На минулих вихідних кілька десятків людей в камуфляжі, які представилися «Радикальними правими силами», розбили намети на Майдані Незалежності, вимагаючи відставки уряду і президента, а також закликаючи громадян до нової революції. І хоча ця акція нагадува
На минулихвихідних кілька десятків людей в камуфляжі, які представилися «Радикальнимиправими силами», розбили намети на Майдані Незалежності, вимагаючи відставкиуряду і президента, а також закликаючи громадян до нової революції. І хоча цяакція нагадувала швидше пародію на масові протести під час Революції Гідності,в інформаційному просторі її все ж охрестили «Майданом-3».
Мені б нехотілося копатися в брудній білизні політичних мотивів подібних заходів івисловлювати припущення, кому це було вигідно, хто за цим стоїть, які ціліпереслідує і т.д. Водночас переконаний, що всі ми повинні бути більшвідповідальними за свої слова. Давайте пригадаємо, чим були, умовно, Майдан-1 іМайдан-2. Це, як мінімум, мільйони людей і місяці активних протестів проти соціальноїнесправедливості і диктаторської влади. Натомість зараз ми маємо півсотні людейз опозиційною риторикою і повстанськими закликами, без будь-якої програми ізрозумілих цілей «революційної» акції. Зважаючи на очевидну неспівмірністьреального значення і масштабу вказаного заходу тому інформаційному резонансу,який виник довкола нього, складається враження, що головний ефект від цього«протесту» полягає тільки в тому, що його назвали Майданом.
Насправді жніякого Майдану-3 не було, це не більше, ніж інформаційна бомба, яка лякаєсуспільство новим соціальним вибухом і водночас підігріває існуючі протестнінастрої. Якщо ми кожне подібне зібрання називатимемо черговим Майданом, то цеявно не додасть країні стабільності, а лише стане приводом для зловтіхи всім,хто чекає повної дестабілізації ситуації в нашій державі. Розмови про третійМайдан – це безрозсудлива інтрига в умовах політичної і соціально-економічноїкризи. Хочу підкреслити, що небезпечними є не самі протести, на кшталтзазначених – вони є невід’ємним правом громадян – а їх перебільшенаінтерпретація, яка, по суті вводить суспільство в оману і змушує громадянбурхливо реагувати на неіснуючі процеси.
Що ж дообґрунтованості ідеї нового Майдану, то її безперспективність довела самаукраїнська громада, не підтримавши «радикальних революціонерів». Як наслідок,вже сьогодні Майдан-3 розібрали комунальники. Революція закінчилась, так і нерозпочавшись.
Безумовно,це далеко не означає, що українці всім задоволені і не мають жодних приводівдля висловлення невдоволення. Натомість це лише доводить, що громада, навченатрагедією Євромайдану і кривавим досвідом війни, просто не хоче новогокровопролиття, віддаючи перевагу іншим методам боротьби за свої права ідобробут. Тому наразі всі, хто закликають до силових сценаріїв і радикальнихдій, навряд віднайдуть належну підтримку в українському суспільстві.
