Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.10.2016 14:18

Складнощі КП при застосуванні норми про відстрочення виконання вироку

Адвокат, Старший партнер АО "Овчаров та Партнери"

Вирішення питання про відстрочення виконання вироку на сьогоднішній день ускладнюється тим, що поняття «тяжка хвороба» не має юридичного тлумачення та не закріплене у жодному нормативно-правовому акті у сфері охорони здоров’я.

На сьогоднішній день закріплений державою інститут відстрочення виконання вироку є однією із складових системи виконання судових рішень і забезпечення гарантій права на справедливе правосуддя.

Оскільки кримінальні правопорушення та порядок відбування покарання за їх вчинення визначають закони і кодекси України, ця інституція знайшла своє відображення у низці законодавчих актів в галузі кримінального процесуального законодавства.

Однією з підстав для відстрочення виконання вироку є наявність тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання. Ця норма закріплена у статті 536 Кримінального процесуального кодексу України.

Сьогодні під час вирішення питань про відстрочення виконання вироку на підставі тяжкого захворювання засудженого, судами використовується перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджений спільним наказом Мін'юсту та МОЗ від 15 серпня 2014 р. № 1348/5/572 «Про затвердження організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі». Цей підхід є хибним.

Вирішення питання про відстрочення виконання вироку на сьогоднішній день ускладнюється ще й тим, що поняття «тяжка хвороба» не має юридичного тлумачення та не закріплене у жодному нормативно-правовому акті у сфері охорони здоров’я.

Захворювання, які вказані у вище наведеному переліку, є підставою для звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, але прямо не вказують, що наведені хвороби є тяжкими та дозволяють відстрочити виконання вироку.

У зв’язку з цим окреслюється проблема, пов’язана, по-перше, із оцінною природою поняття «тяжка хвороба», а, по-друге, відсутністю юридичної дефініції, яка має безпосередній вплив на здійснення правосуддя та мала б застосуватися під час вирішення питання про пом’якшення юридичної відповідальності засуджених та відстрочення виконання вироку.

Розв’язання цієї проблеми може бути вирішено наступним чином. По-перше, слід відмовитися від використання у кримінальному процесуальному законодавстві поняття «тяжка хвороба» на користь поняття «хвороба». По-друге, необхідно закріпити у Кримінальному процесуальному кодексі України пряме посилання на перелік хвороб, які є не лише підставою для звільнення від відбування покарання, а й для відстрочення виконання вироку, тому це повинен бути один перелік хвороб.

Але не дивлячись на існуючу проблему, у майбутньому підстави відстрочення виконання вироку можуть поповнитися додатковою умовою. У минулому році указом Президента України була затверджена Національна стратегія у сфері прав людини. Кабінетом міністрів на період до 2020 року розроблений план дій з реалізації стратегії.

Одним із заходів забезпечення належних гарантій захисту права на життя було визначено внесення у ІІІ кварталі 2016 року змін до спільного наказу Мін'юсту та МОЗ від 15 серпня 2014 р. № 1348/5/572 «Про затвердження організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».

Впровадження цих змін надасть можливість у виняткових випадках звільняти у разі відсутності у засудженого хвороби, визначеної у переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, з урахуванням загального стану здоров'я хворого та в разі його несумісності з відбуванням покарання відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Індикатором досягнення у цьому заході визначено наказ про внесення змін. Не дивлячись на намагання покращити ситуацію з відстроченням виконанням вироків, саме таким рішенням можуть бути закладені структурні помилки на майбутнє. Оскільки до моменту внесення цих змін необхідно розв’язати проблему, про яку йшлося вище.

Тому, на мою думку, запропонована Президентом України новаційна зміна буде дієвою лише у тому випадку, якщо ця норма буде закріплена у окремій частині статті 536 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки порядок відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення та відстрочення виконання вироку, як частини системи виконання судових рішень, визначають закони і кодекси України, а не підзаконні акти, як це фактично є зараз.

Вірним кроком у такому випадку буде не внесення змін до наказу, а розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо надання можливості у виняткових випадках відстрочення виконання вироку та звільнення у разі відсутності у засудженого хвороби, визначеної у переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, з урахуванням загального стану здоров'я хворого та в разі його несумісності з відбуванням покарання відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net