Ще одна європейська країна визнає Голодомор в Україні геноцидом
Палата депутатів Люксембургу готова вивчити та розглянути питання щодо визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду. Здавалося б, що на перший погляд дана подія є мізерною на фоні більш важливих проблем внутрішньополітичного та міжнародного х
Нещодавноз’явилася новина про те, що Палата депутатів Люксембургу готова вивчити тарозглянути питання щодо визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. актомгеноциду. Здавалося б, що на перший погляд дана подія є мізерною на фоні більшважливих проблем внутрішньополітичного та міжнародного характеру. Але в той жечас, варто розуміти, що саме на основі таких дипломатичних кроків поступовоздобуваються значні символічні перемоги.
На сьогоднішній день 15 державвизнали трагічні події 1932-1933 рр. геноцидом українського народу, а ще 9 –офіційно засудили їх як акт винищення людства. Відповідно, у разі позитивногорішення, Люксембург стане 16-ою країною, яка на вищому рівні підтримує Українув даному питанні. Звісно ж, можна вважати, що дана кількість є малою, оскількине складає навіть 15% від усіх держав світу. Але, знову ж таки, у цьомускладному питанні бодай найменша міжнародна підтримка є суттєвою. Як засвідчуєсвітова практика – перемогу при вирішенні такого роду проблем не можна отриматимиттєво.
Загалом, якщо розглядати коректністьвизнання подій 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу, то вартозазначити, що це рішення має під собою всі підстави. Наприклад, у статті ІІКонвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього наводитьсяперелік дій, які кваліфікуються як геноцид. Події 1932-1933 рр. в Україніпідпадають під наступний пункт – навмисне створення для будь-якої групи такихжиттєвих умов, які спрямовані на її повне або часткове знищення. Враховуючи, щона даний момент цей документ ратифікували 144 держави, відсутність загальноговизнання факту геноциду українського народу лише викликає подив.
Але такий стан справ пояснюєтьсядуже просто – наявна політична кон’юнктура не сприяє розширенню міжнародноїпідтримки України з даного питання. Наприклад, деякі держави не визнаютьгеноцид українців у 1932-1933 рр. з огляду на те, що мають «темні» моментивласної історії пов’язані з даним злочином. Інші не хочуть сваритися зі своїмисоюзниками, а деякі чекають аналогічних та рівноцінних символічних поступок збоку України. Відповідно, ціла низка політичних обставин ускладнює актуалізаціюданого питання на міжнародній арені. Більше того, можливо, вітчизнянадипломатія не докладає потрібних зусиль в даному напрямку, оскільки на політичномупорядку денному перебувають абсолютно інші питання.
Тому в ситуації з Люксембургом,позитивне рішення Палати депутатів насправді стане чималою підтримкою, особливов контексті російської агресії. Для України кожен акт визнання подій 1932-1933рр. має бути однаково цінним та важливим, незалежно від впливу й сили держави,яка прийняла таке рішення. Відповідно, слід цінувати такі кроки, намагатися їхпримножити та зберегти отримане, оскільки з часом це може стати непоганоюзовнішньополітичною перемогою України.
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов вчора о 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов вчора о 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів вчора о 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін вчора о 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко вчора о 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 895
- Бідних стає все більше 406
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 271
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 257
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 80
-
Суд заборонив продавати речі Медведчука, зокрема вже продані
Бізнес 26438
-
Українці вже не хочуть працювати за низьку зарплатню у Польщі. Скільки вимагають та отримують
Фінанси 19800
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 17424
-
Київстар починає згортати технологію 3G. З яких міст почнуть
Бізнес 6219
-
Компанія, яка будувала Дегтярівський міст, отримала від Києва новий багатомільйонний контракт
Бізнес 5522