Як НКРЕКП за 31 день позбавив Енергоатом €120 млн
Ринок електроенергії.
Лише в травні державна компанія Енергоатом втратила €120 млн через штучно організований обвал оптових цін. Понад 3 млрд кВт годин атомні електростанції через зловживання і махінації трейдерів, змушені були продавати по 25-30 євро/МВт, в той час як у сусідніх Словаччині і Угорщині ціни трималися на рівні 70 євро.
120 млн євро — це приблизно половина річних витрат «Енергоатому» на закупівлю ядерного палива і 30% всіх капітальних інвестицій компанії за минулий рік. В такій ситуації наївно сподіватися на озвучені прогнози $500 млн прибутку компанії цього року.
Що відбулося?
В травні на тлі сезонного профіциту електроенергії група трейдерів втілили в життя нову схему торгівлі «повітрям».
Ця схема достатньо проста. Умовно 2 компанії-пустушки вступають між собою в змову. Одна і з них виходить на ринок на добу наперед (РДН) і заявляє, що продає завтра певний обсяг електроенергії по 30-40 коп./кВт.
Це нереальна ціна, адже собівартість навіть на блоці АЕС не менш ніж 90 коп., не кажучи вже про інші види генерації. В окремі дні такі «трейдери» пропонували електроенергію, а точніше «повітря» навіть по 15-17 коп. Масована подача таких фейкових заявок призводила до обвалу цін і неможливості реальних виробників продавати свою електроенергію.
АЕС і ГЕС, які через це не змогли знайти покупців на свою електроенергію, змушені на наступний день пропонувати її вже на внутрішньодобовому ринку (ВДР), і ще більше зменшувати ціну, інакше вони потравлять на балансуючий ринок, де взагалі нічого не отримають. І тут в гру вступає інший трейдер, який купує у АЕС і ГЕС струм на ВДР зі знижкою 10% від вчорашньої ціни на РДН. В ту ж секунду він трейдер передає струм своєму спільнику і 10% різниці між ціною ВДР і РДН вони ділять між собою.
За такої оборудки двом трейдерам-спекулянтам байдуже ціна 40 коп./кВт чи 1 гривня, вони стабільно зароблять свої 10% маржі.
Обсяг таких махінацій лише в травні склав 711 млн кВт годин. Враховуючи середній заробіток при таких махінаціях в 10% від ціни, група трейдерів в травні заробили близько 66 млн грн. А от збиток всіх генеруючих компаній від цієї оборудки склав приблизно 9,2 млрд гривень.
Хто винен?
Не помітити заявку від конкретного трейдера по 17 коп./кВт годин просто не можливо. Такі махінації можна відстежувати вже на наступний день. Однак перша реакція НКРЕКП – органу, який має регулювати роботу ринку, з’явилася лише 25 травня (!). Тобто, коли 66 млн грн вже були вкрадені. І то, ця реакція обмежувалася демонстративною стурбованістю.
Більше того, навіть сама «стурбованість» регулятора з’явилася після того, як Міністерство енергетики направило листи з проханням припинити відкритий грабіж держкомпаній і почало бити тривогу.
Втрату генеруючими компаніями 9 млрд грн Міністерство енергетики не могло не помітити. За інформацією ЗМІ, нарада з цього питання була і в Офісі Президента України.
І от 1 червня під егідою Міненерго були підготовлені проекти рішень, які унеможливили би подібні схеми. Однак на наступний день, 2 червня всі ці проекти були демонстративно відкинуті НКРЕКП.
Комісія натомість прийняла декларативне рішення в ручному режимі стежити за махінаціями трейдерів. Тобто, якщо один трейдер заявить до продажу більший обсяг струму ніж у нього насправді є, такий трейдер на 7 днів не допускається до торгів.
Проблема у тому, що в Україні аби стати «трейдером» потрібна лише ліцензія і договір з ДП «Оператор ринку». На створення такого трейдера потрібно не більше 30 тис грн і півдня на реєстрацію. Тобто, навіть якщо НКРЕКП «покарає» ТОВ «Схемщик-1», то, до вечора, з’явиться ТОВ «Схемищик-2».
Очевидно, що найближчим часом буде відкрита кримінальна справа по факту травневих оборудок на енергоринку. Такий кричущий випадок просто не може залишиться без уваги. Однак навряд чи, навіть вкрадені 66 млн грн, вдасться повернути. Не кажучи вже про мільярдні збитки генеруючих компаній.
Ця ситуація – класичний приклад корупції: коли чиновники з державного регулюючого органу створюють умови і покривають схеми і отримають свій відсоток. Дивно, що в Офісі Президента України цього не розуміють і продовжують звати цих чиновників на наради, замість того, щоби домогтись їхнього негайного звільнення та притягнення до кримінальної відповідальності, щонайменше — за халатність.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 24029
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6375
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2532
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2077