Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
05.02.2018 17:42

Особливості проведення online-обшуку, як різновиду слідчих дій

Засновник, Старший партнер, Керівник судової практики АО "Овчаров та Партнери"

Відсутня у протоколі інформація про спеціальне програмне забезпечення, яке використовувалося для online-обшуку, дає підстави для визнання такого доказу недопустимим

Таємне проникнення доелектронних інформаційних систем являє собою окремий вид негласних слідчих(розшукових) дій. Спеціальний статус цієї слідчої дії обумовлений тим, щозавжди відбувається з втручанням у приватне спілкування, а тому вимагаєдодаткового обґрунтування при його здійсненні, яке аргументує неможливістьотримання в інший спосіб відомостей про злочин та особу, яка його вчинила.

Правовою підставою дляпроведення цієї дії у кримінальному процесі є ст. 264 КПК України, в якійзакріплено, що пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться велектронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронноїінформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей безвідома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставіухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електроннійінформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудовогорозслідування.

Для урегулювання загальнихпроцедур організації проведення негласних слідчих дій та використання їхрезультатів у кримінальному провадженні, забезпечення додержання конституційнихправ та законних інтересів учасників досудового розслідування, швидкого,повного та неупередженого розслідування злочинів спільним наказом Генеральноїпрокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпекиУкраїни, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України,Адміністрації Державної прикордонної служби України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 затверджена Інструкція проорганізацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їхрезультатів у кримінальному провадженні.

Пунктом 1.11.6. Інструкціївизначено, що зняття інформації з електронних інформаційних систем без відомаїї власника, володільця або утримувача (ст. 264 КПК України) полягає в одержаніінформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститьсяв електронно-обчислювальних машинах (комп'ютер), автоматичних системах,комп'ютерній мережі.

Кримінальне процесуальне законодавствопрямо не визначає спосіб отримання інформації з електронних цифрових систем,але він може здійснюватися як через фізичний доступ працівника правоохороннихорганів, так і через програмне проникнення.

Саме зняття інформації зелектронних інформаційних систем за допомогою таємного програмного проникненняє набагато складнішою процедурою як з точки зору її виконання, так і з точкизору її фіксації.

Слід звернути увагу, щоданий вид слідчої дії в тому чи іншому вигляді використовується і в інших країнах Європи.

Наприклад, у Франції подібнізаходи відображені у кримінальному процесуальному кодексі, але застосовуютьсялише для розслідування злочинів, які вчинені злочинною організацією або тяжкихзлочинів, таких як вбивства, торгівля зброєю, збут наркотичних речовин,педофілія. Дозвіл на застосування даного виду слідчих дій та нагляд здійснюєслідчий суддя.

У Німеччині online-обшук не відображений у положеннях кримінальногопроцесуального кодексу, а правовою підставою для його застосування є лише Закон«Про боротьбу з тероризмом». Компетенція застосування даного виду слідчої дієналежить Федеральному відомству кримінальної поліції.

Австрія саме у цьому видіслідчих дій не має жодної регламентаційної норми. Але земельний суд з розглядукримінальних справ м. Відень висловив позицію, якою дозволив таємне програмнепроникнення, хоча й не в абсолютній мірі. Суд вирішив, що спеціальне програмне забезпеченняна комп’ютері особи, по відношенню до якої проводяться відповідні слідчі дії,може робити знімки екрану з певним проміжком часу, які автоматично направляютьсядля аналізу даних співробітникам правоохоронних органів.

Але, як вже було зазначеновище, саме фіксація та відображення результатів негласної слідчої дії робить вразливимдоказ, отриманий в ході такої слідчої дії.

Вимоги до фіксації ходу ірезультатів негласних слідчих (розшукових) дій закріплені у ст. 252 КПКУкраїни. Процесуальними документами щодо проведення негласних слідчих(розшукових) дій є постанови, клопотання, доручення, протоколи уповноваженогоспівробітника (працівника) оперативного підрозділу, слідчого, прокурора, атакож ухвали слідчого судді.

Фіксація результатівнегласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватись таким чином, щоб завждибула можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.

При виявленні відомостей, щомають значення для досудового розслідування і судового розгляду, слідчийнегайно складає протокол, у якому відтворює відповідну частину інформації.

Хоча нормативно це непередбачено, але правознавці у своїх наукових роботах рекомендують, окрімстандартних процесуальних реквізитів протоколу про проведення слідчої дії, визначениху ст. 104 КПК України, зазначати відомості про використане спеціальне програмнезабезпечення за допомогою якого проводилися такі дії.

Серед таких відомостейможуть бути – 1) найменування, виробник та серійний номер програмного забезпечення, задопомогою якого проводилася слідча дія; 2) реквізити та строк дії ліцензійної угоди на використання спеціального програмного забезпечення,за допомогою якого проводилася слідча дія, а також відомості про йогосертифікацію у разі наявності; 3) копія спеціального програмного забезпечення,за допомогою якого проводилася слідча дія.

Саме ці дані дозволяють вподальшому експертним шляхом встановити достовірність отриманих в ході слідчоїдії результатів.

При цьому слід мати наувазі, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватисяна припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повиннівизнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді коли їхзбирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих КонституцієюУкраїни прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальнимзаконодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або задопомогою дій, не передбачених процесуальними нормам.

У випадку відсутності у протоколі інформації проспеціальне програмне забезпечення, яке використовувалося для проведеннявідповідних слідчих дій, є підстави для визнання такого доказу недопустимим, атому він не може бути в подальшому використаний при прийнятті процесуальнихрішень і на нього не зможе посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи