Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.08.2020 20:02

Публічна образа. Як відстояти свої права?

Юрист, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії "Grishakov Law Company"

Для початку давайте визначимося – що таке «публічна образа».

Чинне законодавство України не надає визначення поняттю образа, втім у старому Кримінальному кодексі України від 28.12.1960, читаємо: «образа» - це умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі.

Наші права захищені в  Конституції

Важливо відмітити, що у Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно із статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація. Це варто знати, що – кожен українець має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

З чого починати захист?

Таким чином, якщо Вас образили, та ще й публічно, то це беззаперечно є посяганням на честь та гідність, а тому ви можете захищати свої права, порушені внаслідок поширення образливих висловлювань. Способами захисту є або претензія – як досудовий спосіб врегулювання ситуації, або звернення до суду з позовом про захист гідності та честі, а також про захист своєї ділової репутації.

Нерідко образа поширюються разом з інформацією, яка є недостовірною, або ж сама недостовірна інформація вважається образливою.

Конституція України (стаття 32) України вказує, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Вимагайте спростування

Як визначає ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Судові справи про визнання інформації недостовірною є досить складними за предметом доказування, у тому числі потрібно довести, що така інформація поширена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень. Адже відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи або наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Важлива форма висловленої образи

Якщо ж суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Важливим доказом по такій справі є висновок судової лінгвістичної експертизи, яким може бути встановлено не лише питання про те, чи є висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням та чи міститься у висловлюванні інформація негативного характеру щодо певної особи, але і питання про те, чи містяться в тексті висловлювання образливого характеру щодо певної особи або чи виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі висловлювання щодо певної особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини оціночне судження в образливій формі тільки тоді не тягне за собою відповідальності як за висловлення оціночного судження, коли воно має під собою достатнє фактичне підґрунтя і не є надмірним, з огляду на ситуацію та обставини.

Отже при публічній образі Ви можете захищати свої права у суді, варто лише зібрати належні та допустимі докази та правильно обрати спосіб захисту, щоб сформулювати позовні вимоги.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи