Чи спроможні можновладці чути аргументи представників бізнесу та експертів?
Податкова та регуляторна політика
27 травня брав участь у круглому столі, організованому Спілкою українських підприємців (СУП).
Головна мета заходу — у час незавершеної пандемії коронавірусу та періодичних карантинних обмежень провести спільне обговорення представників влади та бізнес середовища щодо необхідних заходів для сприяння розвитку підприємницької діяльності в Україні.
Це особливо актуально, тому що, навіть після того, як вдасться повністю подолати пандемію, бізнесу відразу легше не стане. Важливо, щоб представники влади та бізнесу почули один одного та зрозуміли, які стимули можна та варто застосувати для відновлення діяльності представників малого та середнього бізнесу, у тому числі мікробізнесу.
На жаль, з представників влади була лише одна з керівниць департаментів Державної податкової служби. Хоча очікувалася від представників парламенту участь Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Також мали брати участь представники Міністерства економіки та Державної регуляторної служби.
Враховуючи їхню відсутність, лише можна сподіватися, що, висловлене представниками бізнесу та експертного середовища, буде передане та головне — почуте керівництвом уряду та народними депутатами.
Наведу тези того, про що казав я.
По-перше, варто пам’ятати, що ситуація з COVID-19 в Україні покращиться ще нескоро. Рівень вакцинації в нашій країні дуже низький і до кінця року навряд чи будуть кардинальні зміни в цьому. Хоча б тому, що незрозуміло, коли в Україні буде достатня кількість доз вакцини. А без масової вакцинації, яка охопить щонайменше 70 відсотків дорослого населення та підлітків, вийти з нових хвиль поширення коронавірусу не вдасться.
У жовтні-листопаді очікується нова хвиля захворюваності на коронавірус і нова боротьба за виживання малого та середнього бізнесу. Але, на жаль, з великою впевненістю можна стверджувати, що і вона буде не остання. За сумними оцінками медичних експертів нам доведеться пройти, принаймні, ще одну хвилю спалаху масової захворюваності — навесні 2022 року.
Питання у тому, чи встигне оговтатися бізнес до осені та чи переживе ще ці дві хвилі спалаху пандемії та карантинних обмежень? Зараз владі необхідно підтримувати бізнес, а не вводити чергові регуляторні обмеження та збільшення податкового тиску.
По-друге, був змушений знову наголошувати, що згідно Податкового кодексу України будь-які нововведення, які призводять до збільшення податкового навантаження, мають вводитися в дію лише з нового бюджетного року, і за умови, що вони ухвалені парламентом, підписані главою держави та оприлюднені до завершення червня поточного року.
При цьому, вкотре пояснював, що з точки зору економічного ефекту, представникам МСБ потрібно закликати не до зниження ставки ПДВ, а до кардинального та постійно діючого зниження ставки ЄСВ для них. Щоби ними сплачувався ЄСВ лише з мінімальної зарплати та на рівні 10 відсотків. Це може суттєво зменшити податковий тиск на них, сприятиме виведенню зарплат найманих представників, відповідно і самої бізнесової діяльності, з “тіні”.
По-третє, обмежень, пов'язаних з перманентними локдаунами, більш ніж достатньо, щоб знищити малий та середній бізнес, тож нащо його зараз додатково обмежувати абсолютно нераціональним регулюванням? До чого ці обмеження приведуть та яка користь державі від них?
Враховуючи це, слід нагадати, що в Україні існує практика аналізу регуляторного впливу (АРВ) нормативних актів, який, на жаль, використовується нечасто. Цей аналіз допомагає спрогнозувати, як ті чи інші нормативні зміни вплинуть на бізнес та взагалі соціально-економічну ситуацію в країні. Було б дуже доречно, якби такий АРВ робили перед реєстрацією кожного законопроекту, а також, що не менш важливо, перед голосуванням законопроектів у другому читанні. Бо саме у поправках до законопроектів, які подаються на голосування у другому читанні, з'являється купа абсурдних та корупціогенних норм. При цьому, які, часто-густо не мають жодного відношення до формального предмету законопроектів, що подаються до парламенту та голосуються у першому читанні.
Впевнений, що за умови обов'язкового АРВ законопроектів, парламентом ухвалювалося би набагато менше непродуманих та корупціогенних регуляторних та податкових ініціатив.
По-четверте, будь-яке регулювання має бути зваженим, особливо зараз — у час продовження пандемії коронавірусу та певний час після її подолання. Внесення таких регуляторних змін потребує обов'язкового попереднього публічного обговорення в експертному середовищі та у профільних асоціаціях. Як засвідчує досвід всіх років незалежності, якщо цього не робиться, неминуче з'ясовується, що ці нові регуляції та податкові нововведення вкрай непродумані та відверто некомпетентно виписані.
І останнє — в разі впровадження нових регуляторних вимог та обмежень неодмінно мають встановлюватися адекватні саме для відповідної сфери діяльності строки перехідних періодів, щоби бізнес встиг до них підготуватися.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 24029
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6375
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2532
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2077