Україна має бути готова до радикального погіршення стосунків з Китаєм
Стосунки з Китаєм
Епіграф:
“Умейте нападать! При каждой неудаче. Давать умейте сдачи. Иначе вам удачи не видать”
У багатьох ЗМІ, і не тільки українських, пройшло повідомлення про те, що "Пекін закликав не політизувати співпрацю китайських фірм з Кримом".
Дехто вже заявив, що це реакція на рішення РНБО про націоналізацію “Мотор-Січ”.
Взагалі, слід враховувати, що авторитарний режим Китаю, який проводить геноцид уйгурів та має ознаки відверто фашистського, з активізацію зовнішньої військової агресії проти сусідніх держав, в принципі не може бути дружнім для країн з демократичним устроєм, у тому числі для України. І це, на жаль, довгостроковий геополітичний фактор.
Об'єктивно, для правлячого, вкрай корумпованого, режиму Китаю значно ближчими, ментально спорідненими є кримінально-фашистський режим Російської імперії, диктаторський, по суті фашистський, режим у Білорусі, кримінально-фашистський режим у Венесуелі та військова хунта у М’янмі.
При цьому, з точку зору зовнішньої торгівлі, Україна для Китаю є виключно сировинним додатком, який постачає туди сировинну продукцію, натомість імпортує переважно техніку та споживчі товари.
Щоби не бути голослівним, наведу дані статистики зовнішньої торгівлі з Китаєм за 2020 рік.
З 7,1 млрд доларів українського експорту 85,2% — це зернові (26,1%), олійні (15,7%), залізна руда (35,2%) та чорні метали (8,2%). А з 8,3 млрд доларів імпорту найбільші статті — це “реактори ядерні, котли, машини” (18,2%), “електричні машини” (26,8%), “засоби наземного транспорту” (4,2%). І на додачу багато статей споживчого імпорту. Нічого унікального ми з Китаю не імпортуємо, чого не може виготовляти в Україні чи придбати в інших країнах світу.
Це я до чого.
Потрібно бути готовим не тільки висловлювати стурбованість, а і почати проводити значно жорсткішу політику по відношенню до Китаю. Навіть з урахуванням можливого погіршення дипломатичних стосунків та втрат у зовнішній торгівлі з цією країною.
Сировинна продукція не має національності, тому продавати її наші компанії зможуть необов'язково безпосередньо у Китай. На зовнішніх ринках українська сировинна продукція знайде свого покупця. Що ж до будь-яких обмежувальних кроків Китаю щодо українського експорту, то на них потрібно реагувати введенням обмежувальних заходів щодо імпорту звідти.
Мені здається, що найбільш адекватною відповіддю на демонстративні недружні кроки китайської влади, які легітимізують окупацію Криму, мало би стати відкриття торговельної місії на Тайвані. При цьому варто закликати владу Китаю не політизувати співпрацю українських фірм з Тайванем.
Більш того, доцільно максимально сприяти залученню інвестицій з цієї країни, особливо у приладо- та машинобудування, та бути готовим до встановлення дипломатичних відносин з Китайською республікою (Тайванем).
Причому, варто прямо вказати уряду Китаю, що раніше чи пізніше Україна поверне суверенітет над Кримом. Як Китай готовий чекати, коли виникнуть передумови і він поверне собі значну частину території Сибіру, так і Україна теж вміє та готова чекати, коли складуться для умови для деокупації Криму.
І після відновлення української влади в Криму активи всіх юридичних та фізичних осіб, у тому числі з Китаю, які були там набуті після початку російської окупації півострову, будуть конфісковані.
На щастя, ми з Китаєм ще довго не матимемо спільного кордону, тому можемо у стосунках з цією країною проводити незалежну політику, і повинні навчитися, захищаючи власні інтереси, поводитися гідно та впевнено.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22621
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6344
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2501
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2273
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1960