Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
05.01.2012 15:55
Заплатив штраф - гаси кредит достроково
Після фінансової кризи 2009-2010 років, коли населення практично не брало кредитів, 2011 рік став періодом «відлиги» - обсяги споживчого кредитування суттєво зросли.
Станом на сьогодні кожен п’ятий українець має банківський кредит, протекожен десятий позичальник не повертає і не збирається повертати власний борг. Ілише 3% боржників в минулому році погасили взяті кредити достроково. За такихобставин, коли рівеньпроблемної заборгованості українців перед комерційними банками становить від 35до 40%, логічним кроком покращення ситуації мало б стати певне заохоченнянаселення для дострокового повернення боргів. Проте дії чинної влади не маютьнічого спільного ні з банальною логікою, ані з примітивним здоровим глуздом. Українські можновладці на законодавчому рівніпланують запровадити штрафи у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Так, 14 грудня 2011 року депутат від Партії регіонів Юрій Полунєєв зареєстрував в парламенті законопроект про споживче кредитування (№ 9593). Статтею 19цього проекту закону передбачено, що у разі дострокового повернення споживчогокредиту споживач повинен буде сплатити кредитодавцю компенсацію. Її розмірстановитиме 0,5% від суми достроково повернутої частини кредиту, якщо термінміж датою дострокового повернення та визначеною договором датою припиненнядоговору не перевищує одного року, та 1% у випадку, якщо зазначений термінперевищує один рік. Мова йдемайже про всі типи роздрібного кредитування: від іпотеки до дрібних кредитів на побутові потреби.
Запровадження подібної норми буде вигідне лише для однієї сторони кредитнихвідносин – для кредиторів, тоді як звичайні українці відчують черговий удар повласним гаманцям. Відповідь на запитання: Навіщо захищати і так надзахищених? –знає хіба що чинна влада. Адже минуло вже більше року як можновладці закріпилироль цапа-відбивайла за українським народом.
Давайте розглянемо законопроект № 9593 на конкретному прикладі. Приміром, Вивзяли споживчий кредит у сумі 10 тисяч гривень на купівлю побутової техніки, ачерез 2 місяці забажаєте достроково повернути решту кредиту у сумі 8 тисяч гривень.У такому разі Вам доведеться додатково сплатити «компенсацію» в розмірі 40 гривень.У багатьох у цій ситуації виникне слушне запитання: чому я, сплативши при отриманнікредиту відповідну комісію та повернувши достроково банку весь кредит, повинен додатково сплачувати ще якусь компенсацію? Відповіді на це запитанняу проекті закону немає.
Нагадаю, чинний закон про захист прав споживачів у статті 11 передбачаєзаборону кредитодавцю встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату,пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору пронадання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якоїдодаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, єнікчемною.
Однак, можновладці суттєво не переймаються такими обмеженнями. А щоб умайбутньому не виникало додаткових запитань, законопроектом № 9593 зазначенустаттю 11 із чинного закону планується взагалі виключити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15861
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5565
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4023
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3356
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2242
Контакти
E-mail: [email protected]