Чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави?
Ринок електроенергії
Влада заявляє про неприпустимість електроенергії з РФ та Білорусі і одночасно проводить аукціони на доступ до міждержавних перетинів з країнами СНД.
Тиждень тому, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Президент Литви Гітанас Наусєда закликав Україну не купувати білоруську електроенергію. За його словами, в такий спосіб Росія намагається використати Білоруську атомної електростанції (БелАЕС) для розширення свого впливу.
«Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська АЕС. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров'я жителів регіону, але й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії щодо Білоруської АЕС та не купувати електроенергії, виробленої в Островці», - заявив Наусєда.
Перед тим, 11 лютого, Європарламент прийняв безпрецедентно жорстку резолюцію щодо БелАЕС. У документі атомну електростанцію в Островці називали джерелом небезпеки для всього Європейського Союзу. За неї проголосували 642 євродепутата, проти були 29 парламентарів, і лише 21 – утримався.
Здавалося цих аргументів українській владі мало би вистачити, аби припинити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, про згубний вплив якого на енергетику України вже довго говорять експерти. Тільки в 2021 році обсяг імпорту з цих країн досяг відмітки в 600 млн кВт-год. Відповідні заяви не забарилися. Практично одночасно президент Зеленський та міністр енергетики Вітренко зробили заяви, в яких підкреслили свою відданість євроінтеграційним устремлінням. Ба більше, Зеленський навіть звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з проханням законодавчо врегулювати питання обмеження імпорту електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства, зокрема Росії та Білорусі.
Втім, подальший розвиток подій просто приголомшує. 23 березня стає відомо, що НЕК «Укренерго» провело аукціон з доступу до міждержавних перетинів на період з 1 до 30 квітня 2021 року. Переможці аукціону отримали можливість продовжувати комерційний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.
Хочу підкреслити, що жодних об’єктивних причин для такого демаршу не було – навесні споживання електроенергії закономірно зменшується, тож вітчизняна енергетика без проблем може виробити необхідні обсяги струму. У вимушеному резерві знаходяться десятки українських енергоблоків. В чому ж причина такого абсурдного рішення?
Перше, що спадає на думку – комерційний інтерес бізнесменів, близьких до оточення Зеленського. Зокрема, компанія «Дніпросталь-Енерго» олігарха Віктора Пінчука отримала доступ до перерізу 30 МВт. Саме ця фірма першою почала закупівлю електроенергії з Білоруської АЕС ще в січні 2021 року, викупивши доступ до перерізу на денних аукціонах. Схоже, що саме так Зе-команда розплачується з медіа-магнатом Пінчуком за лояльність його телеканалів та підконтрольних депутатів в Верховній Раді. Це типовий приклад олігархічної моделі господарювання, коли мільярдні статки для обраних здобуваються за рахунок нехтування інтересами всього суспільства.
Нагадаю, що вже у наступному 2022 році ОЕС України має повністю відокремитися від енергосистем Росії та Білорусі і перейти в ізольований режим роботи. Після цього, у 2023 році має відбутися повна синхронізація з європейською ENTSO-E. Однак, очевидно, що ці плани під загрозою. Нам можуть скільки завгодно розповідати, що метою влади в секторі електроенергетики є інтеграція з європейською енергосистемою. Але реальні дії говорять про інше – визначальним чинником державної політики залишається фінансова вигода друзів президента.
Після цього виникає риторичне питання, чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави, якщо ті, дивлячись в очі, дають обіцянки, які потім порушують ледь не наступного дня?
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22621
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6344
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2501
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2273
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1960