ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше?
Аналіз мальтійської моделі податкової системи та українські підходи до оподаткування
МАЛЬТА... Розглянемо особливості податкової системи.
Перше: подивимось на оподаткування фізичних осіб і порівняємо його з українським оподаткуванням (просто – на цифрах… Бо дуже часто доводиться чути думку, що в Україні – дуже низькі податки. От і розглянемо – як воно, якщо по-чесному).
Версія українських податківців: ПДФО на Мальті досягає 35%.
А як насправді? Так, найвища ставка ПДФО на Мальті – дійсно 35%.
Але:
- ставка податку – диференційована (від 0% до 35%) залежно від розміру доходу,
- ставки податку зменшуються, якщо людина в шлюбі,
- ставки податку зменшуються, якщо людина має дітей,
- є дозволена сума вирахування, яка зменшує суму податку,
- обов’язково треба врахувати соціальне страхування (це також дуже цікава річ).
Отже, почнемо рахувати (на конкретних прикладах) і порівнювати з нашими податками.
Перший приклад:
Одинока людина (не в шлюбі) на Мальті має нульову ставку податку, якщо її річний дохід менш ніж 12000 євро.
Станом на момент написання статті (09.05.2025 р.) курс - 46,72 грн за євро. Отже, взагалі людина не сплачує податок на Мальті, якщо її дохід складає 46 720 грн на місяць (або 560 640 грн).
Що сплачує український платник податків?
Ставка ПДФО – 18%. Плюс ВЗ (військовий збір) - 5%. (Військовий збір – це той же ПДФО, тільки його «виокремили» та «патріотично» назвали). Тобто загальна ставка ПДФО складає 23%. (Зараз не розглядаємо, а дещо пізніше проговоримо ще й про соцстрахування).
Отже, українець сплатить 10 745,6 грн на місяць, або 128 947,2 грн на рік. А мальтієць – не сплатить нічого.
Другий приклад:
Людина (в шлюбі, але без дітей), якщо заробила на рік 59 999 євро, сплачує 25% ПДФО (це - на Мальті).
У цьому прикладі врахуємо соцстрахування. На Мальті воно є (з нього сплачуються пенсії, лікарняні, виплати по безробіттю). Причому, пенсії на Мальті дійсно є пенсіями.
(На відміну від України – в нас це звичайний податок, тому що ФОНДУ (в цьому випадку – ПЕНСІЙНОГО фонду) в Україні не створюється. У нас солідарна система, тобто всі гроші, що перераховуються за застраховану особу, одразу ж «проїдаються». Тобто ніде «утримані пенсійні внески» не зберігаються, не накопичуються, не спрямовуються на «зростання». Відтак, пенсія українця – зовсім не гарантована. Фактично навпаки – є гарантія, що сьогоднішнім 40-50 річним пенсії не буде взагалі. Власне, я думаю, що взагалі всі пенсії дуже скоро відмінять – у нас дуже погана демографія, зруйнована економіка, величезні воєнні витрати, гігантський дефіцит бюджету).
Для того, щоб якось «врахувати» (точніше вирівняти) соціальне страхування на Мальті та в Україні, пропоную наступну модель.
На Мальті – ми плюсуємо до доходу «пенсійні внески» (бо це – майбутні пенсії, тобто просто «відкладені гроші» застрахованої особи. Хай це буде 80% від усієї суми), а в «витрати» покладемо 20% (ну, в мальтійського пенсійного фонду є якісь адміністративні витрати – ось так ми їх і врахуємо).
Для України візьмемо інший варіант розрахунку.
Будемо рахувати (досить оптимістично), що 20% будуть (колись) виплачені людині. А 80% весело витратить держава. (При чому: я тут взагалі не хочу говорити про якісь крадіжки або корупцію. Зовсім ні. Просто наша СИСТЕМА працює край неефективно. Ці гроші просто, як у «Кавказькій полонянці»: «Шашлык... 3 штуки - выбросила в пропасть» (с)
Ну, порахуємо. Починаємо з Мальти...
Соцстрах там стягується 10/10. Тобто: 10% вираховуються з заробітної плати працівника та ще 10% сплачує підприємство.
Отже, людина заробила 41,1 тис євро на рік (чому я взяла саме таку цифру? Видно буде з «українського» розрахунку).
Підприємство сплатило 10% соцстраху, тобто 4110 євро на рік.
Всього витрат підприємства (заробітна плата + соцстрах) буде 45,21 тис євро.
При цьому, ці 4110 євро (соцстрах) в нас йдуть так: 822 євро – податки (ті ж умовні адміністративні витрати Пенсійного фонду). А 3288 євро – це відкладені кошти працівника (потім із цих грошей, які накопичуються в пенсійній системі Мальти, працівнику будуть сплачувати пенсію).
Розрахунок ПДФО: (23000-15000) х 15% + (41100-23000) х 25% = 1200 + 4525 = 5725 євро.
З працівника утримано ПДФО у розмірі – 5725 євро.
Додатково утримані внески на соцстрах – 4110 (які ми також розподіляємо, як описано вище: 3288 – відкладений дохід працівника, 822 – податок або адміністративні витрати пенсійного фонду).
І ще один показник врахуємо. У мальтійській системі оподаткування дозволено відрахування з ПДФО, тобто сума, на яку зменшується податок.
Для нашого випадку це може бути 4550 євро. Але ми візьмемо тільки половину цієї суми – 2275 євро (застосовуємо «принцип обережності» – один із базових принципів бухгалтерського обліку).
І ось що в нас в результаті виходить:
Загальні витрати (зарплата + податки) = 41 100 + 4110 = 45 210 євро.
Людина отримує (дохід після оподаткування) = 41 100 – 5725 (ПДФО) – 822 (витрати на соцстрах) + 3288 (витрати на соцстрах, які сплатило підприємство і які є «майбутньою пенсією», тобто відкладеним доходом працівника) + 2275 (зменшення податку) = 40 116 євро.
Податки (у т.ч. «витрати на адміністрування» пенсійного фонду) = 5725 + (2 х 822) = 7369 євро.
Переведемо в гривні:
Чистий дохід людини = 40 116 х 46,72 = 1 874 220
Податки = 7369 х 46,72 = 344 280
Ефективна ставка податку (включаючи соцстрах): 344 280 / (1 874 220 + 344 280) = 15,52%
РОЗРАХУНОК ДЛЯ УКРАЇНИ
Спочатку – пенсійне страхування. Ставка (зверху) складає в нас 22%. Причому існує «верхня межа», вище якої внески не нараховуються. Зараз ця верхня межа – на рівні 160 тис грн, а це близько 3425 євро в місяць , приблизно 41 100 євро на рік (саме цю цифру ми брали для розрахунку «мальтійського податку»).
22% від 160 тис грн – 35 200 грн. З цієї цифри ми візьмемо 80% (28 160 грн) на витрати держави (податки) та 20% (7040 грн) на відкладений дохід працівника.
Всього витрати підприємства (зарплата + податок) складають 160 000 грн + 35 200 грн = 195 200 грн
ПДФО та ВЗ (23%) = 36 800 грн
Людина отримує 160 000 – 36 800 + 7040 = 130 240 грн на місяць (або 1 562 880 грн на рік).
Податки: 36 800 + 28 160 = 64 960 грн на місяць (або 779 520 грн на рік).
Ефективна ставка податку: 779 520 / (779 520 + 1 562 880) = 33,28%
Тобто ефективна ставка податку (для заробітної плати 3425 євро на місяць) в Україні на 17,8 % вища порівняно з Мальтою.
Але ж ми прорахували не найвищу «мальтійську» ставку ПДФО. Цікаво, при якій заробітній платі ефективна ставка ПДФО в Україні буде меншою, ніж на Мальті?
А це обов'язково буде, бо ПФ в Україні не нараховується на зарплату вище, ніж 160 тис грн. Це буде, бо, починаючи зі заробітної плати в розмірі 60 тис євро на рік (2 803 200 грн), на Мальті починає застосовуватись найвища ставка – 35%.
P.S. Порахувала дуже приблизно: оподаткування (тобто ефективна ставка податку) вирівнюється на рівні заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік.
ВИСНОВОК: до досягнення рівня заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік (15 тис євро або приблизно 700 тис грн на місяць) працівник в Україні сплачує більший податок, ніж мальтієць. Значно більший….
P.P.S. Можливо, я десь і зробила помилку, втім у цілому висновок саме такий: ми (основна більшість) сплачуємо значно вищий податок на доходи, ніж «високоподаткова Мальта».
І це ми ще до податку на прибуток не дійшли… До слова, на Мальті він також 35%. Страшна сума! А там по корпоративних податках взагалі все дуже-дуже цікаво…
***
Історико-культурологічний огляд острова та мої авторські рефлексії читайте - тут.
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 627
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 599
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 564
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 193
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 38346
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 5342
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 3778
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 3126
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2692
