Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
2. Соціальний пакет. Сьогодніпосада на держслужбі не може конкурувати із приватним сектором. Законопроект непропонує жодного стимулу. Чим сьогодні керівник-держслужбовець може привабитивисокоефективного менеджера з приватного сектора? Яка альтернатива низькійзарплаті? Потрібно в окремій статті встановити соціальний пакет длядержслужбовця та започаткувати дискусію щодо видів заохочень. Це в першу чергумає стосуватись особистого, фахового та кар’єрного розвитку.
3. «Агенти впливу». Законопроект створює «агентіввпливу» у вертикалі держслужби з числа патронатної служби та працівниківНацбанку з огляду на значні корупційні ризики. Норми законопроекту них нестосуються, тепер вони не будуть зобов’язані декларувати доходи, зможутьсуміщати роботу у приватному секторі й при цьому мати широкі можливостівпливати на рішення та доступу до службової інформації. Адже, як відомо,радники та помічники міністра мають суттєвий вплив на рішення. Саме вони єпосередником між виконавцями, через них проходить вся документація, з нимирадиться міністр. Отже вони повинні нести високу відповідальність та бутипідконтрольними, щоб запобігти підриву конкуренції та збиткам держави. Цікатегорії працівників - патронат та НБУ, - залишились державними службовцями.
4. Деполітизація. Проблема та ризик, який несе в собі законопроект – це політизаціядержавної служби, а саме 2/3держслужбовців буде надано право бути членами політичних партій. Це – керівники відділів та департаментів тавсі інші службовці, окрім вищого корпусу. Це суперечить принципу політичної нейтральності.Логічно, що це може створювати ризики щодо саботажу та плинності кадрів.
5. Оновлення кадрів. Сьогодніми спостерігаємо хаотичні зміни в державній службі, перманентні реорганізації.Новий закон не вирішує цю проблему. Який сенс сьогодні оновлювати державну службу, витрачати значні ресурси наконкурси, коли завтра після оргперебудови знов буде чергова реорганізація? Безглуздіконкурси є ризиком залучення спеціалістів без досвіду державного управління. Врезультаті держава витрачатиме ресурси на підвищення кваліфікації, можливо,непотрібних у майбутньому службовців. Слід заборонитиреорганізацію в органах до проведення комплексного функціональногообстеження органів влади, скорочення дублюючих та непотрібних функцій тазатвердження нової системи влади. Це, мабуть, найважливіша поправка, яка з одногобоку зв’яже рукикерівникам проводити необґрунтовані скорочення, а з іншого – підштовхне реформута пришвидшить написання стратегії реформи, яку вимагають від нас міжнародніексперти.
23.11.2015 15:38
5 пропозицій для реформи держслужби
Законопроект про державну службу важливий та, безсумнівно, має бути якомога швидше ухвалений Верховною Радою. Але...
1. Мотивація. Новий законопроект не передбачаєстворення мотиварторів, націлених на роботу держслужбовця на результат.Сьогодні чиновник зайнятий «процесом», а за логікою він повинен працювати на вирішенняпитань та проблем. Наслідки – гальмування та неефективність реформ у всіхсферах діяльності. В законі потрібно визначити коефіцієнт коригування окладу взалежності від продуктивності праці. Тобто за функціями органу встановлюютьсяіндикатори – кожному департаменту по індикатору, кожному відділу/службовцю – посубіндикатору. Наприклад, для міністерстваекономічного розвитку та торгівлі – ріст ВВП, залучення інвестицій. І тодіз’явиться особиста відповідальність кожного, хто формує та реалізує держполітику.Зникнуть безглузді ДЦП з надутими цілями. Державні видатки фокусуватимуться нареальних планах та пріоритетах. Як наслідок, цілком ймовірно, пропорційно зростатимеі мінімальна заробітна плата.
2. Соціальний пакет. Сьогодніпосада на держслужбі не може конкурувати із приватним сектором. Законопроект непропонує жодного стимулу. Чим сьогодні керівник-держслужбовець може привабитивисокоефективного менеджера з приватного сектора? Яка альтернатива низькійзарплаті? Потрібно в окремій статті встановити соціальний пакет длядержслужбовця та започаткувати дискусію щодо видів заохочень. Це в першу чергумає стосуватись особистого, фахового та кар’єрного розвитку.
3. «Агенти впливу». Законопроект створює «агентіввпливу» у вертикалі держслужби з числа патронатної служби та працівниківНацбанку з огляду на значні корупційні ризики. Норми законопроекту них нестосуються, тепер вони не будуть зобов’язані декларувати доходи, зможутьсуміщати роботу у приватному секторі й при цьому мати широкі можливостівпливати на рішення та доступу до службової інформації. Адже, як відомо,радники та помічники міністра мають суттєвий вплив на рішення. Саме вони єпосередником між виконавцями, через них проходить вся документація, з нимирадиться міністр. Отже вони повинні нести високу відповідальність та бутипідконтрольними, щоб запобігти підриву конкуренції та збиткам держави. Цікатегорії працівників - патронат та НБУ, - залишились державними службовцями.
4. Деполітизація. Проблема та ризик, який несе в собі законопроект – це політизаціядержавної служби, а саме 2/3держслужбовців буде надано право бути членами політичних партій. Це – керівники відділів та департаментів тавсі інші службовці, окрім вищого корпусу. Це суперечить принципу політичної нейтральності.Логічно, що це може створювати ризики щодо саботажу та плинності кадрів.
5. Оновлення кадрів. Сьогодніми спостерігаємо хаотичні зміни в державній службі, перманентні реорганізації.Новий закон не вирішує цю проблему. Який сенс сьогодні оновлювати державну службу, витрачати значні ресурси наконкурси, коли завтра після оргперебудови знов буде чергова реорганізація? Безглуздіконкурси є ризиком залучення спеціалістів без досвіду державного управління. Врезультаті держава витрачатиме ресурси на підвищення кваліфікації, можливо,непотрібних у майбутньому службовців. Слід заборонитиреорганізацію в органах до проведення комплексного функціональногообстеження органів влади, скорочення дублюючих та непотрібних функцій тазатвердження нової системи влади. Це, мабуть, найважливіша поправка, яка з одногобоку зв’яже рукикерівникам проводити необґрунтовані скорочення, а з іншого – підштовхне реформута пришвидшить написання стратегії реформи, яку вимагають від нас міжнародніексперти.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009
Контакти
E-mail: [email protected]