Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України
«Коли вмирає закон — народжуються химери.» — Ліна Костенко
Ще у 2023–2024 роках я відкрито, публічно і з правовим обґрунтуванням, попереджав про загрозу правового вакууму, пов’язаного із завершенням строку повноважень Президента України без виборів і без відповідного тлумачення Конституційного Суду України. Це був не політичний випад, а фаховий сигнал. Тепер, коли проблема доповнилася заблокованою повноважністю Конституційного Суду України - я наголошую: правова визначеність потрібна не опозиції й не міжнародним партнерам, а самій державі Україна!
20 травня 2024 року сплив п’ятирічний строк, на який Володимир Зеленський був обраний Президентом України. Конституція України чітко встановлює строк повноважень Президента — п’ять років (стаття 103). Вона ж передбачає, що одна особа може бути Президентом не більше ніж два строки поспіль.
У зв’язку з дією воєнного стану, проведення чергових виборів було відтерміновано, що де-факто призвело до продовження його повноважень поза межами визначеного Конституцією строку. Така ситуація хоч і має політичну підтримку у суспільстві, проте створює серйозний прецедент правової невизначеності, яку має усунути саме Конституційний Суд України.
Проте КСУ втратив повноважність через кадрову кризу, що створює ще більшу загрозу державному правопорядку.
Ця проблема ще у 2023 році піднімалася для широкого обговорення (зокрема у публікаціях липень 2023 та квітень 2024). Втім, офіційної реакції чи конституційного тлумачення не було. А без позиції Конституційного Суду України питання продовження повноважень Президента залишається потенційно кризовим, хоча Парламент прийняв запізнілий документ щодо повноважень Володимира Зеленського.
Таке рішення необхідно було приймати до сплину п’ятирічного конституційного строку повноважень і у відповідь на відповідне звернення ЦВК. Я про це писав завчасно.
Конституційна база і позиція КСУ
Стаття 103 Конституції України визначає:
- строк повноважень Президента — 5 років;
- одна особа не може обіймати посаду Президента більше двох строків поспіль.
Ця норма спрямована на запобігання концентрації влади і підтримання демократичної системи.
Конституційний Суд України у ряді рішень підтверджував принципи, що забезпечують баланс влади і верховенство права:
- У Рішенні КСУ від 21 грудня 1999 р. № 11-рп/99: висвітлено значення обмеження строків президентства як конституційної гарантії демократії.
- У рішенні КСУ №1-рп/2003 (справа про обрання Президентом України однієї і тієї ж особи на два строки) Суд прямо зазначив, що строки мають обчислюватися як фіксовані часові періоди, а не як сукупність повноважень.
- У рішенні №6-рп/2005 від 5 квітня 2005 року КСУ визнав, що: «У випадках, коли новообраний Президент ще не вступив на посаду, Президент, строк повноважень якого сплив, продовжує виконання повноважень до моменту складання присяги новим Президентом». Проте ця норма застосовується до ситуації після виборів, а не до їх відтермінування. Нинішній випадок — унікальний.
- У рішенні №21-рп/2010 КСУ підтвердив, що «воєнний або надзвичайний стан може бути підставою для обмеження конституційних прав», проте не зазначено, що це стосується права на вибори чи строків повноважень.
- У Рішенні КСУ від 7 лютого 2012 р. № 2-рп/2012: уточнено механізми застосування обмежень за строками, наголошено на юридичній значущості формальних конституційних процедур.
- У Рішенні Конституційного Суду України від 15 травня 2014 року № 5-рп/2014 у справі за конституційним поданням 101 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, п’ятої статті 103 Конституції України у системному зв’язку з пунктом 16 розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України (справа про строк, на який обирається Президент України)
Утім, жодне рішення КСУ поки що не вирішило питання продовження повноважень в умовах воєнного стану або стану війни, що унеможливлює проведення виборів у звичний спосіб.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, Україна живе в особливому правовому режимі — воєнного стану. У цих умовах:
- нормальні виборчі процедури не можуть бути проведені у багатьох регіонах;
- строк повноважень Президента, що закінчився 20 травня 2024 року, фактично був продовжений без нових виборів;
- відсутність офіційного юридичного рішення з боку КСУ породжує правову невизначеність.
Наслідки такої невизначеності – ризик втрати як внутрішньої, так і міжнародної легітимності влади - зберігаються і до нині. Вони перебувають у залежності від міжнародної кон’юнктури та системи координат персональних вигід тих чи інших країн.
Водночас за Конституцією, після двох строків поспіль подальше перебування на посаді Президента заборонене.
Виникає парадокс: якщо нинішній період вважати другим строком, то чи не буде наступний — третім, що заборонено Конституцією Укаїни?
Відсутність тлумачення КСУ перетворює цю конституційну проблему у «сіру зону».
Конституційний Суд України — єдиний орган, уповноважений давати обов’язкове тлумачення Конституції, визначати відповідність законів Основному Закону та вирішувати колізії в тлумаченні строків повноважень органів державної влади.
Його бездіяльність або відсутність повноважного складу:
- паралізує вирішення правових колізій;
- загрожує легітимності влади;
- унеможливлює правовий супровід критичних рішень;
Важливо розуміти що:
- Легітимність влади опирається на юридичну визначеність.
- Конституційний Суд — єдина інституція, уповноважена офіційно тлумачити Конституцію.
- Відновлення роботи КСУ і формування його позиції є критично важливими для уникнення правової кризи.
Примітно, що будь-які спроби поставити питання правового статусу президентських повноважень піддаються ідеологічним атакам:
- звинувачення у «державній зраді чи запереченні агресії РФ»,
- маркування як «поширення фейків»,
- зв’язки з російською пропагандою, що є несправедливими і шкідливими.
Подібна реакція не сприяє зміцненню правової системи, а лише розпалює недовіру.
Що я пропоную
- Необхідно невідкладно розблокувати повноваження Конституційного Суду України.
- КСУ має дати офіційне тлумачення статті 103 Конституції щодо строків повноважень Президента в умовах воєнного стану та стану війни.
- Слід відновити публічний, професійний діалог без ідеологічних ярликів.
- Легітимність влади повинна базуватися на принципах Конституції, а не лише на політичній кон’юнктурі.
Деякі публікації автора з порушених питань:
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін вчора о 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко вчора о 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова вчора о 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко вчора о 09:30
- Тримай стрій. Бо за спиною – Україна Дана Ярова 24.06.2025 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок 24.06.2025 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко 23.06.2025 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко 23.06.2025 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 23.06.2025 13:51
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1605
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 326
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 247
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 168
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 125
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 109319
-
Тривожність і дратівливість – ознаки надлишку кортизолу: п’ять порад, як його позбутися
Життя 26799
-
Фрукти за долар, медитація в горах і квартири біля моря: тревел-гід туристичною Азією
Життя 11059
-
Шпаргалка молодості: як визначити свій тип старіння шкіри та відстрочити дедлайн вікових змін
Життя 9799
-
Брехня імперії, в яку вона першою повірила. Як з'явилися уявлення про "військову могутність" Росії
Думка 7387