Як судді Верховного Cуду завдають шкоди бюджету України
Колишні члени ВРП, а нині судді КГC ВС ухвалюють рішення, які суперечать закону, або «гроші не пахнуть».
Судова реформа в Україні пішла в мінусовому напрямку: чим далі, тим менше наша держава рухається до правової. Існує маса прикладів того, що судді за останні роки взагалі перестали дотримуватися будь-яких норм права. Ба більше, вони перестали дотримуватися навіть власних рішень, які виносили, у тому числі, і суди найвищих судових інстанцій. Це дуже небезпечна тенденція, яка не тільки породжує корупцію, а й призводить до того, що довіра до судової системи в Україні вже не з кожним роком, а навіть з кожним місяцем рухається в напрямку до нуля.
Безкарність суддів за ухвалені, явно не просто так рішення, призводить до того, що вони абсолютно не бояться ухвалення рішень не лише з грубим порушенням законодавства, а й правових висновків Верховного Суду, що очевидно не сприяє довірі до судової системи та їх самих.
Наведу один із «свіжих» прикладів, з яким зіткнулася наша компанія.
Ми представляємо інтереси в господарських спорах найбільшого в Україні виробника комерційних зарядних станцій для електромобілів. Назвемо його, умовно - "Автосюрпрайз".
Підприємство, звісно, потребувало кваліфікованої юридичної допомоги для супроводу встановлення вироблених ним зарядних станцій, фактично по всій території України для розвитку відомої всім мережі. Тому, з метою представлення своїх інтересів підприємство у 2017 році укладає договір з одним з адвокатських об'єднань, припустимо, що воно називається "Шулер і партнери".
Адвокат, назвемо його - "Палкін", який є співвласником цього АО з часткою 50% , швидко розібрався, що напрямки діяльності компанії є вельми перспективним і для нього особисто. А от грошей для здійснення його мрії про багатство, не було. Тому, як справжній аферист він вирішив трішечки вкрасти. Потім він подумав, а чому б не вкрасти багато, і почав вибудовувати шахрайську схему відбирання грошей, зарядних станцій та клієнтів у свого клієнта «Автосюрпрайз».
Для початку він створює товариство з обмеженою відповідальністю, ну і вирішив, що якщо вже красти, то все одно що. Тож, довго не роздумуючи над назвою підприємства, він її банально вкрав її у відомої європейської компанії, яка має мережу зарядних станцій у 24 країнах Європи. Назвемо це підприємство, умовно - "Гоніті".
Оскільки адвокатське об'єднання "Шулер і партнери" надавало юридичну допомогу підприємству – «Автосюрпрайз» довіряв своєму адвокату. А останній, якраз і дуже на це розраховував, і тому запропонував свою допомогу в підписанні договорів від імені підприємства на розміщення його зарядних станцій по всій Україні.
Так у адвоката адвокатського об'єднання "Шулер і партнери" Палкіна з’явилась довіреність на представлення інтересів «Автосюрпрайз», яка була видана 19 липня 2019 року, на укладення договорів з локаціями про розміщення зарядних станцій «Автосюрпрайз», з обмеженнями повноважень щодо узгодження змісту договорів з довірителем. Термін її закінчувався якраз під Новий рік - 31 грудня 2019 року.
Показуючи свою зацікавленість у просуванні бізнесу свого клієнта, завзятий адвокат, випросив клієнта продати йому за мінімальною ціною кілька зарядних станцій. Які, звісно, були поставлені на те саме підприємство - "Гоніті", а також на ТОВ з ідентичною з належним Палкіну адвокатьким об’єднанням назвою «Шахрай і партнери», в якому Палкін також мав частку 50 %.
Підбивши результати господарської діяльності за 2019 р., "Автосюпрайз" із здивуванням помітило, що найбільшим їхнім боржником є підприємство "Гоніті" та ТОВ «Шахрай і партнери», які, як виявилось і не збиралися нічого платити за отримані зарядні станції. Вочевидь вони вирішили, що краще ці гроші спрямувати на порушення кримінальних справ проти колишнього клієнта і на підкуп суддів.
Ось тут би клієнту напрягтися, і зрозуміти, що він зіткнувся з шахраям, але «Автосюрпрайз» наївно вірило у правову систему України. Вони ж створили велике виробництво в Харкові! Організували робочі місця! Вони ж платять податки до бюджету!
Віра в людство і справедливість сильно похитнулася коли восени 2020 р. «Автосюрпрайз» отримало порядку 30 позовів від підприємства «Гоніті» про стягнення заборгованості за договорами, які воно ніколи не лише не укладало, а навіть гадки про них не мало!
Схема проста, як свисток - трохи дунув і гудок:
Палкін, нібито ще в 2019 році, на підставі тієї довіреності, яку йому видав його клієнт – «Автосюрпрайз», укладав договори зі своїм власним підприємством «Гоніті» (частка Палкина в статутному капіталі 100 %), на надання послуг.
Послуги дуже прості: «Автосюрпрайз» нібито зобов’язалась на локаціях, де воно має свої розміщені власні зарядні станції на підставі договорів з їх власниками (торгові центри, супермаркети, ресторани, спортивні комплекси) мало з них забрати свої зарядні станції та розмістити там станції «Гоніті», не маючи там власних електричних - підключити їх до електричних мереж, забезпечити безперебійне електропостачання, забезпечити їх охорону від будь-якого пошкодження, викрадення, втручання, і за все це отримувати аж 6 грн. на місяць, але також тільки з травня 2020 року, до цього – виконувати все це безоплатно, в тому числі за власний рахунок оплачувати спожиту чужими зарядними станціями електроенергію собі у збиток. І все це як зазначено у договорі – з метою популяризації обладнання «Гоніті». Унікально, чи не так?
При цьому авто «Автосюрпрайз» мав нести усю відповідальність за всіма зобов'язаннями, і, якщо станції не працюватимуть з будь-яких не залежних не від нього причин (відсутність електроенергії, викрадення о, пошкодження, технічні несправності обладнання) «Автосюрпрайз», має сплачувати за це штраф у розмірі 1500 грн на день. Іншими словами, - якщо підприємство «Автосюрпрайз» не забезпечить роботу станцій, за які їм не заплатили жодної копійки - вони винні 1500 гривень на день.
Ось така, здавалося б, очевидно шахрайська схема, була описана в позовах з вимогою стягнення грошей від «Автосюрпрайз» на користь «Гоніті».
І найбільш неймовірне - позивач вимагав штрафні санкції за погану роботу станцій, які належать «Автосюрпрайз», оскілки ніяких зарядних станцій «Гоніті» за цими договорами ніколи не розміщувало!
Під час розгляду справи в суді першої інстанції з'ясувалося, що оригіналів договорів немає, є тільки підроблені копії (дублікати), виготовлені невідомо коли, як і лише копія підробленої довіреності від «Автосюрпрайз» на Палкіна, з якої дивним чином зникли обмеження щодо узгодження змісту договорів і яку Палкін відмовився надавати суду для проведення експертизи. Крім того, за жодним з цих договорів не проплачено жодної копійки, не підписано жодного акту, не написано жодного листа. А підтвердженням підстав для стягнення штрафу є складені «Гоніті» в односторонньому порядку акти про встановлення порушення договору, на складання яких ані «Автосюрпрайз» ані власники локацій не запрошувались та про їх складання не повідомлялись.
Ось, здавалося б, що тут у суді вирішувати: все абсолютно очевидно - це точно не господарські відносини, а все, що було описано в позовній заяві, є, по суті справи, описом складу злочину.
Що власне «Автосюрпрайз» і зробило - звернулось із заявою про злочин до правоохоронних органів міста Харкова, за місцем вчинення злочину. Розслідування успішно почалося. У справі було проведено дві криміналістичні експертизи, якими підтверджено факти підроблення документів. Але потім, як тільки слідіи отримали ухвали про тимчасові доступи до документів «Гоніті» та телефонів його директора і Палкіна, Офіс генерального прокурора, раптом, вирішив змінити підслідність, у зв'язку з "неефективністю до судового розслідування", і порушене кримінальне провадження переїжджає до міста Києва, та лягає мертвим грузом на поличку слідчого.
Постанова про закриття цього кримінального провадження датована 24 лютого 2022 року. Важко переоцінити надзвичайний героїзм, мужність та відданість справі служіння закону слідчого, який під розривами авіабомб, коли численні ДРГ снували Києвом, а добровольці штурмували військкомати аби стати на захист країни, в час коли всі частини ЗС України були підняті по тривозі та виступили на оборону об’єктів країни, а національна поліція посилено несла службу для забезпечення публічної безпеки та порядку, - відданий страж закону лейтенантик - слідчий за весь час перебування у нього справі час, він не зробив зовсім нічого, зовсім нічого, навіть для "прикриття заду", схиливши голову над матеріалами кримінального провадження, досудове розслідування у якому тривало півтора роки, ризикував життям аби прийняти єдино можливе, законне, обґрунтоване і життєво необхідне для обороноздатності країни (саме в день нападу російської федерації) процесуальне рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до постанови слідчий дійшов такого висновку на підставі допиту Палкіна, але ж ми то з вами розуміємо, які саме аргументи переконали слідчого, що дві криміналістичні експертизи про підроблення документів не свідчать про їх підроблення?
Звичайно, за скаргою адвокатів ця постанова була скасована.
А що ж господарськими спорами, які очевидно не могли мати будь-якої судової перспективи для Палкіна та його «Гоніті»?
Судами першої інстанції у задоволенні позовів ТОВ «Гоніті» про стягнення штрафних санкцій на підставі підроблених документів було відмовлено, однак Північний апеляційний господарський суд прийняв протилежні рішення, визнавши докази «Гоніті» більш переконливими, та виходячи з того, що договори, підроблені Палкіним не визнані недійсними. Що саме переконало апеляційний суд ми можемо лише здогадуватись, але якщо пригадати рішення, яке було прийнято цим судом у справі, по якій наступному було затримано голову ВС, все стане на свої місця. Примітно, що всі позови були умисно подані на суми, що не перевищували ста розмірів прожиткового мінімуму, що унеможливлювало оскарження рішень до Верховного Суду.
І з цього часу злочинна схема, вигадана адвокатом Палкіним з метою знищення свого конкурента, за узаконена за допомогою апеляційного суду, запрацювала як по накатаній.
Стягнувши штрафні санкції за підробленими договорами, зловмисник на цьому не зупинився, і ініціював звернення до суду з новими позовами про стягнення штрафних санкцій, але вже за інший період, і в потроєному розмірі. І лише тоді директор «Автосюрпрайз» вирішило звернутись за захистом до нас, як до професіоналів.
Адвокатами АО було відразу подано позови про визнання договорів, укладених Палкіним від імені «Автосюрпрайз» з ТОВ «Гоніті», власником і кінцевим бенефіціаром якого він є, недійсними на підставі ст. 232 ЦК як укладених внаслідок злочинної змови, та на підставі ч. 3 ст. 238 ЦК України – укладення договору представником у своїх власних інтересах всупереч інтересам довірителя.
Однак, адвокат «Гоніті», яка має російське громадянство (не подвійне, а виключно російське), та яка за дивним збігом обставин є адвокатом адвокатського об'єднання «Шахрай і пертнери», де Палкін має частку в розмірі 50%, заперечуючи проти визнання договорів недійсними, стверджувала, що у спорах про стягнення штрафних санкцій уже все вирішено, і суди взагалі не мають права вирішувати питання недійсності та досліджувати подані адвокатами «Автосюзпрайз» докази. Одим із аргументів таож було, що на дати, вказані в договорах, Палкін «перекинув» свою частку в «Гоніті» на дружину, але потім, у травні 2020 року знову оформив її на себе. Власне, наявність російського громадянства у адвоката пояснює її унікальну схильність до перекручування фактів, відвертої брехні, яка спростовується матеріалами справ, та жаги до виправдання злочинних дій, але не пояснює судових рішень, які суди приймали у цих справах.
Так, розглядаючи справи про визнання недійсними підроблених Палкіним дублікатів неіснуючих договорів, суди вирішили не досліджувати обставини справи, не надавати оцінку поданим «Автосюзпрайз» доказам, а обмежились виключно посиланням на рішення, якими були до цього стягнуті штрафні санкції. І це при тому, що аргументуючи їх стягнення, апеляційний суд послався як раз на те, що договори не були визнані недійсними. Тобто, апеляційний суд спочатку прямо вказав у який саме спосіб воно має захищати свої права – шляхом визнання договорів недійсними, а потім суди відмовились розглядати ці вимоги на тій підставі, що за цими договорами вже стягнуті штрафні санкції. При цьому, суди ще примудрились у своїх рішеннях надати оцінку «удаваності» та «фіктивності» договорів, тоді як зазначені у позовних заявах підстави були абсолютно іншими – злочинна змова і укладення договорів представником у своїх власних інтересах.
Показово, що ухвалені господарським судом міста Києва рішення є дослівно списаними одне з одного, а в подальшому ці ж самі підстави були переписані в постановах Північного апеляційного господарського суду.
При цьому наведу правові висновки Верховного Суду, в тому числі Великої Палати, які свавільно не були застосовані судами при розгляді спорів:
Постанова ВП ВС від 17.02.2022 у справі № 9901/88/21 (№ в ЄДРСР 105248994):
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Передбачене наведеною нормою процесуального права звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях в інших адміністративних, цивільних чи господарських справах, якщо учасник справи доведе зворотне.
Більш того, частиною сьомою статті 78 КАС передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.»
Постанова КГС ВС від 15.02.2022 у справі № 922/2250/20 (№ в ЄДРСР 104068408):
«…звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиціальних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм».
Така сама правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 31.05.2022 у справі №922/2249/20 (№ в ЄДРСР 104634904)
«Передбачене наведеною нормою процесуального права звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях в інших адміністративних, цивільних чи господарських справах, якщо учасник справи доведе зворотне.
Для спростування преюдиційних обставин, про які йдеться в наведеній нормі, учасник справи, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, в загальному порядку.» (Постанова КАС ВС від 15.07.2022 справа № 808/9004/15, Постанова КАС ВС від 21.04.2022 справа № 826/20153/14).
Отже, надія залишалась лише на Верховний Суд, відреформований, неупереджений і справедливий. І ця надія була виправдана. До певного часу.
Так, три послідовно подані «Автосюрпрайз»» касаційні скарги на рішення господарського суду міста Києва та рішення Північного апеляційного господарського суду були задоволені, судові рішення скасовані, а справи направлені на новий розгляд.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 30.05.2023 по справі № 910/12774/21, від 06.06.2023 у справі № 910/6220/22 та від 14.06.2023 у справі № 910/5934/22, у спорі «Автосюрпрайз» та «Гоніті» з подібним предметом спору і фактичними обставинами – щодо визнання недійсними договорів, оформлених у формі дублікату та підписаних від імені «Автосюрпрайз» Палкіним, визначили, що саме входить до предмету доказування. Зокрема:
- надання оцінки дублікату договору як належного і допустимого доказу (п. 48 постанови КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 910/5934/22) ;
- за обставин коли інша сторона заперечує вчинення такого правочину - встановлення на підставі належних і допустимих доказів чи існував оригінал договору і за яких обставин його було втрачено, якими доказами це підтверджується, чи наявний оригінал договору у іншої сторони, а якщо відсутній – то з яких причин; чи була у відповідача можливість виготовити новий примірник договору замість втраченого (шляхом звернення до іншої сторони), не складаючи «дубліката» договору, який повинен відтворювати оригінал втраченого (п. 60 постанови КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 910/5934/22; п. 33 постанови КГС ВС від 06.06.2023 у справі № 910/66220/22);
- надання оцінки діям представника, який укладав оспорюваний правочин з ТОВ, де на дату зазначену в дублікаті договору його власником була його дружина з урахуванням постанови ВПВС від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15, постанови ВС від 07.06.202 у справі № 925/632/20, від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19, та інших (п. 64-70 постанови КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 910/5934/22, п. 64-69 постанови КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 910/12774/21) ;
- перевірити якими доказами підтверджується схвалення оспорюваного договору, врахувавши що «неналежність виконання договору» за будь-яких обставин не може свідчити про його схвалення позивачем ( п. 32 постанови КГС ВС від 06.06.2023 у справі № 910/6220/22; п. 90 постанови КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 910/12774/21);
- дослідити питання добросовісності представника з урахуванням правових позицій ВС, та чи відповідав оспорюваний договір справжньому волевиявленню довірителя (п. 34 постанови КГС ВС від 06.06.2023 у справі № 910/6220/22);
- оскільки питання недійсності дублікату договору не розглядались у справах про стягнення на його підставі штрафних санкцій, тому за загальними правилами доказування, передбаченими ст. 74 ГПК України, такі обставини підлягають доказуванню в межах розгляду справи про визнання дублікату договору недійсним, що відповідає висновку ВС, зробленому у постанові від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 (п. 89 постанови КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 910/12774/21);
- якщо між сторонами існує спір, наявність заперечень однією із сторін факту вчинення правочину, обставини, пов’язані з укладенням договору та підписанням дублікату договору, в тому числі й щодо наявності повноважень у особи, яка підписала такий дублікат, є предметом доказування у справі (п. 36 постанови КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 910/12774/21);
- з’ясувати і перевірити доводи позивача стосовно того, що в оспорюваному договорі підприємство значиться виконавцем послуг з розміщення обладнання товариства на території, яка позивачу не належить, де він не має власних електричних мереж та не може забезпечити охорону обладнання з огляду на вільний доступ третіх осіб (п. 35 постанови КГС ВС від 06.06.2023 у справі № 910/6220/22, п. 92-93 постанови КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 910/12774/21) тощо.
Здавалось, що після цього, створена Палкіним злочинна схема буде зруйнована, оскільки жодної з обставин, які визначені Верховним Судом, як такі, що підлягають доказуванню і оцінці, зловмисниками доведені бути не можуть, а питання недобросовісності та дій всупереч інтересам довірителя є очевидними.
Керуючись цими правовими позиціями Верховного Суду, в подальшому апеляційний суд, переглядаючи судові рішення за апеляційними скаргами «Автосюрпрайз», нарешті почав розглядати справи по суті, досліджувати докази, надавати їм оцінку, та як наслідок - ухвалювати рішення про задоволення позовів та визнання цих підроблених договорів недійсними.
І ось тоді досвідчений зловмисник та вправний адвокат Палькін зрозумів, що треба іти Ва-Банк. Тим більше, що за наявних обставин вже замайоріла на горизонті абсолютно реальна можливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинені ним діяння.
І от, 17 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів головуючого судді Бенедисюка І.М. (колишній курсант міністерства оборони СРСР (м. москва) та колишній суддя Далекосхідного військового округу в Южно-Сахалінську; з 09.06.2015 - голова Віщої ради юстиції, а з 12.01.2017 – голова Вищої ради правосуддя), суддів Малашенкової Т.М., з січня 2017 – член вищої ради правосуддя, з лютого 2017 по травень 2019 – секретар Другої дисциплінарної палати ВРП) та Колос І.Б., ухвалюють рішення задовольнити касаційну скаргу ТОВ «Списюніти», скасувати рішення апеляційного суду про задоволення позову «Автосюрпрайз» про визнання договору недійсним, і залишають у силі рішення господарського суду міста Києва.
Примітно, що рішення господарського суду, яке ця колегія залишила в силі, фактично дослівно відтворює три судових рішення, які перед цим були скасовані Верховним Судом у справах № 910/12774/21, № 910/6220/22 та № 910/5934/22 з підстав порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, незастосування висновків Верховного Суду.
Примітно також те, що суддя Малашенкова Т.Г. брала участь у розгляді справи № 910/6220/22, якою скасовано рішення, аналогічне тому, яке вона ж залишила без змін у справі № 910/4316/22, скасувавши рішення апеляційної інстанції, ухвалене з застосуванням висновків Верховного Суду у справі № 910/6220/22. При цьому, окремої думки щодо незгоди з судовим рішенням тим або іншим суддя Малашенкова Т.Г. не висловлювала.
Висновки:
Виникають питання - як таке взагалі можливо у відреформованій інституції, і що саме послужило для суду мотивом для прийняття такого рішення? Чи може розраховувати на повагу до себе інституція, яка відверто нехтує сталими правовими висновками Верховного Суду, в тому числі його Великої Палати, не просто в подібних спорах, а у аналогічних спорах між тими ж сторонами і з того самого предмету спору, для узаконення злочинних схем, спрямованих на заволодіння майном підприємства, шляхом підроблення документів?
Відповідь на ці питання ми залишимо іншим органам.
Нещодавно, Верховний Суд на Пленумі, зібраному через гучну справу про корупцію, висловився про те, що це «чорний день в історії суду», судді ВС «шоковані зазначеними подіями», «ми мусимо витримати цей удар».
Однак історія у описаної справі доводить, що шоковані мабуть не всі, а «чорні дні» знайшли своє продовження. А от чи зможе Верховний Суд надалі витримувати такі удари - покаже історія.
Звичайно, цим рішенням справа не закінчується. Ми готуємо скарги до Європейського Суду та Вищої ради правосуддя, а всім нам лише залишається сподіватись, що закон та справедливість все таки переможе, всі винні будуть рано чи пізно покарані, а Верховний Суд таки зможе відновити довіру до себе. Але почати треба з поваги до своїх колег і до самих себе.
Чому ми описуємо цей випадок: бо нас хвилює, що подібне правове свавілля стає нормою, тоді як такі судові рішення - ганьба для судової системи і колосальний збиток для економіки.
Адже саме тому в Україну і не йдуть інвестори, розуміючи, що суди, з кожним днем все менше і менше дотримуються букви закону. А ті підприємства, які самовіддано, під обстрілами, як наведений нами виробник зарядних станцій, що зазнавши ракетного удару і витрат на відновлення зруйнованих виробничих приміщень, продовжує працювати, серйозно замислюються над тим, щоб перенести свій бізнес до тих країн, де дійсно, діє закон. Напевно, судді не замислювалися над тим, що ухвалюючи неправомірні рішення суд, "Іменем України", вони підштовхують власників підприємств до закриття виробництва в Україні, а отже, і бюджет України не буде наповнюватися надходженнями. Іншими словами, їм байдуже, що буде з Україною.
Але ми ще віримо в правосуддя, а також у те, що більшість суддів працюють на благо України, і продовжуємо боротьбу.
- Відшкодування шкоди завданої транспортним засобом, яким володіє роботодавець Євген Морозов вчора о 21:07
- Інвестиційний клімат України в 2025 році: виклики та сподівання Олексій Волохов 27.12.2024 23:02
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов 27.12.2024 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов 27.12.2024 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів 27.12.2024 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 27.12.2024 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 27.12.2024 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Бідних стає все більше 487
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 288
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 273
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 91
- JIT – концепція, час якої настав 69
-
Зимовий манікюр 2024-2025: трендові кольори, фото дизайнів та поради від топмайстрині
Життя 14151
-
ДТЕК Ахметова почав купувати американський газ: перше судно прибуло в Грецію
Бізнес 7049
-
УП: Найновішу модель Rolls-Royce в Україні уже купили 13 разів – хто власники
Бізнес 6285
-
Зеленський зібрав на зустріч представників великого бізнесу: хто прийшов
Бізнес 5399
-
Осадча, Дорофєєва, KOLA: сукні, костюми й аксесуари. П'ятірка розкішних образів українських зірок
Життя 5194