ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше?
Аналіз мальтійської моделі податкової системи та українські підходи до оподаткування
МАЛЬТА... Розглянемо особливості податкової системи.
Перше: подивимось на оподаткування фізичних осіб і порівняємо його з українським оподаткуванням (просто – на цифрах… Бо дуже часто доводиться чути думку, що в Україні – дуже низькі податки. От і розглянемо – як воно, якщо по-чесному).
Версія українських податківців: ПДФО на Мальті досягає 35%.
А як насправді? Так, найвища ставка ПДФО на Мальті – дійсно 35%.
Але:
- ставка податку – диференційована (від 0% до 35%) залежно від розміру доходу,
- ставки податку зменшуються, якщо людина в шлюбі,
- ставки податку зменшуються, якщо людина має дітей,
- є дозволена сума вирахування, яка зменшує суму податку,
- обов’язково треба врахувати соціальне страхування (це також дуже цікава річ).
Отже, почнемо рахувати (на конкретних прикладах) і порівнювати з нашими податками.
Перший приклад:
Одинока людина (не в шлюбі) на Мальті має нульову ставку податку, якщо її річний дохід менш ніж 12000 євро.
Станом на момент написання статті (09.05.2025 р.) курс - 46,72 грн за євро. Отже, взагалі людина не сплачує податок на Мальті, якщо її дохід складає 46 720 грн на місяць (або 560 640 грн).
Що сплачує український платник податків?
Ставка ПДФО – 18%. Плюс ВЗ (військовий збір) - 5%. (Військовий збір – це той же ПДФО, тільки його «виокремили» та «патріотично» назвали). Тобто загальна ставка ПДФО складає 23%. (Зараз не розглядаємо, а дещо пізніше проговоримо ще й про соцстрахування).
Отже, українець сплатить 10 745,6 грн на місяць, або 128 947,2 грн на рік. А мальтієць – не сплатить нічого.
Другий приклад:
Людина (в шлюбі, але без дітей), якщо заробила на рік 59 999 євро, сплачує 25% ПДФО (це - на Мальті).
У цьому прикладі врахуємо соцстрахування. На Мальті воно є (з нього сплачуються пенсії, лікарняні, виплати по безробіттю). Причому, пенсії на Мальті дійсно є пенсіями.
(На відміну від України – в нас це звичайний податок, тому що ФОНДУ (в цьому випадку – ПЕНСІЙНОГО фонду) в Україні не створюється. У нас солідарна система, тобто всі гроші, що перераховуються за застраховану особу, одразу ж «проїдаються». Тобто ніде «утримані пенсійні внески» не зберігаються, не накопичуються, не спрямовуються на «зростання». Відтак, пенсія українця – зовсім не гарантована. Фактично навпаки – є гарантія, що сьогоднішнім 40-50 річним пенсії не буде взагалі. Власне, я думаю, що взагалі всі пенсії дуже скоро відмінять – у нас дуже погана демографія, зруйнована економіка, величезні воєнні витрати, гігантський дефіцит бюджету).
Для того, щоб якось «врахувати» (точніше вирівняти) соціальне страхування на Мальті та в Україні, пропоную наступну модель.
На Мальті – ми плюсуємо до доходу «пенсійні внески» (бо це – майбутні пенсії, тобто просто «відкладені гроші» застрахованої особи. Хай це буде 80% від усієї суми), а в «витрати» покладемо 20% (ну, в мальтійського пенсійного фонду є якісь адміністративні витрати – ось так ми їх і врахуємо).
Для України візьмемо інший варіант розрахунку.
Будемо рахувати (досить оптимістично), що 20% будуть (колись) виплачені людині. А 80% весело витратить держава. (При чому: я тут взагалі не хочу говорити про якісь крадіжки або корупцію. Зовсім ні. Просто наша СИСТЕМА працює край неефективно. Ці гроші просто, як у «Кавказькій полонянці»: «Шашлык... 3 штуки - выбросила в пропасть» (с)
Ну, порахуємо. Починаємо з Мальти...
Соцстрах там стягується 10/10. Тобто: 10% вираховуються з заробітної плати працівника та ще 10% сплачує підприємство.
Отже, людина заробила 41,1 тис євро на рік (чому я взяла саме таку цифру? Видно буде з «українського» розрахунку).
Підприємство сплатило 10% соцстраху, тобто 4110 євро на рік.
Всього витрат підприємства (заробітна плата + соцстрах) буде 45,21 тис євро.
При цьому, ці 4110 євро (соцстрах) в нас йдуть так: 822 євро – податки (ті ж умовні адміністративні витрати Пенсійного фонду). А 3288 євро – це відкладені кошти працівника (потім із цих грошей, які накопичуються в пенсійній системі Мальти, працівнику будуть сплачувати пенсію).
Розрахунок ПДФО: (23000-15000) х 15% + (41100-23000) х 25% = 1200 + 4525 = 5725 євро.
З працівника утримано ПДФО у розмірі – 5725 євро.
Додатково утримані внески на соцстрах – 4110 (які ми також розподіляємо, як описано вище: 3288 – відкладений дохід працівника, 822 – податок або адміністративні витрати пенсійного фонду).
І ще один показник врахуємо. У мальтійській системі оподаткування дозволено відрахування з ПДФО, тобто сума, на яку зменшується податок.
Для нашого випадку це може бути 4550 євро. Але ми візьмемо тільки половину цієї суми – 2275 євро (застосовуємо «принцип обережності» – один із базових принципів бухгалтерського обліку).
І ось що в нас в результаті виходить:
Загальні витрати (зарплата + податки) = 41 100 + 4110 = 45 210 євро.
Людина отримує (дохід після оподаткування) = 41 100 – 5725 (ПДФО) – 822 (витрати на соцстрах) + 3288 (витрати на соцстрах, які сплатило підприємство і які є «майбутньою пенсією», тобто відкладеним доходом працівника) + 2275 (зменшення податку) = 40 116 євро.
Податки (у т.ч. «витрати на адміністрування» пенсійного фонду) = 5725 + (2 х 822) = 7369 євро.
Переведемо в гривні:
Чистий дохід людини = 40 116 х 46,72 = 1 874 220
Податки = 7369 х 46,72 = 344 280
Ефективна ставка податку (включаючи соцстрах): 344 280 / (1 874 220 + 344 280) = 15,52%
РОЗРАХУНОК ДЛЯ УКРАЇНИ
Спочатку – пенсійне страхування. Ставка (зверху) складає в нас 22%. Причому існує «верхня межа», вище якої внески не нараховуються. Зараз ця верхня межа – на рівні 160 тис грн, а це близько 3425 євро в місяць , приблизно 41 100 євро на рік (саме цю цифру ми брали для розрахунку «мальтійського податку»).
22% від 160 тис грн – 35 200 грн. З цієї цифри ми візьмемо 80% (28 160 грн) на витрати держави (податки) та 20% (7040 грн) на відкладений дохід працівника.
Всього витрати підприємства (зарплата + податок) складають 160 000 грн + 35 200 грн = 195 200 грн
ПДФО та ВЗ (23%) = 36 800 грн
Людина отримує 160 000 – 36 800 + 7040 = 130 240 грн на місяць (або 1 562 880 грн на рік).
Податки: 36 800 + 28 160 = 64 960 грн на місяць (або 779 520 грн на рік).
Ефективна ставка податку: 779 520 / (779 520 + 1 562 880) = 33,28%
Тобто ефективна ставка податку (для заробітної плати 3425 євро на місяць) в Україні на 17,8 % вища порівняно з Мальтою.
Але ж ми прорахували не найвищу «мальтійську» ставку ПДФО. Цікаво, при якій заробітній платі ефективна ставка ПДФО в Україні буде меншою, ніж на Мальті?
А це обов'язково буде, бо ПФ в Україні не нараховується на зарплату вище, ніж 160 тис грн. Це буде, бо, починаючи зі заробітної плати в розмірі 60 тис євро на рік (2 803 200 грн), на Мальті починає застосовуватись найвища ставка – 35%.
P.S. Порахувала дуже приблизно: оподаткування (тобто ефективна ставка податку) вирівнюється на рівні заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік.
ВИСНОВОК: до досягнення рівня заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік (15 тис євро або приблизно 700 тис грн на місяць) працівник в Україні сплачує більший податок, ніж мальтієць. Значно більший….
P.P.S. Можливо, я десь і зробила помилку, втім у цілому висновок саме такий: ми (основна більшість) сплачуємо значно вищий податок на доходи, ніж «високоподаткова Мальта».
І це ми ще до податку на прибуток не дійшли… До слова, на Мальті він також 35%. Страшна сума! А там по корпоративних податках взагалі все дуже-дуже цікаво…
***
Історико-культурологічний огляд острова та мої авторські рефлексії читайте - тут.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 204
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 117
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 115
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12466
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 6817
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 6378
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 1815
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1642