Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.06.2023 11:39

У Державному земельному кадастрі зареєстровано першу меліоративну мережу

Народний депутат України ІX-го скликання, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу"

Процес створення організацій водокористувачів в межах зрошувальних та осушувальних систем активно відбувається вже у семи областях України

Процес створення організацій водокористувачів в межах зрошувальних та осушувальних систем активно відбувається вже у семи областях України, зокрема, Одеській, Черкаській, Полтавській, Київській, Дніпропетровській, Вінницькій та Житомирській. Одещина та Черкащина лідирують за кількістю створених ОВК.

Офіційна реєстрація організації водокористувачів – лише перший крок. Наступний – це набуття права власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, після якого ОВК матимуть право повноцінно господарювати, управляючи меліоративними системами.

І вже 2 червня в Україні зареєстровано першу меліоративну мережу як об’єкт Державного земельного кадастру. Відповідні землевпорядні роботи були проведені за замовленням ОВК «Вода життя» в Суворовській громаді Ізмаїльського району що на Одещині, яка днями одержала відповідний витяг із Державного земельного кадастру. На підтвердження такої реєстрації заявнику видано відповідний витяг. Державну реєстрацію здійснено державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, обраним за принципом випадковості.

Окрім відомостей про об’єкти інженерної інфраструктури одеської меліоративної мережі до ДЗК були внесені дані про земельні ділянки, на яких розташовані ці об’єкти, а також про земельні ділянки, що входять до території обслуговування меліоративної мережі.

Реєстрація меліоративних мереж у Державному земельному кадастрі дозволяє юридично встановити їх місцеперебування, структуру та власництво. Це є необхідним кроком для залучення інвестицій у відновлення та розвиток цих мереж. Раніше існування меліоративних мереж визначалось лише на підставі радянських проектів, а нові трубопроводи, наприклад, не мали юридичного підтвердження щодо їх місцеперебування. Ця правова неоднозначність, на жаль, сприяла розкраданню меліоративних мереж, оскільки неможливо встановити вчинений злочин, якщо украденого об'єкта юридично не існує.

В травні організація водокористувачів “Вода життя” Суворовської ТГ стала однією з переможниць першого конкурсу на одержання субгранту для модернізації систем гідротехнічної меліорації. Перед цим експерти взяли участь в обстеженні гідротехнічних об’єктів Трушівської (Черкаська область) та Суворовської зрошувальних систем, на яких працюють ці організації водокористувачів, щоб визначити яке обладнання необхідно замінити та осучаснити в першу чергу.

Технічний стан оглянутих об’єктів близький до критичного, адже агровиробники створили ОВК в межах зрошувальних систем, які довгий час взагалі не працювали. Але завдяки субгранту вони зможуть оновити насосно-силове обладнання, модернізувати дощувальні машини, провести ремонтні роботи на відкритих каналах та закритих трубопроводах. Це дозволить їм збільшити площу зрошення майже вдвічі.

Як вже відомо, Суворовська зрошувальна система побудована п’ятдесят років тому. У 2022 році вона обслуговувала 1,1 тисячі гектарів, хоча взагалі охоплює майже 7 тисяч. Проте розширити площі зрошення до колись запланованих через поганий стан систем меліорації було не можливо.

Наразі, завдяки Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», такі системи можуть взяти у своє управління організації водокористувачів. Тим самим є можливість забезпечити їхнє оновлення та модернізацію. Аграрії Суворовської громади, які здебільшого вирощують озимі зернові, соняшник та овочі, у грудні минулого року створили свою організацію водокористувачів під назвою «Вода життя».

А у квітні поточного року в рамках підготовки до реалізації субгранту щодо впровадження нових технологій зрошення, енерго- та водозберігаючого обладнання та автоматизації зрошення експерти організації обстежили вказану зрошувальну систему. Головним напрямом субгранту є модернізація насосних станцій та об’єктів інженерної інфраструктури, і як результат – збільшення площ поливу та отримання членами організацій водокористувачів гарантованих врожаїв в умовах змін клімату.

За словами фахівців, стабільне зрошення дозволить членам організації водокористувачів отримувати урожайність у 1,5-4 рази вище, ніж вони отримують на полях без поливу. Так, наприклад, озима пшениця у середньому дає 30 ц/га, а на зрошенні – 52 ц/га, а озимий ячмінь – 45 ц/га проти 66 ц/га відповідно. Ще більш вражаючу різницю демонструють олійні культури. Без поливу врожай озимого ріпака складає близько 9 ц/га, а на зрошенні – 23 ц/га. 

Це стало можливим завдяки ухваленню Закону України «Про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який набрав чинності в травні минулого року. А також ухваленню Кабінетом Міністрів України постанови від 2 травня 2023 р. № 432 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації». Документ був розроблений експертами Програми USAID АГРО за підтримки Мінагрополітики, Держгеокадастру та Держрибагентства.

Нагадаю, відповідно до нового законодавства аграрії отримали право об'єднуватися та створювати організації водокористувачів і спільно керувати меліоративними каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення або відводять її з територій, що потребують осушення.

Адміністративна послуга щодо державної реєстрації меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру впроваджена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель», розробленої Держгеокадастром. У ході реалізації цієї постанови Кабінету Міністрів України впроваджуються нові об’єкти Державного земельного кадастру: «меліоративна мережа» та «складова частина меліоративної мережі». Така послуга надається Держгеокадастром безоплатно. Державна реєстрація меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) здійснюється на підставі заяви будь-якої зацікавленої особи або органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.

Для державної реєстрації меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) заявник подає Державному кадастровому реєстратору:

- заяву про державну реєстрацію мережі, складової частини меліоративної мережі (змін до відомостей про них) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- документи, на підставі яких встановлено відомості про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі;

- електронний документ, що містить відомості про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі.

Маю надію, що крокуючи за цим алгоритмом і організації водокористувачів Миколаївщини, за підтримки Державного агентства меліорації та рибного господарства України,  отримають право власності, розпочнуть ефективне господарювання та почнуть отримувати гарантовані врожаї на меліорованих землях.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи