочки. Під час оформлення спадщини ОСОБА_1 дізналася про накладення арешту на квартиру. Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва від 24.05.2007 року накладено арешт на все належне майно ОСОБА_5 . Відповідно до відповіді Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ м. Києва від 28.09.2016 року, станом на 28.09.2016 року виконавчий документ, боржником за яким є ОСОБА_5 до відділу не надходив, на примусовому виконанні не перебуває, у зв`язку з цим неможливо встановити причини накладення арешту на майно ОСОБА_5 . Відповідно до постанови №673/3 про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007 року, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-2401/1, виданого 04.04.2007 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 3161,34 грн. закінчено внаслідок реального виконання рішення суду, проте арешт з майна боржника не знято. У подальшому, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2018 року знято арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 . Проте, арешт на підстави постанови державного виконавця було випадково накладено на всю квартиру, а арешт на іншу частину квартири 2/ 3 знято не було. Будь-яких виконавчих проваджень та інших підстав для накладення арешту на майно позивачів немає. Тому, позивачі вимушені звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивачі та представник позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, її представник надіслав лист з проханням проводити розгляд справи за його відсутності, у якому також вказав, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено відсутність відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що журнали реєстрації виконавчих проваджень переданих державним виконавцем та завершені виконавчі провадження за 2014 рік знищені за строком зберігання, встановити причини накладення арешту на майно не виявляється можливим.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 23.05.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивачів, вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у справі №761/45005/17 позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту та скасування заборони на його відчуження задоволено частково. Знято арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі АА №119460 від 24.05.2007 року, реєстраційний номер обтяження 5070732 (а.с. 14-16).

Вказаним рішенням встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному

Відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, 07.12.1984 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, прізвище чоловіка та дружини, після укладення шлюбу - « ОСОБА_7 ».

Відповідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано, прізвище чоловіка та дружини, після розірвання шлюбу залишено « ОСОБА_7 ».

Відповідно копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_2. 

Відповідно копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємицею майна ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_1 .

Відповідно постанови №673/3 про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2007 року, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-2401/1, виданого 04.04.2007 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 3161,34 грн. закінчено внаслідок реального виконання рішення суду згідно прибуткового касового ордеру №1 від 13.08.2007 року.

Згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що арешт, який було накладено на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва від 24.05.2007 року знято рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року.

У той же час, як вказує сторона позивачів, на підставі вищезазначеної постанови державного виконавця, було випадково накладено на всю квартиру, тобто і на частини, які належать позивачам.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ч. 1, ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як зазначалось вище, постановою державного виконавця від 24.05.2007 року було накладено арешт лише на майно, яке належить ОСОБА_5 .

У той же час, матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували накладення арешту на майно позивачів, а саме, на 2/3 частини квартири  АДРЕСА_1  на підставі постанови державного виконавця від 24.05.2007 року.

Вказана обставина унеможливлює суд прийти до висновку, що права позивачів у даному випадку порушені, що підлягають захисту у відповідності до приписів ст. 16 ЦК України.

На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд дійшов висновку, про те, що вимоги позову не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки стороною позивача не доведено обставин, на які вона посилалась як на підстави для задоволення вимог.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317319321 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2-5,12-131976-9295141187211223258-259264-265268272-273280352354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК УкраїниЗаконом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, -

в и р і ш и в :

відмовити в задоволенні позову  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна, що був накладений згідно постанови державного виконаввця Бялий М.Г. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві від 24.05.2007 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.А.Осаулов

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net