Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.07.2017 00:53

Судово-реформаторські страждання з санкційним присмаком

Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Що ж нас чекає восени стосовно розгляду законопроекту щодо «процесуальної реформи» (процесуальної диверсії) - уніфікації правил судочинства різних спеціалізованих ланок судової системи? Чи побачимо ми «європейський досвід» протистояння громадянського суспі

29 липня 2017 року Європейською Комісією було оприлюднено прес-реліз, в якому повідомлено про запуск процедури щодо запобігання порушень у зв’язку з реформою судової системи в Польщі ( European Commission launches infringement against Poland over measures affecting the judiciary: European Commission - Press release. - Brussels, 29 July 2017, http://europa.eu/rapid/press-release_IP-17-2205_en.htm). Ще раніше, 22 липня ц.р. у Кракові – історичній столиці, відбувся багатотисячний мітинг – частина загальнонаціонального руху громадян, обурених прийнятим Сенатом Законом, який надає політикам країни значний контроль над системою судочинства, незважаючи на застереження експертів та окремих інституцій ЄС. Ось для нас для всіх приклад, як громадянське суспільство реагує на неадекватні так звані реформи базового інституту держави – судочинства. При цьому, в них не така вже і радикальна (на перший погляд) реформа на відміну від України. Але це питання, як виявляється, для громадянського суспільства в Польщі принципове, знову ж таки на відміну від нас, де спостерігається доволі пасивне ставлення до підриву засад судової системи України окрім, звісно, зацікавлених осіб, споріднених із ініціаторами «реформи» та іншими зацікавленими особами та їх супротивниками, які обмежені у можливостях вплинути на цей процес з огляду на переважаючі адміністративні та медійні ресурси першої групи.

Згаданий Закон Республіки Польща передбачає звільнення з посад суддів Верховного Суду, за винятком тих, яких призначив президент. Таким чином, це надає президентові право керувати діяльністю судів. Отже, Європейська Комісія розпочала процедуру порушення проти Польщі, надіславши лист про офіційне повідомлення, після публікації у польському офіційному журналі Закону про організацію звичайних судів у п'ятницю, 28 липня. На думку ЄС, ініційована реформа ставить під загрозу принцип верховенство права (і ніякого там правовладдя як декому мріється). Так, міністр юстиції Польщі отримав повноваження продовжувати мандат суддів, які досягли пенсійного віку, самостійно звільняти чи призначати голів судів. Відтак, ЄК звернулася до польської влади з проханням переосмислити та виправити ситуацію, втім, наголошуючи на конструктивному діалозі.

У прес-релізі також окреслено санкції для польської сторони у разі подальшого порушення договірних зобов’язань перед ЄС, в т.ч. щодо призупинення певних прав держави-члена ЄС, тобто Польщі. А що ж стосовно наших взаємин з ЄС? Відповідно до Статті 14  «Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод» Угоди про асоціацію між ЄС та Україноюв рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод. А чи відповідає наша «судова», а також «процесуальна» так звана реформа цьому базовому принципу співробітництва з ЄС в рамках означеної Угоди? Чи надана інституціям ЄС відповідна інформація про наші «процесуальні страждання» у Верховній Раді стосовно прийняття законопроекту-мастодонта про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів за № 6232? Гадається, інституції ЄС за наступні 2 місяця опрацюють ситуацію та нададуть відповідний коментар щодо згаданого документа.

Так і хочеться попросити: Євросоюзе, а можна і нам трошки санкцій проти ділків зі складу «Ради реформ при Президентові України» та декількох ще причетних ідеологів такої «процесуальної революції» на підставі ігнорування думки громадянського суспільства стосовно відповідних процесів, зловживання адміністративним та медійним ресурсами у власних інтересах? Чи може влаштуєте ще у якійсь формі їм холодний душ з нагоди набрання чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, або додасте їм якихось санкцій? Але ще раз повторю: вражає пасивність практиків та вчених, і всього суспільства щодо висловлення думок та коментарів до так званої «судової реформи» по-українськи. А нам потім всім разом за цими «законами» жити, судитися, судити…

Якщо проводити історичні паралелі «спущення реформ зверху», то слід нагадати про деякі огидні сторінки російської окупації ХVIII століття, коли саме «зверху» було спущено документ (дехто його вважає пам’яткою права не дивлячись на його принизливу форму та сутність, не кажучи вже про назву) - «Права, по которым судится малороссийский народ, Высочайшим всепресветлейшия, державнейшия Великия Государыни Императрицы Елисавет Петровны, Самодержицы Всероссийския, Её императорского священнейшего Величества повелением, из трех книг, а именно: Статута Литовского, Зерцала Саксонского и приложенных при том двух прав, такожде из книги Порядка, по переводе из полского и латинского языков на российский диалект в едину книгу сведенные, в граде Глухове, лета от рождества Христова 1743 года» (мовою оригіналу). Цей «документ» є взірцем приниження волі Українського народу, потурання його вольностей та прав, є збіркою норм феодального права. А чи не є приниженням Українського народу ця сучасна «судова реформа»? Нам це потрібно? Гадаю, що ні, тож необхідним є рішучий опір суспільства (суддів, практиків, адвокатів, корпоративних юристів, науковців тощо) ініціативам дорадчих заангажованих органів, які прикриваються інститутом Президента України та мають потужні лобістські можливості починаючи як з Адміністрації Президента, так і знайдення «поплічників» навіть серед представників судової влади – суддів, які, мабуть, цими «реформаторами» певними авансами були заохочені просувати в медіа «позитивні моменти» законопроекту № 6232.

Розуміння того, що «ми рухаємося не в тому напрямку» почало з’являтися навіть в стінах Верховної Ради. 13 липня 2017 року на розгляд ВР було винесено проект Постанови про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 6698, яким передбачалося здійснити на пленарному засіданні Верховної Ради України 13 липня 2017 року одночасний розгляд (обговорення з виступами представників від депутатських фракцій (депутатських груп) та народних депутатів України) виокремлених у структурі законопроекту окремими розділами проекту Господарського процесуального кодексу України, проекту Цивільного процесуального кодексу України, проекту Кодексу адміністративного судочинства України, проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без обговорення та голосування відхилених головним комітетом пропозицій та поправок з метою недопущення розбалансування виокремлених у структурі законопроекту окремими розділами текстів законопроекту. Тобто, прозвучала слушна думка якось роз’єднати на частини цей величезний за обсягом проект, який не під силу опрацювати, навіть, фахівцям. Однак, цей шлях не виправдовує себе: Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України надано висновок про те, що Регламент Верховної Ради України не передбачає у законодавчій процедурі таке одноразове відхилення від процедур, як це передбачено проектом Постанови. А отже восени з початком роботи Парламентом будуть спроби відшукати легітимні шляхи все ж таки розглянути саме цей проект «процесуальної реформи» (процесуальної диверсії). Чим це завершиться – побачимо, але добре було б, якщо все завершилося відхиленням в цілому проекту № 6232.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]