Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.01.2016 16:03

«Європейський досвід» кодифікації господарського законодавства

Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

«Європейський досвід» кодифікації господарського законодавства в редакції чиновників МінЮсту, «експертних кіл», «запрошених фахівців» та інших зацікавлених суб’єктів.

У п’ятницю ввечері 27 листопада 2015 року з’явилося повідомлення від МінЮсту, що в понеділок 30 листопада (див., наприклад http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article… ) представники Міністерства юстиції на чолі із заступником Міністра з питань європейської інтеграції Сергієм Ігоровичем Петуховим, представники бізнесу, експертних кіл та громадськості (без запрошення громадськості – авт.) обговорять необхідність скасування Господарського кодексу та подальший план дій. Зразу ж обмовимося, що МінЮст заздалегідь не розкрив, що то за представники бізнесу і якого такого бізнесу (рейдери, невдахи-«прихватизатори» державного та комунального майна, а раніше – і колективного майна?) та які експертні кола (збірна команда викладачів зі всіх кафедр цивільного права?) зацікавлені в скасуванні Господарського кодексу України? Іншого, в принципі, очікувати не варто, адже ми увійшли в еру публічності діяльності центральних органів державної виконавчої влади, на роботу яких активно має впливати громадськість, представники якої також заявлені як учасники «презентації», але ті самі представники про захід були повідомлені вкрай неприйнятним способом. Забігаючи наперед відзначимо, що той таки громадськості, яка випадково дізналася про «презентацію», висловити свої думки майже не дали, обмежившись двома виступами представників науки господарського права по … 5 хвилин на кожного. Тобто стиль «публічного обговорення» МінЮстом був дотриманий «на відмінно». При цьому, МінЮст не забув запросити численних представників ЗМІ для створення відповідного медійного фону процесу.

«Експертні кола». В цілому ці «експертні кола» – представники організацій-грантоїдів з усіляких питань дерегуляції, сприяння бізнесу і інших модних тенденцій та словосполучень у назвах, які зрозумілі партнерам з ЄС та дозволяють генерувати ідеї щодо «розпилу» грантів, технічної і фінансової допомоги в рамках реалізації різноманітних проектів ЄС тощо, зайняли позицію «ні за, ні проти» (хоча участь в заході такого формату вже дещо розкриває їх позицію). Публічні успіхи в роботі запрошених експертних кіл не дозволяють розгорнуто оцінити їх позиції з урахуванням доступної у відкритих джерелах інформації, але самопіар на участі у подібних ініційованих МінЮстом «презентаціях» їм забезпечений, що дозволить підвищитися у статусі та отримувати більш ласі шматки.

«Запрошені фахівці» були дещо прогнозованими. Як відомо, саме викладачі кафедр цивільного права всіх мастей найкраще розуміються на керівництві економікою, окремими її галузями. Їм, як правило, «допомагають» представники науки трудового, кримінального, рідше, адміністративного права. При цьому як правило викладачі, які не мають жодного стосунку до практики, а лише «практикують» на кафедрах. Як то кажуть: стоячи за кафедрою та читаючи лекції з незмінними із року в рік текстами видніше, як там методами впорядкування сімейних відносин дати раду правовому забезпеченню енергетичної безпеки держави, наприклад. Але мова зараз не про перегріту вкрай науку цивільного права, яка відверто заскучала без скандалів та «переглядів» предметів інших галузей права з метою розширення кількості годин для незчисленного персонального складу відповідних кафедр. Чи може видніше представникам науки цивільного права як там розгортаються процеси імплементації положень Угоди про асоціацію, про яку в «презентації» не було ні слова із вуст експертів, влади, запрошених «фахівців»? Позиція професорів («запрошених фахівців») Н.Кузнєцової та А.Довгерта науковим колам вже давно відома – органічне несприйняття об’єктивної реальності в сфері господарських відносин і їх правового забезпечення. Відзначимо, що в одній із своїх реплік проф. А.Довгерт звинуватив саме «олігархів та червоний директорат у прийнятті та відстоюванні існування Господарського кодексу».

А яка мотивація пана заступника Міністра (виступав першим і останнім, надав представника ЗМІ інтерв’ю, див., наприклад: https://www.youtube.com/watch?v=9Yr9-JBcn1k). Розумію, що ініціація бурхливої реформаторської діяльності може розглядатися як можливість утримати за собою посаду при вже очевидному переформатуванні Уряду України в найближчі тижні після ухвалення Закону про бюджет-2016. Не скидаємо з шальків і те, що пан Петухов схопився за цю «нитку» для самопіару за відсутності очевидних результатів у напрямі роботи, який він модерує у МінЮсті (за даними сайту Міністерства він координує та контролює діяльність … увага … Департаменту міжнародного права!). Ні, це було б сильно просто в цій комбінації, в якій, координуючи діяльність зазначеного Департаменту, заступник Міністра не знає, де ще є аналоги Господарського кодексу України, наприклад, в Європейському Союзі та які тенденції в ЄС зараз щодо кодифікації норм сотень директив у більш змістовні документи (ти ж самі Директиви) з метою виходу на однакове регулювання договірних відносин, відносин дерзакупівель, держаної допомоги, єдиної енергетичної політики, технічного регулювання і т.д. і т.п. Саме сфера енергетики, до речі, є тією сферою, яка стала першопричиною створення Європейського Співтовариства, а згодом і Європейського Союзу. І методи регулювання відносин в цій галузі аж ніяк не можна назвати приватно-правовими та «підсунути» під яку-небудь народжену в надрах кафедр цивільного права «Концепцію реформування приватного права». Чи не перевищив в даному випадку пан Петухов свої повноваження, взявшись за роботу, яка не є в сфері його контролю?

Пан Петухов, по суті, повторив затертий до дірок «аргумент» «вивчення доцільності» скасування Господарського кодексу України, який активно просувався саме представниками цивілістики: в Європі немає ніяких таких «Господарських» кодексів. Розчаруємо генераторів подібних тез: вони таки є. Поверховий підхід до вивчення (або слідкування за дослідженнями інших авторів), а не дослідження оригіналів актів законодавства ЄС та держав-членів ЄС, притаманний не тільки чиновникам міністерств та відомств України в їх намаганні «зрушити» з мертвої точки таку жадану євроінтеграцію та, хоча б на папері, відзвітувати про рішучі та дієві кроки щодо імплементації положень Угоди про асоціацію з ЄС. «Експертні кола», зазвичай нагодовані грантами, не вважають за потрібне вивчати зміст нормативних актів, а читають їх назви. А прочитавши, «не бачать» слова «Господарський» у їх назвах, і роблять висновок про відсутність аналогів такого нормативного акту в державах-членах ЄС. Все просто. Далі. Підсовують заклопотаним співробітникам МінЮсту, у яких досить велике навантаження і без розборок цивілістів і господарників, аналітичні записки з резюме «Міжнародний фонд вивчення проблем економіки планети Марс…», або «На підставі проведеного дослідження за грантної підтримки ЄС…» експертні кола (або представники бізнесу) вважають, що Господарський кодекс так десь шкодить економіці, що його негайно треба скасувати, а далі ми вже вам розкажемо, яким чином ліквідувати прогалини, що з’явилися в правовому регулюванні господарських (скажуть: краще перейменувати у підприємницькі) відносин (за недоречним прикладом Російської Федерації, в де «господарське право» на офіційному рівні є майже лайкою). При цьому факт прийняття, наприклад, Підприємницького кодексу Казахстану делікатно уникається, хоча при його розробці були взяті до уваги потреби саме підприємців та наукові розробки українських вчених-господарників.

Як цивілісти пропонують вирішити проблему правового вакууму у правовій системі внаслідок скасування ГК? А дуже просто: вони можуть запропонувати (як це вже було) реанімувати який-небудь проект Закону України про особливості регулювання господарських відносин, чи, що як найкраще слугуватиме бальзамом на «легкоранимі» душі цивілістів, застосовувати положення так званої «Економічної Конституції» (читайте – Цивільного кодексу з розширеним, або якщо точніше – деформованим предметом регулювання) до регулювання господарських відносин з урахуванням положень спеціального законодавства.

До речі, теза про Цивільний кодекс як про «Економічну Конституцію» легко спростовується програмою онлайн-перекладу translate.google. Якщо ввести «Господарський кодекс України» та здійснити переклад на англійську мову, то отримуємо… Economic Code of Ukraine. Зміст поняття «економіка», думаю, можна не наводити, однак, для цілей даної статті буде корисним нагадати, що «економіка» походить від давньогрецьких слів - oikos дім, господарство, господарювання і nomos – ном, територія управління господарством і правило, закон, дослівно «правила ведення господарства», а також сукупність відносин, які складаються в системі виробництва, розподілу, обміну та споживання. А це – більша частина предмету саме господарського права.

З «Економічною Конституцією» розібралися. Йдемо далі. Яким чином побороти тезу про «такого в Європі немає» та «в Україні сформоване «спеціальне законодавство», завдяки чому скасування Господарського кодексу України не завдасть шкоди правовій системі держави і системі регулювання економіки та управління нею». Так, останнім часом проблема множення актів господарського законодавства набула актуальності. Діло тут не в тому, що господарське законодавство розвивалося дуже стрімко: законодавець намагався охопити якнайбільше коло відносин правовим регулюванням відповідно до завдань державної політики в окремих сферах чи галузях економіки, при цьому нехтуючи принципами науки господарського законодавства, серед яких основними є його компактизація та кодифікація. Господарський кодекс України свідомо ігнорувався як нормативно-правовий акт, який відіграє стрижневу роль господарського законодавства і який, як і будь-який Кодекс, має розвиватися в бік збільшення об’єму норм, нарощування регулюючого потенціалу. А тепер МінЮст з невідомих причин ставить питання про його скасування начебто у зв’язку з тим, що «він нічого не регулює» (таке не раз можна було почути протягом 2008-2013 рр. в апараті самого МінЮсту, який відчував на собі значний вплив «радників» і «експертних кіл» зрозуміло якого спрямування).

Як співвідноситься структура Угоди про асоціацію з господарським законодавством України, зокрема і з Господарським кодексом? А дуже просто. Наприклад, Розділ IV Угоди присвячений торгівлі і питанням, пов’язаним з торгівлею, містить положення щодо національного режиму та доступу товарів на ринки, засобів захисту торгівлі, послуг і ін. Розділ V Угоди має назву «Економічне та галузеве співробітництво» і майже повністю співпадає за змістом з предметом господарського законодавства, складаючись із положень щодо співробітництва у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику, управління державними фінансами (бюджетна політика, внутрішній контроль і зовнішній аудит, податки тощо), екологічного господарювання, транспорту, інновацій, інвестицій, різних аспектів наукового співробітництва, окремих правил господарювання в певних сферах, політики у сфері промисловості та підприємництва (Глава 10), співробітництва у видобувній та металургійній галузі (Глава 11) і ін. ЄС, формуючи текст Угоди, надав нам у завершеному вигляді пласт господарського законодавства, сформованого починаючи з середини 50-х років. Нам вже не потрібно проходити весь цей шлях еволюційного розвитку законодавства ЄС, ми маємо користуватися цими надбаннями в завершеному вигляді, і, звісно, слідкувати за тенденціями подальшого розвитку права ЄС, які мають призвести до суттєвої зміни спільного законодавства у бік його компактизації, та, не виключено, до його кодифікації. Структура Угоди (окремі її Розділи) відповідає структурі господарського законодавства ЄС, тож процес імплементації передбачає додержання цієї структури при реформування правової системи України. Лише поверхневий аналіз структури Господарського кодексу України приводить нас до думки про схожість зі структурою права ЄС, відображеного в Угоді! У зв’язку з цим, у виступах пана Петухова, «експертних кіл» та «запрошених фахівців» Угода про асоціацію з ЄС тактично не фігурує.

Положення Угоди про асоціацію з ЄС базуються також на нормах Світової організації торгівлі, при вступі до якої Україні не висувалися вимоги скасувати Господарський кодекс (див., наприклад: Глава 6 Частина 1, 2 і далі Угоди про асоціацію з ЄС). Звісно, інституції ЄС ні в процесі розробки тексту Угоди, ні в процесі консультацій щодо техніки та принципів імплементації її положень не висували аналогічних вимог. Чому? Тому що інституціями ЄС приділяється увага змісту нормативно-правових актів, а не формі, в якій вони видані (мається на увазі назви тих чи інших кодексів). Немає такої вимоги про скасування Господарського кодексу і у інших партнерів на міжнародному рівні, зокрема у МВФ, ЄБРР тощо. Дійсно, цікаво інколи чути про «вимоги» цих інституцій щодо «дерегуляції бізнесу» шляхом «скасування ГК» (останнє, як правило, дофантазовується в рамках «правильного» перекладу спільних заяв за результатами консультацій та робочих засідань).

Повертаючись до феєричного виступу проф. А.Довгерта про «відстоювання існування ГК олігархами і красними директорами», відзначимо, що Петухов теж підхопив цю тезу і з насолодою повторює її у всіх своїх виступах забуваючи про одну маленьку деталь. Сам пан Петухов асоціюється з одним з найодіозніших олігархів, а саме – з Д.Фірташем. Відповідно до опублікованої інформації на сайті МінЮсту (http://old.minjust.gov.ua/50726) з вересня 2012 року до березня 2015 року пан Петухов обіймав посаду директора з корпоративних питань ТОВ «Карпатигаз», до цього – з червня 2007 року – заступника директора з правового забезпечення з міжнародних питань ТОВ «РС ДЖ Україна», ТОВ «ОСТХЕМ Україна». З ким саме пов’язані вищезгадані суб’єкти господарювання обізнаному читачеві можна не підказувати. Тут виникає декілька цікавих питань. Представники науки цивільного права завжди були «вбудовані» у владу (наприклад, С.Головатий був тривалий час Міністром юстиції України), що дозволяло їм при будь-якому політичному режимі, будь то Януковича-Азарова чи Ющенко-Тимошенко, «ініціювати» скасування ГК та реалізовувати інші «корисні» ідеї стосовно правового регулювання економіки. Так, наприклад, і досі ведеться активна робота щодо зниження регулюючого потенціалу ГК шляхом множення «галузевого» законодавства. Звідси, цивілісти завжди знаходили тих, в чиї вуста (або руки) у зв’язку з недостатньою освіченістю чи заклопотаністю, небажанню розбиратися в ситуації, вкладали відповідні ідеї. Так і зараз виникає питання, хто кого знайшов, або для чого пану Петухову рекрутували професорів А.Довгерта та Н.Кузнєцову? Звичайно, для (повторюсь) інтелектуального супроводження процесу скасування ГК. Але, мабуть, й не тільки для цього.

Чим же завинив Господарський кодекс перед паном Д.Фірташем або групою DF ? Або чим він заважає? Які такі перепони бізнесу Д.Фірташа ставить Господарський кодекс, що він чужими руками, а тим більше – руками посадовців МінЮсту, намагається домогтись його скасування? Це питання, напевне, можна дослідити вивчивши судову практику, де рішення судів на засадах норм ГК ставали перешкодою реалізації бізнес-інтересів, які, вочевидь, йшли у розріз з інтересами держави. Однак, це – тема для подальших досліджень. То хто лукавить, кажучи про «олігархів як поборників існування ГК України», якщо Кодекс реально заважає тим самим олігархам реалізовувати власні інтереси в сфері заволодіння або експлуатації державної чи комунальної власності?

Підсумовуючи вищесказане, відзначимо, що робота Уряду України, зокрема чиновників МінЮсту, має недоліки та заслуговує на відповідні неприємні зауваження, особливо в питаннях публічності та неухильного дотримання положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV, нормам якого, до речі, місце в самому Господарському кодексі. Сама постановка питання «чим є ГК для правової системи України, яка його роль та що він регулює» з вуст чиновників не є коректною. Ліквідації безграмотності чиновників МінЮсту в даному випадку може посприяти Експертний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) № 3498 від 20 листопада 2015 року. В згаданому висновку «групі народних депутатів» (до речі, авторський колектив сам по собі є цікавим) роз’яснено, що запропонований у проекті варіант внесення змін до Господарського кодексу України, згідно з яким, зокрема, із нього повністю виключаються глава 17 «Цінні папери у господарської діяльності» та параграф 4 «Біржова торгівля» глави 30 «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання» порушує внутрішню єдність ГК як системного законодавчого акту, в якому комплексно врегульовується весь масив господарських відносин» (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57159). Тобто на думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України ГК є системоутворюючим актом, а на думку чиновників МінЮсту – ні? Нагадаємо, вказаним проектом, поданим групою народних депутатів України і, вочевидь, санкціонованим МінЮстом, передбачається викласти в новій редакції декілька статей ГК та виключити главу 17 «Цінні папери у господарській діяльності» розділу ІІI «Майнова основа господарювання» з одночасним вміщенням її основних положень в Цивільний кодекс України (так звана «Концепція реформування приватного права» в дії?).

В принципі, проблема стратегічного напряму розвитку законодавства України в більшості своїй вирішена із набуттям чинності положень Угоди про асоціацію з ЄС та додатків до неї. І тут ніякі «Концепції реформування приватного права» не потрібні. В Угоді встановлені певні строки, визначено нормативні акти ЄС, необхідні до імплементації в законодавство України з метою отримання від ЄС сигналу про відповідність не окремих галузей законодавства, а правової системи України в цілому, що буде одним з головних аргументів при поданні заявки на вступ до ЄС та отримання від ЄС відповідного запрошення. При цьому, менше за все чиновників ЄС буде цікавити думка чиновників МінЮста про відповідність чи невідповідність окремих нормативних актів вимогам ЄС. Стосовно Господарського кодексу, то при роботі в рамках Східного партнерства та розробки положень Угоди про асоціацію з ЄС жодних зауважень стосовно ГК не надходило. Тобто скасування ГК є диверсією чиновників МінЮсту стосовно правової системи України, ні чим конкретно не обумовленою, окрім реалізації побажань окремих олігархів, органічно сплетених із інтересами окремих представників науки цивільного права.

Що ж робити далі? МінЮст пропонує обговорити «подальший план дій» після скасування Господарського кодексу. Певне, МінЮст розуміє, що сама постановка такого питання аж ніяк не слугує укріпленню думки інвесторів про стабільність правового забезпечення управління економікою, системою господарювання в окремих галузях. А саме стабільність правового регулювання і є основною вимогою в тому числі і інституцій ЄС.

Не секрет, що Угода про асоціацію України з ЄС визначатиме напрями розвитку господарського законодавства на найближчі 3-5-7-10-12 років в залежності від різношвидкісної реалізації (імплементації) її положень і додатків до неї. Робота щодо аналізу положень Угоди Національною академією наук України було розпочато ще задовго до того, як про неї дізналася більшість сучасного кадрового складу МінЮсту. В 2012-2013 роках було детально проаналізовано майже всі спірні моменти, виявлено ризики, переваги. Звісно, така робота над оцінкою положень Угоди йшла дещо у розріз задумів Уряду Януковича-Азарова щодо інтеграції України в Митний союз, тому особливої підтримки не знаходила. Лише після подій Революції Гідності та переформатування Уряду України євроінтеграційні процеси отримали певний зовнішній поштовх при внутрішньому нерозумінні та несприйнятті. Ще раз маємо констатувати нерозуміння сучасних управлінців змісту права ЄС, принципів та методів імплементації його положень в законодавство України та роль Угоди в цьому процесі. Урядовці і досі прислухаються до сумнівних порад з метою реалізації вузьковідомчих або інших (може і корупційних) інтересів, в тому числі з метою введення в оману партнерів з ЄС імітацією процесів імплементації норм Угоди в чинне законодавство.

Угода про асоціацію з ЄС може і повинна виступати дороговказом подальшої модернізації господарського законодавства шляхом його кодифікації на якісно новому рівні з урахуванням норм ЄС та тенденцій правового забезпечення участі держави в економіці з одночасним збільшенням його об’єму до 3000-3500 статей. Такий об’єм дозволить сконцентрувати основні вимоги норм і правил ЄС, а також особливості регулювання тих чи інших господарських відносин відповідно до традицій господарювання, що склалися в Україні протягом останніх 20 років. До того ж, звернення до Преамбули Господарського кодексу підказує нам, що його метою є забезпечення зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Отже ГК відкритий до імплементації в себе норм правової системи ЄС відповідно до обраного стратегічного інтеграційного руху нашої держави.

І на останок. Моніторинг сторінок державних службовців іноді приносить певні плоди та слугує «лакмусовим папірцем» особистісних якостей людини, її інтересів у прив’язці до конкретного часу і подій в сфері суспільного життя та особистої участі (ролі) у цих подіях. Що ж нам надає, наприклад, дослідження особистої сторінки пана Петухова у соціальній мережі Facebook? Судячи з «постів» пана заступника Міністра, про існування суперечки між цивілістами і «господарниками» (вже 7 грудня на своїй сторінці пан заступник Міністра уточнив, що «Отмена Хозяйственного кодекса – это не спор между цивилистами и хозяйственниками!»), а може і взагалі, про існування Господарського кодексу України, він дізнався 17 листопада 2015 року, коли розмістив на своїй сторінці пропозицію (час 17:53) «кинути у «приват» конкретні приклади (судові рішення), коли суди використовували протиріччя між Господарським та Цивільним чи Земельним кодексом (чи інших актів) для винесення неправомірних рішень? Також загальні проблеми для бізнесу, які виникають через формулювання статей в Господарському кодексі?» (дослівно). Гадаємо, що тут йому «накидали» повний «приват» цивілістичних мантр без конкретних прикладів. Тобто, це той самий робочий день, протягом якого пан Петухов отримав «партійне завдання» щодо дискредитації ГК під соусом євроінтеграційних устремлінь нашої держави, і вже ввечері приступив до реалізації задумів «невідомого» замовника. Цікавим є з цього приводу коментар користувачки Facebook Victoria Boyco у формі запитання «а для вирішення цього питання у міністерства немає кадрів?». Влучно! Пан заступник Міністра отримав завдання та щоб не наробити передчасного галасу, уникнути публічності (дотриматися фірмового стилю роботи МінЮсту – авт.), просить своїх читачів приватно доносити йому про «вади» ГК. З усього видно, що до отримання згаданого «завдання» з огляду на напрям роботи, яким він керує в МінЮсті, пан Петухов не був в курсі про наукову (а іноді і ненаукову) дискусію між представниками двох правових наук і завдання, як то кажуть, «звалилося» йому (не фахівцю у галузі господарського права) як перший сніг на голову. До зазначеного часу сторінка пана Петухова у мережі Facebook ні чим не вирізнялась серед офіційних профілів інших посадовців МінЮсту.

Для повноти висвітлення завзятості пана Петухова щодо виконання отриманого «завдання» на сторінці у Facebook знаходимо ряд «мемів» щодо Господарського кодексу та асоціацій його назви з господарським милом і таке інше. Думається, що посадовець такого рангу має слідкувати за власними фантазіями при веденні сторінки в соціальних мережах з міркувань етики та здравого глузду. Якими процесами щодо імплементації європейського права може керувати людина з подібним підходом до висвітлення тем, якими вона цікавиться?

Наприкінці «презентації» пан Петухов запропонував створити Робочу групу щодо опрацювання «пропозицій, які надійдуть від експертних кіл та громадськості» стосовно скасування ГК. Звісно Робоча група буде сформована на розсуд чиновників МінЮсту з фахівців у всіх без виключення галузях права, окрім господарського, що підтверджується складом осіб, які були запрошені на цю «презентацію». Звідси, не важко спрогнозувати висновок Робочої групи щодо ГК: однозначно скасувати в інтересах «бізнесу» (читайте: або групи DF ).

Не викликає зауважень вислів Президента України щодо необхідності «перезавантаження Кабінету Міністрів України, оскільки не всі міністри відповідають необхідним критеріям» (заява на форумі депутатів місцевих рад від «Блока Петра Порошенко», 12 грудня 2015 року). Додамо, що, мабуть, і не всі заступники міністрів. Отже, чекаємо з нетерпінням на персональну оцінку діяльності чиновників МінЮсту (МінЮсту негативна оцінка діяльності вже виставлена) та, відповідно, на «перезавантаження» і відправлення на смітник історії посевдореформаторських ініціатив окремих чиновників МінЮсту разом з «Концепцією реформування приватного права». Передчуваю, що пана заступника Міністра зроблять «крайнім» в цій історії щоб не «світити» фігури по солідніше, не виключено що, в тому числі, із залученням правоохоронних органів у зв’язку з наявністю корупційних проявів у діяльності посадовця. Окреслена ситуація э взірцевою моделлю роботи оновленого у 2014 році складу МінЮсту та, звісно, характерна і в інших сферах роботи щодо відстоювання корпоративних інтересів окремих фінансових груп, в тому числі і щодо імітації процесу євроінтеграції та імплементації положень Угоди про асоціацію з ЄС. Вселяє надію лише те, що європейські партнери чудово розуміють (або вже незабаром зрозуміють), з ким мають справу та зроблять висновки про кваліфікаційну спроможність та «корупційне забарвлення» подібних чиновників і їх ідей під красивими гаслами типу «дерегуляція бізнесу».

А панству цивілістів хотілося б порадити приділяти більше уваги різносторонній юридичній освіченості своїх «рекрутів» з числа чиновництва різного ґатунку, в тому числі в галузях міжнародного порівняльного та господарського права, якщо вже ви взяли на озброєння використання таких «рекрутів» як інструментів лобіювання інтересів як окремих замовників, так і досягнення власних «вузькоспеціальних» інтересів не зважаючи на потреби економіки України у її стабільному правовому забезпеченні.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net