Мораторій на обрізку дерев: що далі?
Останнім часом громадськість все більше занепокоєна станом зелених насаджень в нашому місті. І не безпідставно.
Останнім часом громадськість все більше занепокоєна станом зелених насаджень в нашому місті. І не безпідставно. Раніше Київ по праву називався зеленою столицею Європи. Частка зелених насаджень на одного міського жителя була однієї з найвищих у світі, на жаль ми цей статус втратили.
Відповідно до “Концепції збереження зелених зон у місті Києві” станом на 2004 рік забезпеченість всіма зеленими насадженнями населення в межах міської забудови - становила 82,3 м2/чол, а у 2017 вже - 74,8 м2/чол. Незважаючи на створення нових зелених зон в місті, спостерігається стала тенденція до зменшення кількості зелених насаджень на одного жителя. Якщо цей процес не спинити, то ми ніколи не зможемо повернути нашому місту статус “зеленої столиці”.
За останні роки в Києві було обрізано близько 176 000 дерев, теоретично це мало призвести до їх омолодження, однак через недотримання правил по догляду за об'єктами благоустрою зеленого господарства частина з них просто загинула і згодом дерева були видалені, як аварійні.
Минулого року ми, спільно з Сергієм Гусовським, ініціювали в Київраді ухвалення рішення щодо мораторію, на так зване “омолодження” дерев, за виключенням аварійних. Також обмеження не поширюється на санітарне і формувальне обрізання дерев та видалення омели з крон. Це рішення підтримали 82 депутати, мораторій був запроваджений на 2 роки. Але чи вирішує він проблему? Однозначно - ні.
Як зазначають арбористи (лат. arbor – дерево, фахівці, які доглядають за деревами), в Києві катастрофічно застарілі методи догляду за зеленими насадженнями, вони не змінювались практично десятиріччя. Згідно з нашим проектом, Управління екології та природних ресурсів має організувати спільну робочу групу з експертами. Вона має напрацювати нові методи догляду за зеленими насадженнями відповідними службами Києва.
Закликаю всіх небайдужих долучатись до цього процесу. Це всього лише маленький крок до поверненню нашій столиці свого заслуженого статусу. Разом - зможемо більше.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 32346
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 12839
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 12823
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 11754
-
У США пропонують фізично затримувати танкери з російською нафтою: законопроєкт
Бізнес 10034