Brexit, майбутнє ЄС та Україна
Заледве напрацювавши механізми протидії новим загрозам в особі правлячих російських еліт, заражених вірусом неоімперських амбіцій, Європа зіткнулася з майже екзистенційним викликом.
Oдин з її ключових, найвагоміших і найвпливовіших членів вирішив… вийти з ЄС.
Канцлер Німеччини А. Меркель назвала такий крок «ударом по Європі». ЄС раптово постав перед цілим рядом загроз, починаючи від регіональної стабільності і закінчуючи власною цілісністю. Чи зможе європейська спільнота гідно прийняти виклик часу і вийти з кризи ще міцнішою і згуртованішою?
Перша реакція ключових європейських гравців не виглядала надто обнадійливою – давався взнаки шок несподіванки, помножений на популярний останнім часом і підживлюваний з Кремля «євроскептицизм».
Франція виявилась неготовою до такого кроку другого після Парижа найбільшого члена об’єднаної Європи. Ще більше тривоги французьким політичним елітам додала майже миттєва реакція праворадикалів на чолі з Марі Ле Пен, яка одразу ж висловилась за проведення аналогічного референдуму у Франції.
Німеччина показала повну розгубленість. Віце-канцлер З. Габріель охарактеризував крок Великобританії як «поганий день для Європи». З виходом Лондона, першочерговою проблемою для Берліна стає економічна ситуація в ЄС.
Греція відреагувала на результати британського референдуму 15% обвалом ринку цінних паперів, що на фоні загальної слабкості та проблемності грецької економіки може загрожувати більш довгостроковими наслідками.
Іспанія, один з найбільших єврооптимістів останнього часу і один з найбільших торговельних партнерів Великобританії, закликала до зваженої реакції, аргументовано сподіваючись на те, що центральна ідея ЄС – спільна торгівля та економічна співпраця заради загального добробуту, в підсумку переможе.
Голова Рад Європи Д. Туск відзначив, що «істерична реакція» не на часі – слід працювати над збереженням єдності, незважаючи ні на що. Усі зусилля Європейського Союзу наразі спрямовані на уникнення «ланцюгової реакції».
Все залежатиме від того, який механізм «розлучення» оберуть Лондон і Брюссель. Наразі бачимо конфлікт між двома протилежними тенденціями: якнайскоріше «відділення» Лондона від Брюсселя, та більш помірковане бачення вироблення механізмів поступового виходу Британії з ЄС.
Очевидно, що гору візьме саме другий варіант, тим більше, що сама Європа може запропонувати цілком дієву модель взаємодії між Європейським Союзом та країною-не членом об’єднання.
Одним з найприйнятніших є Норвегія. Активний учасник НАТО, вона не входить до ЄС, але в той же час має тісні економічні зв’язки як на організаційному, так і на двосторонньому рівнях (до речі, найтісніші – якраз із Великобританією).
Так чи інакше, Європейський Союз був, є, і залишається організацією, яка протягом уже більше як півстоліття значною мірою гарантувала мир на континенті завдяки вільній торгівлі і спільному процвітанню своїх членів.
ЄС має достатній запас міцності і внутрішнього ресурсу, в тому числі й політичного, для того, щоб гідно вийти з цієї кризи.
Києву в цій ситуації слід як ніколи посилити роботу над внутрішніми реформами. Лише системне виконання Угоди про асоціацію з ЄС дозволить не лише наповнити практичним змістом європейський вектор української зовнішньої політики, але й принести відчутні економічні й політичні дивіденди, дозволивши Україні зайняти чільне місце надійного партнера європейської спільноти.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1127
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 142
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 135
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 133
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 75
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 11948
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5225
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 4912
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3742
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3694