А що з нашими надрами України?

Коли йдеться про надра, то у першу чергу маємо на увазі нафту і газ, а ще бурштин і мінеральні води, але в Україні присутні не тільки названі надра, їх є багато і вони мають незаміниму цінність.

У Конституції України передбачено Статтею 13, - «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу…». У Кодексі України «Про Надра» (Стаття 4) теж йдеться, що – « Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

У першому і у другому випадку говориться про те, що Український народ має право розпоряджатися власною власністю. Як правило, таке право здійснюється через референдум, а також через своїх представників-депутатів у Верховній Раді України та місцевими радами. Тобто голосуваннями. Але чи завжди таке право виконується? Наприклад, на початку дев’яностих років, нам усім громадянам України було видано ваучери, які ми мали право віддати у ті чи інші підприємства та отримувати дивіденди. Можливо у нашій країні і є люди які цим правом користаються і донині. У Львові було створено організацію «Галицькі інвестиції», була зроблена добра їм реклама і люди пішли віддавати свої ваучери сподіваючись на хороші і чесні дивіденди. Пройшло трохи часу, люди почали телефонувати і приходити в офіс «Галицьких інвестицій», але телефони не відповідали, а офіс став закритим. Виявилося, що «Галицькі інвестиції» припинили свою діяльність. Люди і по сьогодні не мають ні ваучерів, ні дивідендів, ні сподівання, що колись їх отримають.          Коли йдеться про надра, то у першу чергу маємо на увазі нафту і газ, а ще бурштин і мінеральні води, але в Україні присутні не тільки названі надра, їх є багато і вони мають незаміниму цінність. Але хто ними розпоряджається? Що стосується бурштину, то тут дуже багато невідомого, знаємо зі ЗМІ, що його добувають у незаконний спосіб уже тривалий час. Що стосується мінеральних вод, то не так давно керівником Львівської області був власник мінеральних родовищ Моршина. Одного разу місцевих жителів запитали чи задоволені вони роботою керівника області, ті відповідали що так задоволені, але, коли, особливо у літку, вмикають посилену добувну діяльність, то у криницях зникає вода. Люди не знають, хто і чому добуває нашу спільну мінеральну воду, хто надає таке право свердлити і качати воду. Виходить, що хтось свердлить, розливає у пластмасові пляшки мінеральну воду і нам нашу воду продає за незрозумілими цінами.

У колишньому Радянському союзі знали ціну українським надрам. Сірку добували у двох місцях на Львівщині Ново Яворівську і Новому Роздолі. У Миколаївському районі, на Львівщині було створено всесоюзне будівництво, там відкрили великий кар’єр з сірчаною рудою. У Москві думали що робити, адже потрібна була велика кількість робітників, замість того, щоб зробити дороги до кар’єру, залізницю з райцентру Миколаїв, вирішили збудувати нове місто і назвали його Новий Розділ. За декілька років у місті проживало 42 тисячі жителів. Оброблену на Сірчаному комбінаті готову сірку вантажними потягами щоденно вивозили, як тоді говорили, за Урал, у спеціальні сховища на випадок війни. Сірка не тільки стратегічна сировина, а сировина, яка має воєнне значення, її використовують для військових потреб.

Що собою представляють надра в Україні? Це приблизно 120 корисних копалин: нафта, природний газ, вугілля, коксівне вугілля, (раніше, тільки в одному місці видобували коксівне вугілля, на Донбасі. А що собою представляє коксівне вугілля? Це у першу чергу кокс, який використовується для високих температур в доменних пічках). Руди: титанові, марганцеві, літієві, хромові, нікелеві, цирконієві, сірчані, срібні, золоті, уранові, платинові та ін. Бурштин, мінеральні води, торф, різні глини, пісковики, граніт, вапняки тощо. В Україні найбільше звертають увагу на видобуток нафти і газу. Про те, що ми маємо чималі поклади даних вуглеводнів і їх може нам вистачати у користуванні не купуючи зовні. Але, на сьогодні, Україна залежить від поставок як природного газу так і, наприклад, бензину від інших країн. А що робиться з іншими корисними копалинами знаємо мало. Утім, це теж є нашим надбанням і визначає рівень розвитку економіки в країні. Крім того, це ще є питанням національної безпеки, оскільки людей на Землі збільшується, надра добувають з земної кори і вони зменшуються. Люди користуються смартфонами, мобільними телефонами, телевізорами, автомобілями, різною технікою і не дуже задумуються з чого вони зроблені. А всі ці предмети роблять з того, що добувають у Землі. Тому порядок у використанні надр є важливою складовою державної політики. У засобах масової інформації, спеціалісти, часто говорять про проект нового Кодексу про надра України. Діючий Кодекс не відповідає на всі питання сьогодення.

Хто і як має право видобувати корисні копалини в Україні? У діючому Кодексі про надра України, у Главі 2, Статті 13 визначається надання у користування, підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам. Визначається також за якою схемою можна отримати дозвіл чи спеціальний дозвіл на право видобувати корисні копалини в Україні. В Україні діє Центральний орган виконавчої влади з питань надр, це Державна служба з геології та надр України (Держгеонадра) вона і надає спецдозволи на використання надр в Україні, а також Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

На сьогоднішній день, хто і як контролює видачою спецдозволів знаємо мало, спецдозволи підприємці мають отримувати на організованих аукціонах, але чи такі аукціони відбуваються теж мало відомо. Скоріш за все більшість спецдозволів отримано без проведення аукціонів. Доволі часто надра починають експлуатувати, а вже тоді виробляють дозволи. Або, підприємець отримує дозвіл, а родовища багато років взагалі не розробляються, залишають – на потім. І цьому всьому нема ради.

Найбільшим постачальником різних металів і природних ресурсів вважається Китай. Китай робить бізнес не тільки на власній продукції, але й на видобутку і продажу природних ресурсів. В Україні ця галузь слабо розвинена, природних ресурсів багато, а їх видобуток не належному рівні. Тому допомогти у розробці нового проекту Кодексу про надра взявся Європейський Союз. Цей Кодекс має бути створений у рамках приведення українського законодавства згідно Угоди про асоціацію з ЄС. Саме у цьому новому Кодексі мають бути передбачені усі деталі про надра які уже є у країнах Європи. Оскільки законодавство України нам каже, що надра України належать українському народу, то виникає питання, - а що буде написано у новому Кодексі України про Надра? Україна ставатиме постачальником сировини, державою, яку вважають не тільки аграрною, а і сировинним придатком для інших держав? Чи будуть враховані і наші українські інтереси? Загально відомо, що на сьогодні, розвинені країни Європи випускають таку промислову продукцію, що нам, поки що, конкурувати не доводиться. Багата на мінерали і метали Україна розташована у Центрі географічної Європи, якщо запаси корисних копалин у країнах Європи вичерпуються, то у нас в Україні їх ще багато. Чи зможе наша держава, уряд, влада знайти оптимальний і вигідний для нас варіант використання надр України? Чи здатні депутати Верховної Ради України проголосувати за новий Кодекс про Надра у якому, у першу чергу передбачатимуть інтереси Української держави? Адже, на справді, Україна далеко не тільки аграрна відстала держава, ми випускаємо конкурентно здатні літаки, ракети, у військовій сфері теж конкурентно здатні, вважаємося четвертою у світі космічною державою і багато чого іншого, що вже ціниться у світі.

Українців, громадян України, надурили з ваучерами, українців дурять з продажем землі, невже, українців надурять і з надрами?