Докладніше про «вічну музику». Частина 1.
У другому номері «Юридичного журнала» за цей рік вийшла моя стаття «Процесуальні диверсії у справах про банкрутство», резюме якої були раніше оприлюднено в моєму блозі. Зазначу, що стаття, на мій погляд, буде цікава не лише спеціалістам у галузі банкру
Частина 1. Вступ.
Загальні положення щодо оскарження ухвал.
Я добре пам’ятаю свою першу "самостійну" судову справу. Мова йшла про стягнення заборгованості з державного підприємства, одного з найбільших українських виробників електроенергії та тепла. Справа була досить заплутана, але, нарешті, я отримала постанову Вищого господарського суду України, якою позитивне для мого роботодавця рішення було залишено без змін. Однак… відразу після відкриття виконавчого провадження воно було зупинено на підставі п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Я почала чекати на оголошення про порушення справи про банкрутство. Його не було. Періодичні дзвінки до інформаційного центру відповідного господарського суду з’ясували наступне. Господарським судом порушується справа про банкрутства «мого» боржника, потім з невідомих причин провадження припиняється, але буквально на наступний день справа про банкрутство порушується іншим кредитором. Здивував мене тоді проміжок часу між порушення справи й припиненням провадженням, адже норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) відводить на час підготовчого засідання зовсім невеликий відрізок часу.
Пізніше я неодноразово представляла в справах про банкрутство інтереси боржників, ініціюючих у конкурсних кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство. А кілька років тому я сама отримала ліцензію арбітражного керуючого.
Все це дало мені можливість зрозуміти «бонуси» провадження у справі про банкрутство (цьому питанню буде присвячена моя окрема стаття) й механізми затягування судового розгляду таких справ.
В даній статі пропоную розглянути механізми затягування справи про банкрутство у варіанті порушення справи за ініціативою дружнього кредитора, коли боржник й ініціюючий кредитор підігрують один одному і прийнято рішення не доводити справу до публікації оголошення про порушення справи про банкрутство.
Умовно основні способи затягування можна поділити на три групи:
· оскарження ухвал (ст. 106 ГПК),
· зупинення провадження (ст. 79 ГПК),
· відкладення розгляду та перерва в судовому засіданні (ст. 77 ГПК).
1. Оскарження ухвал
З точки зору оскарження ухвали можна підрозділити на наступні види.
1. Ухвали, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 106 Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК) і які не підпадають під ухвали, визначені ч. 3 ст. 106 ГПК, тобто разом з апеляційною скаргою передаються матеріали справи в оригіналі.
2. Ухвали, оскарження яких передбачено ГПК або Законом, але відповідно до ч. 3 ст. 106 ГПК у разі подання апеляційної скарги на такі ухвали місцевого господарського до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду відповідної скарги.
3. Ухвали, оскарження яких не передбачено ні ГПК, ні Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК у разі подання апеляційної скарги на такі ухвали, місцевий господарський суд має повертати її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Насамперед скажу кілька загальних слів про оскарження ухвал в справі про банкрутство.
Відразу уточню, що під оскарженням я маю на увазі оскарження як до апеляційної, так і касаційної інстанцій. Враховуючи, що відповідно до змін до ГПК від 07.07.2010 р. неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень господарських судів (ст. 111-16 ГПК, додатково див. постанову ПВГС України від 11 жовтня 2010 року № 2 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України») оскаржити ухвали в справах про банкрутство до Верховного Суду України неможливо (щоправда, в нашій країні іноді мають місце чудеса).
Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом. Та на практиці подання скарг на ухвали часто унеможливлює подальший розгляд справи.
Сторони, розпорядник майна, які були присутні в судовому засіданні, або яким висилалася ухвала поштою, обмежені в часі строком на апеляційне та касаційне оскарження. Поновити такий строк на суттєвий термін вкрай важко. Тут саме час згадати, що правом оскарження судових рішень згідно зі статтею 1 Закону наділені також інші учасники справи про банкрутство: особа, яка уповноважена акціонерами, учасниками товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що володіють більш як половиною статутного капіталу товариства, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням (див. п. 11 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство». Як приклад, наведу випадок з власної практики. Суд призначив розпорядника майна підприємства, в якому державна частка була відсутня. Майже через пів року Департамент з питань банкрутства подає касаційну скаргу на ухвалу про призначення розпорядника майна (це було до внесення змін в ГПК від 07.07.2010 р.). Вищий господарський суд України (далі - ВГС України) строк поновив, призначив судове засідання. Щоправда, в судовому засіданні ми дізналися, що скарга була відкликана, однак справу в результаті було зупинено на кілька місяців.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118