UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.09.2021 10:50

Реформи зачекають? Про ключові аспекти проекту держбюджету 2022 року

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Стабільність без зайвого оптимізму – саме так можна охарактеризувати проект Державного бюджету України на 2022 рік.

Попри обнадійливі запевнення урядовців, країні і її громадянам найближчим часом доведеться жити в режимі суворої економії. Щодо радикальних і комплексних реформ та відновлення економіки - схоже, ці питання й далі лишатимуться нерозв’язаними.

Отже, 21 вересня на засіданні Верховної Ради Міністр фінансів Сергій Марченко представив проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Якщо одним реченням визначити головні особливості цього документу, то вони полягають у номінальному зростанні ВВП, збільшенні облікової ставки Національного банку і акценті на внутрішніх запозиченнях.

Бюджет «реалістичний і збалансований»

Сам Сергій Марченко під час презентації демонстрував стриманий оптимізм. «Головний фінансовий документ нашої держави є бюджетом інвестицій у людину, країну та майбутнє. Бюджет 2022 року є реалістичним і збалансованим. Це результат наших спільних зусиль, який ми досягли, незважаючи ні на пандемію, ні на карантинні обмеження, ні на економічну кризу минулого року», - цитує сайт Кабміну слова урядовця.

За словами міністра, пріоритетами Держбюджету-2022 є:

• забезпечення якісного рівня медицини та освіти;

• створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору;

• підтримка ветеранів;

• посилення обороноздатності й безпеки держави (319,4 млрд грн - 5,95% ВВП);

• розвиток інфраструктури;

• цифровізація.

Проект передбачає зростання реального ВВП на рівні 3,8%, інфляція сягне 7,2%, рівень безробіття – 8,5%. Долар коштуватиме 28,6-28,7 грн, середньомісячна зарплата становитиме 15 258 грн. Доходи держбюджету-2022 передбачені в об’ємі 1277,7 млрд грн (+161,7 млрд грн до 2021 року), витрати зростуть на 103,1 млрд грн – до 1465,7 млрд грн, а дефіцит держбюджету становитиме 188 млрд грн.

То що насправді містить презентований проект головного кошторису країни? Одразу скажу, що документ не є остаточним – його ще мають вивчити в профільних комітетах Верховної Ради. Однак, аналіз попередньої редакції дозволяє оцінити прогнозування та очікування уряду щодо динаміки економіки в короткостроковій перспективі.

Насамперед, кидається у вічі те, що Кабмін у своїх розрахунках вирішив спиратися на власний консенсус-прогноз зростання ВВП, а не на більш оптимістичні очікування низки міжнародних організацій. Нагадаю, навесні Мінекономіки визначив попередні показники зростання валового внутрішнього продукту у 2021 році в межах 4,1%.

Цікаво, що свої попередні прогнози урядовці не переглядали ні після падіння ВВП у І кварталі на 2,2%, ні після зростання цього показника на 5,4% у ІІ кварталі. Припускаю, що Кабмін розраховує на зростання ВВП в межах 4-4,5% протягом ІІІ кварталу і 3,0-4,0% - у IV кварталі. Доволі значний «люфт» (1%) у IV кварталі я пояснюю високою ймовірністю запровадження сезонного локдауну. При чому, навантаження на ВВП створять навіть ті карантинні обмеження, які запровадять у себе торгівельні партнери України. Адже такий крок призведе до стрімкого зниження попиту на нашу продукцію.

Інфляція, облікова ставка й кредитування

Отже, проектом держбюджету на 2022 рік передбачено зростання ВВП на 3,8%. Здавалося б, зменшення на 0,3% у порівнянні із 2021 роком не є критичним. Однак не забуваймо, що базою для економічних прогнозів Кабмін бере кризові (починаючи з 2014-го) роки, коли економіка України була, як то кажуть – «на дні». Тож ні про яке відновлення економіки до докризового рівня протягом наступного 2022 року в документі не йдеться.

Цікавою, як на мене, є тенденція у зростанні номінального ВВП – з 4 808,5 млрд грн у 2021 році до 5 368,7 млрд грн у році наступному. Визначальною причиною тут є високий рівень інфляції. Скажімо, в серпні зростання споживчих цін сягнуло 10,2%, а рівень базової інфляції становив 7,2%. До речі, до кінця 2021 року середньомісячна інфляція може зрости до 10%. Про це очільник Мінфіну Сергій Марченко заявив 3 вересня під час свого виступу на VII українському фінансовому форумі групи ICU.

Очевидно, що уряд втрачає контроль за цим ключовим макропоказником, адже впродовж поточного року Національний банк вже вчетверте підвищує облікову ставку: 5 березня – з 6 до 6,5%, 16 квітня - до 7,5%, 23 липня – до 8%, а з 10 вересня – до 8,5%. Оскільки в проект державного кошторису на 2022 рік закладений поточний показник інфляції - 7,2%, то, напевно, нам доведеться бути свідками ще одного підвищення облікової ставки. А до кінця цього року вона може становити 9,5%.

Не маю сумніву, що ця тенденція позначиться і на ситуації з кредитуванням бізнесу і населення. Слід чекати, щонайменше, зростання процентних ставок по кредитах - це відбуватиметься відповідно до підвищення облікової ставки. Крім того, стане значно складніше отримати споживчий кредит. Вирішення проблеми я вбачаю у продовженні і розширенні державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», що, звичайно, збільшить державні видатки, однак буде дієвим інструментом із стимулювання попиту.

Акцент на внутрішніх запозиченнях

Щодо зовнішньо-економічних операцій, про які теж ідеться в документі, то тут ми бачимо, що Кабмін хоче зберегти тенденцію перевищення імпорту над експортом. Відтак наступного року показник негативного торгівельного сальдо може становити - 8 595,0 млн дол. Але маємо привід й для оптимізму. Зокрема, втішає підвищення рівня міжнародних резервів України до 31,6 млрд долл США, що є максимальним значенням за останні 9 років.

Саме тому можна прогнозувати до певної міри стабільний курс долара на рівні 28,7 (+/- 1), що, до речі, визначено в проекті держбюджету. Це має створити передумови до укладення довгострокових міжнародних контрактів. У 2022 році Кабмін розраховує скоротити дефіцит держбюджету з очікуваних у 2021 році 5,5% ВВП до 3,5%. Цікаво, що в наповненні державної скарбниці уряд дедалі більше робить ставку на внутрішні запозичення на противагу зовнішнім. Цей баланс має становити 77% проти 23%.

Я неодноразово наголошував на великому інвестиційному потенціалі, який містить наш тіньовий сектор. Його легалізація, зокрема, й шляхом викупу ОВДП, могла б не лише допомогти бізнесу, а й суттєво поліпшити ситуацію з дефіцитом бюджету. Звісно, що в проекті кошторису про це не йдеться, однак припускаю, що запозичувати кошти Кабмін розраховує саме через випуск ОВДП.

Очевидно, що ні уряд із парламентом, ні експертне середовище не покладають марних сподівань на представлений до ВР проект Державного бюджету на 2022 рік. Жити доведеться за тими можливостями, які маємо. А от про шанси, які наша країна втрачає щороку, зволікаючи із реформами, можна говорити окремо. Докладніше я виклав своє бачення цих трансформацій у програмі податкових змін “Від нестабільності до гармонії”. Що ж до нашої сьогоднішньої теми, нагадаю, що до 1 жовтня народні депутати повинні напрацювати свої пропозиції до проекту Держбюджету-2022 і подати їх на розгляд профільного комітету.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]