Корупційні ризики узаконення викривачів корупції

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції", який набуває чинності з 1 січня 2020 року, узаконюються викривачі корупції

З наступного року в Україні з’являться ще один суб’єкт у сфері запобігання корупції.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції", який набуває чинності з 1 січня 2020 року, узаконюються викривачі корупції.

Згідно визначення, це – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Присутня у цьому законі і система мотивації та заохочення викривача.

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину. На сьогоднішній день це більше 400 тис. доларів США.

Таким чином законодавець визначив мінімальний грошовий ценз, коли повідомлення викривача про злочин може бути корисним.

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину.

Але законом визначено межі розміру винагороди, яка не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину, а станом на сьогоднішній день це більше 500 тис. доларів США.

Тому за таку винагороду викривачам треба буде попрацювати. До того ж винагорода виплачується після ухвалення обвинувального вироку суду.

А ось у випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється у рівних частинах між такими викривачами.

Конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, визначає суд.

Не забув законодавець і про критерії оцінювання інформації, що надається викривачем. При визначенні розміру винагороди суд враховує її персональність та важливість.

Тобто, така інформація повинна походити від особистої обізнаності викривача та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину.

У разі відсутності хоча б одного із зазначених критеріїв суд приймає вмотивоване рішення про відмову у виплаті винагороди.

А ось щодо відповідальності, то викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов'язків або зобов'язань.

У разі неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації вона підлягає спростуванню у порядку, визначеному Цивільним кодексом України. На практиці «жертві» неправдивого звинувачення на підставі повідомлення викривача доведеться витратити чимало зусиль та часу, щоб домогтися спростування інформації, що була надана викривачем до правоохоронних органів.

Окрім мотивації до викривання, відсутності дієвих механізмів захисту від зловживання викривачами, закон опікується і захистом трудових прав викривачів.

Заборонено дискримінувати викривача та його близьких осіб у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

Закон гарантує, що у разі відсторонення працівника, який є викривачем, від виконання трудових обов'язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.

Щодо реального корупційного ризику цього антикорупційного закону, то, мабуть, він на поверхні.

Великі розміри винагороди, які сплачуються з бюджетних коштів, створюють потенційну зацікавленість з боку не добропорядних правоохоронців. Маючи доступ до матеріалів НСРД та технічну можливість здійснювати прослуховування публічних осіб, легалізація або передання інформації про злочин "незалежним" викривачам, які за "свою" роботу отримають щедру винагороду з коштів платників податків, є лише питанням способів передачі інформації.

До того ж, суб'єкти, на яких поширюються дія цього Закону України "Про запобігання корупції", стають заручниками зловживань з боку викривачів, які не несуть відповідальність за неправдиві повідомлення.

Тому торгувати компроматом або зруйнувати ділову репутацію публічної особи стане набагато легше. Достатньо буде лише затягнути особу до декількох корупційних скандалів на підставі неправдивих повідомлень викривачів.