Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.12.2016 18:06

Як децентралізація крокує Україною – погляд учасників подій

Аналітик у ВГО Асоціація сприяння самоорганізації населення

З метою вивчення ходу реформи місцевого самоврядування в Україні та виявлення особливостей процесу добровільного об’єднання громад, фахівцями Одеського інституту соціальних технологій, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та регіональних парт

З метою вивчення ходу реформи місцевого самоврядування в Україні та виявлення особливостей процесу добровільного об’єднання громад, фахівцями Одеського інституту соціальних технологій, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та регіональних партнерських організацій протягом липня-серпня 2016 року було проведене експертне опитування представників територіальних громад, розташованих у Волинській, Дніпропетровській, Одеській, Луганській, Львівській та Миколаївській областях.

Проведене експертне опитування дало змогу виявити особливості процесу добровільного об’єднання громад. В ході дослідження всього було вивчено три різні типи громад: об’єднані територіальні громади; громади, які готуються об’єднатися; громади, спроба об’єднатися в яких була невдалою. Дослідження проводилося шляхом анкетування 597 місцевих експертів (представників органів влади, громадських активістів): 342 члени об’єднаних територіальних громад (57,3%); 138 членів громад, які готуються об’єднатися (23,1%); 117 членів громад, в яких спроба об’єднатися була невдалою (19,6%).  Серед згаданого числа опитаних 297 або 49,3% представляли громадськість, а 300 або 50,3% – владу.

Хоча кожна група була розглянута окремо та має певні особливості, можна виявити певні тенденції в оцінках експертів щодо ходу реформи місцевого самоврядування в Україні, зокрема:

Експерти дають неоднозначну оцінку того, чи залучались представники громади до розробки Перспективного плану формування спроможних територіальних громад ОДА, чи ні. Навіть якщо і залучались, то це були представники місцевої ради.

Ініціатором об’єднання територіальних громад також виступали, в першу чергу, представники влади – сільський (селищний, міський) голова та депутати сільської (селищної, міської ради).

У громадах досить активно проводилися громадські обговорення. Найбільш розповсюдженою формою обговорень у територіальних громадах були загальні збори мешканців.

Експерти зазначають, що мешканці чули про реформу, але все ще не до кінця розуміють її суть. Основним джерелом інформації щодо реформи децентралізації виступає місцева влада: голова громади та місцеві депутати, в другу чергу – ЗМІ. Натомість, Офіс Реформ та Мінрегіон відіграли у процесі інформування досить невелику роль.

15123475_1347361898647664_8904827750681855851_o (1).png

Запитань, які найчастіше задавали представникам Офісу реформ, місцевих органів влади, громадських структур, також дуже багато. Найбільш повторювані – це:

- у чому суть реформи, які її перспективи, а головне – її вигоди та необхідність для самих мешканців;

- як будуть надаватись адміністративні послуги, зокрема, видача довідок;

- питання щодо розподілу бюджету та фінансування приєднаних громад;

- питання щодо закриття бюджетних установ.

Аргумент, який найбільшою мірою спонукав і спонукає мешканців підтримати об’єднання – перспектива отримати більш потужний бюджет.

У громадах, що зазнали невдачі у спробі об’єднатися, та у громадах, які планують об’єднатися, супротив спостерігався саме з боку мешканців. Крім того, вдалося виявити, що іноді тиск на прийняття рішень чиниться з вищих щаблів влади, зокрема районною владою та навіть окремими народними депутатами.

Аргументи, висловлені проти об’єднання дуже різноманітні, та найбільш повторювані – це:

- небезпека закриття бюджетних установ та підприємств і, як наслідок, втрата робочих місць;

- всі кошти залишаться в центрі громади, а периферійні села чекає занепад;

- недовіра до реформи, центральної влади, страх перед новим, зневіра, нерозуміння перспектив у цілому.

В усіх групах виявлені схожі труднощі, які виникали під час об’єднання, а у випадку з громадами, які зазнали невдачі, вони стали й причинами невдачі, зокрема:

- брак інформації та діалогу, непорозуміння, недовіра;

- відмова об’єднатись однієї або декількох громад;

- віддаленість населених пунктів за відсутності транспортної інфраструктури.

ОСНи (сільські комітети) в цілому відігравали невелику роль у процесі об’єднання, часто вони навіть не утворені у громадах.

В ході добровільного об’єднання територіальних громад в Україні з’явився інститут старост. Наразі у досліджених об’єднаних громадах у більшості населених пунктів старости вже обрані або їх функцію виконують інші особи, уповноважені місцевою радою. Питання, з якими звертаються до старост, пов’язані переважно з наданням довідок, оформленням субсидій, організацією благоустрою, комунальними послугами.

У цілому, експерти з об’єднаних громад на цьому етапі доволі позитивно оцінюють наслідки реформи. Покращилась якість та доступність послуг, що надаються в громаді після об’єднання; бюджет об’єднаної територіальної громади збільшився в декілька разів; додаткові кошти активно використовуються на ремонт соціальних об’єктів та роботи з благоустрою.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net