Як будемо боротися з тими, хто незаконно рубає наші дерева
Останнім часом в Україні не меншає історій про вирубку дерев у містах. Чого лишень варті дві останні події в Одесі.
У лютому жителів незаконно позбавили масиву зелених насаджень у центральній частині міста, а пізніше – ще в одному районі вирубали блакитні ялини, яким уже не один десяток років. Начебто під забудову.
Столиця також «не відстає». Наприклад, у Києві недавно знищили дерева в самому центрі міста, неподалік станції метро «Олімпійська». Міг бути якийсь локальний «Централ парк», а замість цього, ймовірно, отримаємо порцію висоток. Такі історії дуже поширені для нашої країни та відбуваються мало не щодня на заході, сході й у центрі держави. В результаті наші з вами міста втрачають щоразу більше зелені, кисню та... здоров'я своїх жителів, відповідно.
Чому так відбувається?
Фактично зараз разом із дозволом на проведення будівельних робіт забудовник автоматично отримує дозвіл на видалення зелених насаджень на відповідній ділянці за умови відшкодування вартості цих дерев. Однак визначають цю вартість за «спеціальною методикою», до якої є безліч запитань. Хоча навіть не це важливо. Критичний момент полягає в тому, що якщо є гроші – а у забудовників вони є – можна вирубати сотні гектарів зелених зон міста фактично безкарно. Так, наприклад, було на Гагарінському плато в Одесі, коли вирубали понад 200 унікальних дерев і заплатили, згідно з інформацією ЗМІ, тільки 90 000 гривень відшкодування. Для великих девелоперських компаній такі суми – копійки. Є й інший варіант, коли дозволу на будівництво взагалі немає, проте забудовнику «дуже треба» почати роботи, а зелені насадження йому заважають. У цьому випадку відкрито порушується закон, але всі кримінальні провадження в таких історіях – малоперспективні.
Чому?
Відкриваємо Кримінальний та Адміністративний кодекси і бачимо, що сьогодні вітчизняне законодавство передбачає за незаконне вирубування дерев у межах населених пунктів тільки адміністративну відповідальність. Наприклад, якщо фізичній особі раптом заманеться вирубати у вашому дворі або на центральній площі міста десяток дерев, то ця людина заплатить штраф у розмірі від 170 до 510 гривень і спокійно піде додому. Якщо ж на такий крок зважиться посадова особа або підприємець, то штраф може становити 850 гривень. Безумовно, вважати таку норму достатньо превентивним заходом неможливо. Штраф менше як 10 доларів не зупинить потенційних вандалів, як і штраф трохи вище ніж 30 доларів не зупинить потенційних недобросовісних забудовників.
Що робити?
Посилювати відповідальність за знищення дерев. Зараз ми плануємо прирівняти відповідальність за зазіхання на дерева, що ростуть у місті, до відповідальності, яку доведеться нести за вирубку насаджень у лісі. А це значно серйозніше, ніж оплатити мізерний штраф.
Що передбачає законопроєкт?
Перша новела – це збільшення штрафів за знищення дерев, які ростуть у населених пунктах. Відтепер за таке свавілля доведеться сплатити не 170 гривень, а від 1700 до 3400 для фізичних осіб і від 5100 до 8500 – для фізичних осіб-підприємців і посадових осіб. І це у випадках, якщо вартість знищених зелених насаджень не перевищила 21 020 гривень. Фактично ми підвищуємо штраф у 10 разів.
Якщо ж буде знищено насаджень на суму понад 21 020 гривень і зроблено це буде навмисне, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 8500 до 17 000 гривень або ж займатися до двох років виправними роботами, або навіть сидіти у в’язниці.
Якщо ж вандали вчинили вирубку дерев повторно або дерева були знищені за змовою групи осіб, наприклад, якимось забудовником, то у в’язниці доведеться відсидіти до п'яти років. Якщо ж зловмисники знищать дерев на суму понад 63 060 гривень, тоді покарання стає ще більш серйозним. У такому випадку доведеться провести за ґратами до семи років.
Подальший план?
Зараз із цим законопроєктом ми йдемо до профільного комітету Верховної Ради, у нас хороша підтримка ініціативи щодо посилення відповідальності за знищення зелених насаджень. Ми з вами повинні бачити дійсно зелені, квітучі міста, а не дедалі більші бетонні джунглі.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 395
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 10715
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7694
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 7153
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
5860
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5418