Як будемо боротися з тими, хто незаконно рубає наші дерева
Останнім часом в Україні не меншає історій про вирубку дерев у містах. Чого лишень варті дві останні події в Одесі.
У лютому жителів незаконно позбавили масиву зелених насаджень у центральній частині міста, а пізніше – ще в одному районі вирубали блакитні ялини, яким уже не один десяток років. Начебто під забудову.
Столиця також «не відстає». Наприклад, у Києві недавно знищили дерева в самому центрі міста, неподалік станції метро «Олімпійська». Міг бути якийсь локальний «Централ парк», а замість цього, ймовірно, отримаємо порцію висоток. Такі історії дуже поширені для нашої країни та відбуваються мало не щодня на заході, сході й у центрі держави. В результаті наші з вами міста втрачають щоразу більше зелені, кисню та... здоров'я своїх жителів, відповідно.
Чому так відбувається?
Фактично зараз разом із дозволом на проведення будівельних робіт забудовник автоматично отримує дозвіл на видалення зелених насаджень на відповідній ділянці за умови відшкодування вартості цих дерев. Однак визначають цю вартість за «спеціальною методикою», до якої є безліч запитань. Хоча навіть не це важливо. Критичний момент полягає в тому, що якщо є гроші – а у забудовників вони є – можна вирубати сотні гектарів зелених зон міста фактично безкарно. Так, наприклад, було на Гагарінському плато в Одесі, коли вирубали понад 200 унікальних дерев і заплатили, згідно з інформацією ЗМІ, тільки 90 000 гривень відшкодування. Для великих девелоперських компаній такі суми – копійки. Є й інший варіант, коли дозволу на будівництво взагалі немає, проте забудовнику «дуже треба» почати роботи, а зелені насадження йому заважають. У цьому випадку відкрито порушується закон, але всі кримінальні провадження в таких історіях – малоперспективні.
Чому?
Відкриваємо Кримінальний та Адміністративний кодекси і бачимо, що сьогодні вітчизняне законодавство передбачає за незаконне вирубування дерев у межах населених пунктів тільки адміністративну відповідальність. Наприклад, якщо фізичній особі раптом заманеться вирубати у вашому дворі або на центральній площі міста десяток дерев, то ця людина заплатить штраф у розмірі від 170 до 510 гривень і спокійно піде додому. Якщо ж на такий крок зважиться посадова особа або підприємець, то штраф може становити 850 гривень. Безумовно, вважати таку норму достатньо превентивним заходом неможливо. Штраф менше як 10 доларів не зупинить потенційних вандалів, як і штраф трохи вище ніж 30 доларів не зупинить потенційних недобросовісних забудовників.
Що робити?
Посилювати відповідальність за знищення дерев. Зараз ми плануємо прирівняти відповідальність за зазіхання на дерева, що ростуть у місті, до відповідальності, яку доведеться нести за вирубку насаджень у лісі. А це значно серйозніше, ніж оплатити мізерний штраф.
Що передбачає законопроєкт?
Перша новела – це збільшення штрафів за знищення дерев, які ростуть у населених пунктах. Відтепер за таке свавілля доведеться сплатити не 170 гривень, а від 1700 до 3400 для фізичних осіб і від 5100 до 8500 – для фізичних осіб-підприємців і посадових осіб. І це у випадках, якщо вартість знищених зелених насаджень не перевищила 21 020 гривень. Фактично ми підвищуємо штраф у 10 разів.
Якщо ж буде знищено насаджень на суму понад 21 020 гривень і зроблено це буде навмисне, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 8500 до 17 000 гривень або ж займатися до двох років виправними роботами, або навіть сидіти у в’язниці.
Якщо ж вандали вчинили вирубку дерев повторно або дерева були знищені за змовою групи осіб, наприклад, якимось забудовником, то у в’язниці доведеться відсидіти до п'яти років. Якщо ж зловмисники знищать дерев на суму понад 63 060 гривень, тоді покарання стає ще більш серйозним. У такому випадку доведеться провести за ґратами до семи років.
Подальший план?
Зараз із цим законопроєктом ми йдемо до профільного комітету Верховної Ради, у нас хороша підтримка ініціативи щодо посилення відповідальності за знищення зелених насаджень. Ми з вами повинні бачити дійсно зелені, квітучі міста, а не дедалі більші бетонні джунглі.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 155
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 93
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 80
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 29459
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 6755
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 5656
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 5470
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4666