UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.02.2022 13:15

Європа повертається до атомної енергетики – Україна зробила це раніше

Народний депутат України ІX-го скликання, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу"

Європейська комісія представила 2 лютого Додатковий делегований акт, яким атомну енергетику включено до Таксономії ЄС.

Це означає, що атомні електростанції визнаються екологічно стійким джерелом енергії, а нове атомне будівництво може розраховувати на отримання сталих інвестицій від фінансових інституцій Євросоюзу, звісно за умови виконання певних вимог. Рішення Єврокомісії без перебільшення відкриває нову епоху для атомної генерації Європи, яка завжди була потужним інструментом у протидії кліматичним змінам, але до останнього часу перебувала у дискримінованому становищі порівняно з іншими низьковуглецевими джерелами електроенергії. Вітаючи рішення Єврокомісії варто зауважити, що це саме той, досить рідкісний випадок, коли Україна випередила ЄС. Ще у жовтні 2020 року Президент України Володимир Зеленський чітко заявив - що ми будемо розвивати власну атомну енергетику, незважаючи на протидію окремих країн. Тоді це для багатьох прозвучало дуже несподівано, адже ми звикли, що Україна у складних енергетичних питаннях зазвичай орієнтується на Європу, де тоді превалювали антиядерні настрої. Сьогодні всі можуть переконатись не лише у правильності обраного Україною курсу, але й у тому, що лише приймаючи складні та відповідальні рішення, можна рухатись вперед, випереджаючи навіть європейські тренди. Тож є чудовий привід більш детально зупинитись на тому, чим є для України та Європи атомна енергетика, а також про вплив на неї останніх рішень Єврокомісії.

Провалена декарбонізація або Невідвернуті викиди

Почнемо з того, що 2021 рік став справжнім стрес-тестом для усієї світової енергетики. Восени минулого року Євросоюз стикнувся з історичними рекордами цін на природний газ та різким здорожчанням електроенергії. «Ідеальний шторм» - казали аналітики, коментуючи ситуацію із стрибком  цін на природний газ та енергетичне вугілля. Але серед цього цінового вихору залишався осередок стабільності – атомна енергетика.

Проте, не секрет, що у Європі сформувалось антиядерне лобі на чолі з провідною країною ЄС – Німеччиною, яка прийняла рішення про відмову від атомної енергетики та поступове закриття власних АЕС після аварії на АЕС Фукусіма у 2011 році. Чому це рішення виявилось дуже суперечливим трохи нижче, а тут лише варто нагадати, що аварія на японській АЕС стала наслідком масштабного стихійного лиха помноженого на пресловутий людський фактор, який, як відомо, навіть більш небезпечний ніж сили природи. Світова атомна спільнота зробила належні висновки з аварії на Фукусімі. Зокрема, завдяки постфукусімським заходам з підвищення безпеки, які виконані за останні 10 років, українські АЕС  наразі здатні протистояти навіть тим природним катаклізмам, які їм ніколи не будуть загрожувати, зокрема, 8-бальним землетрусам та хвилям цунамі.  

Але дотримуючись своєї енергетичної стратегії, яка має на меті перехід на відновлювальні джерела електроенергії, в останній день минулого року Німеччина зупинила 3 з 6 атомних енергоблоків, які ще працювали у цій країні, решта енергоблоків німецьких АЕС буде зупинено до кінця 2022 року.

Що отримала Німеччина, та власне і вся Європа, через це рішення. По-перше, Німеччина і надалі займає перше місце в ЄС за обсягами викидів діоксиду вуглецю – 585 млн тон у 2020 році за даними Міжнародного енергетичного агентства. Для порівняння у Франції, яка близько 70% електроенергії отримує від своїх АЕС, викиди CO2 становили у позаминулому році 258 млн тон, тобто більш ніж у два рази менше ніж у Німеччині. При цьому споживання електроенергії у Франції у 2020 році було лише на 17% менше ніж у Німеччині. Причина очевидна – відмовляючись від АЕС, які за показником викидів парникових газів на одиницю виробленої електроенергії знаходяться на рівні відновлювальних джерел електроенергії, Німеччина продовжує експлуатувати вугільні ТЕС. Частка останніх в енергобалансі країни у першому півріччі 2021 року збільшилась до 27%, тоді як у 2020 вона складала 21%. Саме вугільні електростанції є одним з найбільших джерел викидів діоксиду вуглецю.   

Не менш важливим є й суто економічний чинник. Завдяки збереженню потужної атомної генерації Франція втримала вартість кіловат-години для домогосподарств на 30% нижчою ніж у Німеччині навіть в умовах енергетичної кризи – 19 євроцентів за 1 кВт-год  проти 31 євроцента за 1 кВт-год у Німеччині. Неможна не згадати, що в Україні цей показник взагалі є одним з найнижчих у Європі (5 євроцентів за 1 кВт-год за умови споживання до 250 кВт-год на місяць) і це також беззаперечна заслуга нашої атомної генерації.  

Беручі до уваги все вищесказане можна лише в черговий раз повторити - зупинка АЕС є невиправданою втратою надійного джерела низьковуглецевої енергії і це останнє, що варто робити, коли ми усі хочемо скорочувати викиди парникових газів. 

Back to the future

Європейський Союз поставив перед собою мету повністю декарбонізувати свою економіку до 2050 року, проміжним результатом має стати скорочення викидів парникових газів країнами ЄС на 55% від поточних обсягів вже до 2030 року.

Виняткові виклики, які постали перед європейським енергоринком у 2021 році та вкрай суперечливий досвід Німеччини стали тим каталізатором, який змусив Європейську комісію повернутись до питання визнання атомної енергетики «екологічно стійкою», та такою що заслуговує на включення до Таксономії ЄС. Був звісно і потужний фактор лобіювання атомної енергетики з боку Франції, та низки країн, які її підтримали. Серед цих країн багато українських сусідів: Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія.

Текст законопроєкту (делегованого акту), яким атомній енергетиці, а разом із нею природному газу, надається у Таксономії «зелене маркування», був надісланий країнам-членам 31 грудня 2021 року. Тут варто звернути увагу на тонкощі європейського законодавства. Таксономія, як система класифікації, що визначає які види діяльності слід вважати «екологічно стійкими»,  набула статусу закону ЄС у 2020 році. Проте вносити зміни та доповнення у Таксономію можна за допомогою додаткових делегованих актів, які відносяться до законодавства другого рівня та використовуються для вирішення технічних питань. Відтак делеговані акти мають іншу ніж закони процедуру затвердження. І ця процедура залишає єдину можливість не дати включити атомну енергетику та природний газ у Таксономію - проти закону мають виступити щонайменше 20 країн-членів ЄС, які представляють не менше 65% населення Європейського Союзу.

Таким чином, Європейський  парламент і Рада ЄС не можуть вносити зміни в оновлення таксономії, а можуть лише відхилити або прийняти їх у цілому.

Після публікації Єврокомісією тексту Додаткового делегованого акту про таксономію, його буде направлено на розгляд депутатам Європейського парламенту. Після чого Європейський парламент і Рада мають чотири місяці на розгляд документа. Відповідно до Положення про Таксономію Європарламент та Рада Євросоюзу можуть запросити додаткові два місяці для роботи із текстом акту.

За оцінкою європейських аналітиків, зелене маркування атомної енергетики та природного газу у Таксономії є фактично вирішеним питанням, адже в противників атомної енергетики не набирається достатньої кількості голосів для відхилення делегованого акту у Європарламенті. Хоча в них звісно залишаються інші інструменти протидії, зокрема, Австрія заявила що подаватиме до Європейського суду на Єврокомісію, якщо атомна енергетика та газ будуть включені до Таксономії. Але все це навряд зупинить процес, очікується, що після періоду розгляду Європейським парламентом та Радою ЄС Делегований акт вступить у силу з 1 січня 2023 року. 

Атомна енергетика для України

Знаєте скільки відсотків електроенергії, яку споживають щодня громадяни нашої країни, виробляють вітчизняні атомні електростанції - взимку цей показник зазвичай знаходиться біля позначки 60% на добу, а часто вище неї. У перший день нового 2022 року частка АЕС в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні сягнула 70%, тобто поки вся країна відпочивала, атомники забезпечували електрикою дві з кожних трьох українських осель. І робили вони це без жодної шкоди екології, адже атомний енергоблок за обсягами викидів вуглекислого газу та інших шкідливих хімічних сполук у навколишнє середовище знаходиться практично на одному рівні з «зеленою» відновлювальною енергетикою.

Україна робить ставку на атомну генерацію і у майбутньому, бо саме АЕС дозволяють нашій країні впевнено проходити найскладніші кризові періоди в енергетиці та зберігати одні з найнижчих у Європі тарифів на електроенергію для домогосподарств.

Варто нагадати, що атомні енергоблоки, які наразі експлуатує Україна (ВВЕР-1000 та ВВЕР-440) мають в основі зовсім іншу конструкцію, ніж та, яка використовувалась на блоках Чорнобильській АЕС (РБМК), вони на порядки більш безпечні та надійні, але й в них є певні терміни експлуатації, після закінчення яких енергоблоки мають бути зупинені.

Для збереження встановленої потужності нашої атомної генерації на поточному рівні (13 835 МВт) вже сьогодні необхідно починати будівництво нових енергоблоків, які прийдуть на заміну існуючим, котрі доведеться поступово виводити з експлуатації після 2030 року.

І як вже було зазначено на початку, тут ми маємо той випадок, коли Україна завдяки підтримці розвитку атомної генерації на рівні вищого керівництва держави приймає дуже своєчасні та важливі рішення.

31 серпня минулого року оператор українських АЕС – Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та американська компанія Westinghouse Electric Company у присутності Президента України Володимира Зеленського підписали меморандум про взаєморозуміння між компаніями. Документ передбачав будівництво в Україні 5 енергоблоків за технологією Westinghouse АР1000. Вже у листопаді 2021 року «Енергоатом» і Westinghouse Electric Company уклали контракт, в якому викладено деталі угоди з постачання обладнання для першого реактора AP1000, який буде побудовано на Хмельницькій атомній електростанції.

Вартість будівництва одного енергоблока потужністю 1000 МВт оцінюється фахівцями у щонайменше 5 мільярдів доларів. Наразі «Енергоатом» та Westinghouse ведуть перемовини із фінансовими інституціями США щодо надання кредитних коштів на будівництво в Україні енергоблоків за американською технологією. Проте, якщо подивитись на амбітні плани «Енергоатома», який говорить про те, що після 2040 року Україні знадобиться до 15 нових атомних енергоблоків, залучення кредитних коштів на їх будівництво не лише в США, але і в Європі та інших країнах світу, стає надважливим. 

Варто зазначити, що обраний Україною шлях розвитку атомної генерації, накладає величезну відповідальність на нашу країну, і дуже добре, що на чолі оператора вітчизняних АЕС – Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» стоять справжні фахівці-атомники, такі як керівник компанії Петро Котін. Також дуже важливо, що проєкти розвитку, ініційовані «Енергоатомом», знаходять підтримку на рівні профільного міністерства, яке наразі очолює колишній віце-президент «Енергоатома» Герман Галущенко. І знову ми маємо справу з дуже вдалим збігом обставин для нашої ядерно-енергетичної галузі, адже зазвичай на рівні очільників міністерства енергетики розвитку найбільшого виробника електроенергії в країні приділялось вкрай мало уваги. За рахунок «Енергоатома» було прийнято вирішувати завдання великого приватного бізнеса в енергетиці. Зараз це не так – атомники нарешті відчувають справжню підтримку держави.

Таксономія без ілюзій

Проте, доповнення у Таксономію не варто ідеалізувати. Європейська Асоціація підприємств ядерно-енергетичного комплексу - Foratom наполягала на тому, щоб інвестиції в нове атомне будівництво за межами Євросоюзу також розглядались як такі, що відповідають Таксономії. Нажаль, поки такого пункту в оновленій Таксономії немає, там є лише чіткі вимоги до країн-членів ЄС. І ці вимоги досить жорсткі.

Згідно з прийнятими доповненнями, атомна електростанція може вважатися відповідною Таксономії, якщо вона виконує кілька суворих умов, серед яких наступні:

Держава-член ЄС, в якій розташований проєкт, повинна мати оперативні споруди остаточного захоронення для дуже низьких, низьких і проміжних радіоактивних відходів

Держава-член, в якій розташований проєкт, повинна мати плани для оперативного захоронення високоактивних радіоактивних відходів

Починаючи з 2025 року, існуючі та нові проєкти будівництва повинні використовувати стійке до аварій ядерне паливо, яке було сертифіковане та схвалено національним регулятором.

За оцінкою Foratom , ці критерії є дуже складними навіть для виконання європейськими операторами АЕС.

Проте Україна успішно рухається в напрямку вирішення найскладніших завдань.

В нас вже побудовано Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива  з українських АЕС за найсучаснішою технологією американської компанії Holtec.

Найближчим часом очікується проведення тендеру на будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів (ВАВ), які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.

«Енергоатом» активно співпрацює з компанією Westinghouse, яка є одним зі світових лідерів у розробці більш надійних та економічно ефективних видів ядерного палива нового покоління.  Наразі на 7 з 15 українських енергоблоків використовується паливо Westinghouse.

Завдяки кредитам Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського співтовариства з атомної енергії  (ЄВРАТОМ) на загальну суму 600 млн євро виконується Комплексна програма підвищення безпеки експлуатації енергоблоків АЕС України. Переважна більшість заходів цієї програми вже виконана, а безпечність та надійність енергоблоків українських АЕС підтверджують експерти Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) та Євросоюзу. Фахівці МАГАТЕ регулярно поводять на українських АЕС місії OSART (Operational Safety Review Team).

Все це, та багато інших проєктів «Енергоатома», які виконуються разом з його українськими та закордонними партнерами, дозволяє розраховувати на поступовий та впевнений розвиток української атомної енергетики у повній відповідності з найжорсткішими вимогами до ядерної та радіаційної безпеки. Відтак і отримання фінансової підтримки українськими атомними проєктами з боку ЄС є цілком реальним. Але головне, щоб українські споживачі електроенергії завжди пам’ятали – розвиток атомної енергетики є запорукою енергетичної безпеки держави та прогнозованих цін на електроенергію. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]