ПДВ потрібно знижувати, але поступово
Коли підприємці говорять про високе податкове навантаження, яке ґальмує розвиток їх бізнесу, природною реакцією є бажання знизити податки.
Найчастіше саме так і народжуються популістські законопроекти чи рішення.
Але важливо пам’ятати, що економіка не любить різких рухів. Я впевнений, що зменшувати ставку, наприклад, ПДВ слід поступово. Адже це один із головних бюджетоутворюючих податків - вага надходжень до державної скарбниці від нього сягає 18%.
До того ж, я розглядаю цю конкретну зміну лише в комплексі з іншими рішеннями щодо трансформації вітчизняної податкової системи. І не інакше.
І тут нам доведеться відпрацьовувати власну модель, оскільки успішні економіки світу застосовують різні підходи стосовно оподаткування. Скажімо, в Китаї і кранах ЄС ПДВ існує, подекуди його ставка сягає 25%. А в США його взагалі немає.
На мою думку, ПДВ має бути таким, щоб і підприємців не обтяжувати, і бюджет наповнювати. В наших економічних умовах ставка у 15% є оптимальною. Вона спонукатиме бізнес працювати легально. Сьогодні в Україні безліч підприємств користуються послугами так званих конвертаційних центрів, які підробляють податкові документи, допомагають «клієнтам» легалізовувати тіньові кошти й ухилятися від податків. ПДВ також фігурує в цих схемах. Якщо ж знизити ставку податку з 20 до 15%, підприємцю вигідніше буде заплатити податок, ніж за шахрайський «сервіс».
Такий крок стимулюватиме обіг товарів і збільшення кількості легальних послуг за рахунок зниження цін на них. Відповідно зросте кругообіг фінансових ресурсів, що теж надзвичайно важливо для ефективного функціонування фінансової системи. Більш того, впровадження цих змін об’єктивно впливатиме на зростання середньої заробітної плати. Протягом 5 років після впровадження закону її рівень може зрости на 20%.
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що передбачають зниження ПДВ - № 2575 Олександра Дубінського й № 2757-1 Дар`ї Володіної. Перший документ передбачає зниження ставки ПДВ на 3% - з 20 до 17% - одночасно, вже в 2021 році. Другий – пропонує зменшити її на 5%, але впродовж 5 років.
Я певен, що в наших умовах оптимальним є саме другий варіант. Адже 5 років буде достатньо для того, щоб уникнути різкого зменшення надходжень до бюджету і знайти дієві компенсатори. Розрахунки показують, що загальна сума втрат становитиме 153 млрд грн. Якщо ж розбити її на 5 років, то це буде трохи більше 30 млрд грн.
Водночас ми говоримо про те, що зниження ставки в комплексі з іншими реформами податкової системи детінізує бізнес. Тому втрати від зменшення ПДВ компенсуються за рахунок податків від нової кількості легальних суб’єктів господарювання. Якщо ж ми запустимо проект Олександра Дубінського, то ризикуємо отримати чималу дірку в державному бюджеті, але не зможемо розраховувати на швидку детінізацію бізнесу.
Але, повторюся, податкова реформа має бути комплексною. В моєму розумінні це означає не лише зменшення ставки ПДВ, а й введення податку на виведений капітал та проведення податкової амністії. Та в першу чергу, це створення єдиного управлінського органу (ми з колегами-експертами називаємо його – Державна служба доходів) шляхом об'єднання існуючих сьогодні кількох, зручної і сучасної ІТ-системи адміністрування податків, стабільного й зрозумілого фіскального законодавства. Крок за кроком ми йдемо до реалізації всіх цих планів, співпрацюючи з експертами, депутатами та підприємцями.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 157
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 38751
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
31541
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 23130
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 11975
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 7696