На крок позаду від світу. Лідери G20 "за" антикризову підтримку економіки, Україна – ні
Нещодавно в Римі пройшов саміт G20, на якому представники найбільших економік світу разом з провідними міжнародними організаціями піднімали нагальні питання міжнародного порядку денного.
Звісно, найбільше уваги було приділено економічним питанням та як рухатися далі. Окрім підтримки введення мінімального податку для великих компаній (BEPS 2.0), лідери G20 прийшли до висновку, що в період коронакризи потрібно і надалі надавати підтримку населенню, «зберігаючи фінансову стабільність і довгострокову фіскальну стійкість і захищаючи від ризиків зниження та негативних наслідків». Про це вони зазначили у декларації за підсумками зустрічі.
На жаль, Україна занадто рано почала згортання програм антикризової підтримки економіки, маючи показник вакцинації населення на рівні близько 20% і дуже низькі темпи зростання реального ВВП у січні-вересні 2021 р. (що так і не надолужили минулорічне падіння). З 1 жовтня 2021 р. Національний банк України припинив дію антикризових монетарних інструментів – довгострокового рефінансування банків і процентних свопів, а облікову ставку з березня 2021 р. вже було підвищено з 6% до 8,5%.
Фіскальна політика України також втратила свій стимулюючий характер у поточному році. Дефіцит державного бюджету за січень-вересень складав лише 1,1% ВВП. У той же час у країнах з ринками, що формуються, і країнах, що розвиваються, обсяг бюджетного дефіциту в середньому в 2021 р. становитиме 6,6% ВВП (прогноз МВФ). Експерти МВФ звертають увагу й на те, що у 2021 році світовий дефіцит бюджету суттєво перевищуватиме його рівень у до-пандемічний період, в той час, як в Україні маємо зворотну ситуацію.
У звіті “Fiscal Monitor” за жовтень 2021 р. фахівці МВФ радять усім країнам пов'язувати пріоритети фіскальної політики з викликами подолання економічних і гуманітарних наслідків пандемії (у країнах з низькою часткою вакцинації і значними темпами поширення хвороби) або ж підтримки економічного відновлення при забезпеченні позитивних структурних зрушень (при досягненні високих показників вакцинації). Тобто ключовим завданням фіскальної політики у всіх країнах має залишатися покриття потреб сфери охорони здоров'я. Поряд з цим, як справедливо вказує МВФ, з урахуванням факту продовження пандемії та звуження фіскального простору у всіх країнах, уряди повинні опікуватися питаннями адресності фіскальної підтримки, забезпечуючи її надання постраждалим категоріям бізнесу та населення; урядам варто також застосовувати цільові інструменти стимулювання переливу капіталу і праці в найбільш перспективні сфери в нових реаліях пост-ковідного світу.
Дуже доречні та важливі рекомендації й для України, особливо з урахуванням факту нового спалаху епідемії COVID-19 та важких наслідків для українського бізнесу як від карантинних обмежень, так і від різкого зростання цін на енергоносії.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1214
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
17748
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11994
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11766
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 7922
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6886