Чим закінчиться транзитна війна України з Росією?
Позитивне для України вирішення суперечки в рамках СОТ може стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскільки мова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходів у рамках СОТ.
Тиждень тому Україна перейшла на якісно новий етапврегулювання тривалої торгівельної суперечки з Російською Федерацією. Так, 9лютого Україна направила у Світову Організацію Торгівлі (СОТ) вимогу простворення Групи експертів у межах справи щодо обмеження Росією транзитуукраїнських товарів до Казахстану та Киргизстану. Підставою для такого рішення сталапозиція Москви стосовно даного питання. 10 листопада 2016 року відбулисяконсультації з Російською Федерацією щодо врегулювання наявної проблеми.Результатом їх проведення стала відмова Москви йти на будь-які поступки.Представники Кремля виходили з того, що такі заходи є обґрунтованими і сприяютьзахисту економічної безпеки Російської Федерації. У зв’язку з цим Україна йперейшла до наступного етапу врегулювання суперечки – експерти СОТ маютьоцінити ситуацію й дати висновок стосовно правомірності кроків російськогоуряду.
Перш завсе, слід розуміти, що ця справа є лише одним із елементів великої торгівельноївійни, яка ведеться між Україною та Росією. Москва не тільки обмежує транзит, ай прямо блокує імпорт деяких вітчизняних товарів. Тому, зважаючи на негативніекономічні наслідки (за даними Міністерства економічного розвитку і торгівліУкраїни скорочення експорту до Казахстану та Киргизстану призвело до збитку в400 млн. доларів США) Київ змушений реагувати на відверто протиправні дії збоку свого східного сусіда. Цікаво, що 16 грудня 2016 року у СОТ вже булоухвалено рішення щодо створення експертної групи для розгляду суперечки, якастосується введених Росією обмежень на імпорт українських вагонів тазалізничного устаткування. Відповідно, у випадку з транзитним спором такожварто очікувати позитивного для Києва рішення. Утім, слід зважати на те, що целише початковий етап врегулювання наявної проблеми. Проте навіть такий крокукраїнської сторони викликав занепокоєння Москви. 13 лютого 2017 рокупрес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков вже заявив про те, що Росіявідповість на позов України, використовуючи засоби міжнародного права, а такожнаголосив на тому, що поки немає сенсу обговорювати можливі наслідки для Росіїрішення України.
Відповідно,варто очікувати активних дій російської сторони аж до встановлення новихобмежень. Утім, ситуація складається не на користь Москви, навіть не дивлячисьна те, що її представники посилаються на ст. ХХІ Генеральної угоди з тарифів іторгівлі – введення обмежень спрямованих на захист національних інтересів. Варторозуміти, що вони повинні мати тимчасовий характер, а не перетворюватися наперманентний засіб для здійснення тиску, як це спостерігається в данійситуації. Особливо слід звернути увагу на те, що обмеження також не є вигіднимидля Казахстану та Киргизстану. Тому крім загальнозрозумілого політичногопідтексту (протистояння між Україною та Росією) до наявної проблеми долучаєтьсяцілеспрямований позаекономічний вплив Кремля на центральноазійські держави.
Наостанок варто зазначити, що позитивне для України вирішення даної суперечкиможе стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскількимова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходіву рамках СОТ. Тому слід готуватися до важкого процесу, оскільки в ньому можевирішуватися не лише проблема торгівельного протистояння України й Росії, а йціла низка суперечок між іншими державами.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13362
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12531
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5160
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4431
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4060