Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар
В Україні вже не перший десяток років хронічно стоїть проблема пільгових перевезень автомобільним транспортом в Україні
Поточна ситуація не задовольняє потреби ні пасажирів пільгових категорій, ні автобусних перевізників. Так, сьогодні громадяни хоч і мають законне право на безкоштовний проїзд, проте не завжди можуть ним скористатися, бо перевізники часто змушені обмежувати кількість пільгових місць через відсутність компенсації від держави. Так, за даними МАПА, у 2024 році заборгованість держави перед перевізниками за перевезення пільговиків склала понад 117 млн грн (дані зібрані по 10 областям, у 2024 році продано 1,3 млн «пільгових» квитків).
Буква закону
Що таке перевезення пільгових категорій пасажирів та як має відбуватися компенсація.
Теоретично законодавство зобов’язує перевізників надавати безоплатні послуги понад 14 категоріям пільговиків та гарантує компенсацію за такі перевезення від організаторів перевезень. На практиці більшість транспортних підприємств взагалі не отримує жодної компенсації. Частина ж отримує її із затримками або в мінімальному обсязі. Як наслідок — занедбаний рухомий склад, згортання маршрутів, втрата робочих місць і, головне, – погіршення доступу до транспорту для тисяч людей у регіонах.
З 2016 року, згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, фінансування пільгових перевезень передано на рівень місцевих бюджетів. Але це не створило дієвого механізму — навпаки, ситуація стала ще більш фрагментованою.
Органи місцевого самоврядування самі вирішують, скільки коштів виділити і кому компенсувати. У різних громадах – різні підходи. У когось вистачає бюджету на всі категорії, хтось не компенсує нічого. За інформацією, наданою Міністерством фінансів України, у 2024 році на відшкодування витрат перевізникам за пільговий проїзд в автомобільному транспорті з місцевих бюджетів було заплановано – 2 млрд грн, із них перевізникам фактично спрямовано 1,9 млрд гривень. У 2025 році на таку мету місцеві органи влади й органи місцевого самоврядування запланували 1,8 млрд гривень. Проте, без чіткої процедури розподілу ці кошти можуть залишитися лише на папері.
Перевізник — поза грою
Крім відсутності чіткого механізму компенсації, ще однією проблемою є те, що витрати пов'язані із забезпеченням пільгового проїзду, повністю лягають на перевізника, у зв’язку із чим останній лише «терпить» збитки. Насправді перевізник має бути виключений із цього ланцюга, а процес компенсації має включати лише дві сторони - пільговика та орган місцевої влади. За даними МАПА, деякі перевізники установили «ліміт» на перевезення пільговиків — дві людини на рейс, що провокує соціальні конфлікти та не відповідає закону. Перевізник не може відмовити пільговику в поїздці, навіть якщо це буде половина місць в автобусі, проте відсутність компенсації за пільговий проїзд призводить до збитковості. Очевидно, що у такій моделі важко очікувати на розвиток галузі, інвестиції у нові автобуси, сервіс та безпеку.
Законопроєкт №5651 або чи маємо шанс на зміну
На розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт №5651, який передбачає надання пільг у формі грошової компенсації, а не безоплатного проїзду. Це крок до прозорості, адресності та відповідальності на місцях.
Так, документом пропонується новий механізм компенсації – адресна компенсація пільговику. Механізм компенсації мають затверджувати органи місцевого самоврядування. Це стимулюватиме адресність пільг, знизить навантаження на перевізників та мотивуватиме органи місцевого самоврядування раціональніше планувати витрати.
Законопроєкт дозволяє органам місцевого самоврядування самостійно визначати порядок і розмір компенсації – але в межах своєї бюджетної спроможності. І головне – повертає логіку в систему «послуга — оплата — компенсація».
МАПА підтримує цю ініціативу та вже звернулась до ключових комітетів Верховної Ради, Кабміну та профільних міністерств. Ми переконані: це реальний шанс вивести галузь із кризи.
Що ми отримаємо в результаті?
Прийняття законопроєкту дозволить:
знизити соціальну напругу;
вирішити конфлікти між пільговиками та перевізниками;
мотивувати громади ефективно використовувати свої бюджети;
планувати транспортну мережу з урахуванням реальних потреб;
забезпечити прозорий облік кожного перевезення;
створити умови для розвитку перевізників.
P.S.
Пільгові перевезення — не просто соціальна послуга. Це показник зрілості держави, її здатності захищати вразливих громадян і водночас створювати справедливі умови для бізнесу. Ми закликаємо депутатів підтримати законопроєкт №5651. Це не лише про транспорт — це про гідність, прозорість і майбутнє соціальної політики України.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 310
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 107
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7924
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6597
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5214
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4273
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3392