Чи дістанеться українським аграріям українська земля?
10 квітня у Києві в Українському домі відбудеться Всеукраїнський земельний форум, у ході якого середній аграрний бізнес висловить своє ставлення до земельної реформи та пов’язаних з нею ризиків.
Що хвилює зараз середній аграрний бізнес? Його хвилює відкриття нецивілізованого ринку землі. Згідно з опитуванням, яке відбулося під час Agri Invest Forum навесні 2017 року, 73% аграріїв категорично проти скасування мораторію. І тому є поважні причини. Сьогодні малий і середній бізнес не має вільних коштів для купівлі землі, всі його фінанси зосереджені в обороті.
Згідно з даними опитування, яке ВАР проводила у березні цього року, тільки 12% підприємств молочної галузі мають кошти на купівлю землі. 78% аграріїв потребують кредитних коштів. Але сьогодні банки надають кредити під дуже високі відсотки — 19-25%. Для порівняння — в Литві зараз ставка 3%. У такихумовах у вітчизняного малого і середнього бізнесу фактично немає можливості «зайти» на ринок. Відповідно, на нього зайдуть агрохолдинги і ті, у кого є нелегальна готівка, щоб надалі не працювати на цій землі, а здавати її в оренду. Вони і лобіюють негайне відкриття ринку землі. Мовляв, нібитозростання ВВП збільшиться на 1% за рахунок продажу паїв. Однак, як свідчать дані опитувань, тільки 8% пайовиків заявляють про те, що хочуть продати свій пай.
Треба розуміти, що земельна реформа ставить за мету народження класу фермерів та покращення умов ведення аграрного бізнесу і розвиток сільських територій. Але якщо землю скуплять великі холдинги, транснаціональні корпораціїта ті нечисті на руку чиновники, які заробили готівку в нелегальний спосіб, то ця мета так і залишиться недосяжною.Адже соціальна складова розвитку української глибинки таких покупців не цікавить. Запорукою успішного розвитку вітчизняного сільського господарства і села є розвиток саме малого та середнього аграрного бізнесу. Він на ділі довів, що може успішно конкурувати на міжнародному ринку, не маючи ні європейської держпідтримки, ні європейських дешевих кредитів.
Там, де є середні аграрні підприємства, село живе, в людей є робота і розвиваються види сільгоспвиробництва, де треба багато робочих рук. Наразі такі господарства з обсягом оброблюваної землі від 1 000 до 10 000 гектарів обробляють близько 60 відсотків всіх сільгоспземель, що використовуються легально. Така ж їх частка і у виробництві сільськогосподарської продукції, забезпеченні зайнятості в сільському господарстві та надходженнях до місцевих бюджетів територіальних громад.
Негайне скасування мораторію погіршить нашу конкурентоспроможність на світових ринках. Землю будуть скупувати, щоб здавати її в оренду. Отже виросте й ціна за землю, наприклад, в Литві вона зросла у 100 разів – з 50 до 5000 за 1 га. А це означає, що виросте й собівартість продукції.
Є й інша загроза, з якою зіштовхнулися прибалтійські країни.На ринок зайшли юридичні особи, кінцевим бенефіціаром яких є іноземець. Європейці думали, що закони та бюрократичні обмеження цього не допустять, але це не спрацювало. Експертизараз попереджують українців про таку загрозу. До того ж якщо нашу землю скуплять люди, які будуть зацікавлені в тому, щоб не дати українцям входити в противагу європейцям, світовим аграрним лобістам, що забезпечують весь світ продукцією, за що тоді буде рухатися економіка країни, в якій сьогодні 17% ВВП залежить від аграрного сектору? Ми ж конкурент! А таким чином можна позбутися конкурента. Треба зробити обов’язковою норму, що землю можна давати тільки фізичним особам і тільки громадянам України.
Гостро стоїть питання щодо обмеження обсягу гектарів в одні руки. Сьогодні мова йде про передачу 200 га землі в одні руки, але цього замало, потрібно 300-500 га. В Литві та Естонії, наприклад, — це 500 га. Більше того, тим, хто займаються тваринництвом, можна придбати ще більше землі – один га за одну голову худоби. Застосування такої ж формули в Україні могло б створити умови для збільшення поголів’я худоби, кількість якої за роки незалежності скоротилася більше ніж у 6 разів.
Також до впровадження ринку землі необхідно вирішити проблеми розгулу рейдерства, неповного наповнення та помилок у земельному кадастрі. Тобто до того, як вводити ринок землі, необхідно, щоб у країні настав лад. Коли запрацюють суди і прокуратура, коли закон стане на першому місті. Ринок повинен сприяти розвитку сільгоспвиробництва, а земля — належати тим, хто на ній працює, а не спекулянтам.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5338
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2394
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2167
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1762