2 роки з підписання Закону "Про основні засади молодіжної політики" – що змінилося?
Рівно два роки тому Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України “Про основні засади молодіжної політики”, який дав поштовх до позитивних змін у цій сфері.
Рівно два роки тому Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України “Про основні засади молодіжної політики”, який дав поштовх до позитивних змін у цій сфері. І навіть попри повномасштабне вторгнення Закон втілюється в життя!
Сам Закон в цілому оновлює підхід до молодіжної політики від радянського до європейського. Якщо коротко, в ньому йдеться про такі три основні моменти: участь молоді, молодіжну інфраструктуру та фінансування молодіжної сфери. Озираючись на ці два роки, є про що розповісти по кожному з цих пунктів.
Про участь молоді
В першу чергу тут йдеться про участь молоді в прийнятті рішень на всіх рівнях і саме цей показник можна побачити наочно. Тільки уявіть, протягом останнього року в Україні з’явилося 120 нових молодіжних рад. Загальна ж їхня кількість становить понад 430. І попри усі ті виклики, які сьогодні постали перед нашою країною, щодня з’являються нові молодіжні об’єднання.
Знаковими подіями стали створення Ради з молодіжних питань при Президентові України після якої з’явилася й Молодіжна рада при Міністерстві закордонних справ України. А зовсім скоро Молодіжна рада має з’явитися і при Кабінеті Міністрів. І це вже явний тренд, який неможливо зупинити!
Наша мета - щоб у кожній громаді була своя Молодіжна рада, яка напряму комунікуватиме з місцевими органами влади, впливати на прийняття рішень та майбутнє свого міста, села, району тощо.
Молодіжна інфраструктура
Відповідно до Закону “Про основні засади молодіжної політики”, молодіжна інфраструктура - це будівлі, споруди, молодіжні простори, центри, а також інші приміщення чи земельні ділянки, які використовуються для реалізації молодіжної політики та здійснення молодіжної роботи.
Водночас будь-який молодіжний простір без наявності професійної людини є просто приміщенням. Тому нещодавнє офіційне визнання професії “Фахівець з питань молоді” (або іншими словами - Молодіжний працівник) дасть величезний поштовх до розвитку та якісного наповнення молодіжної інфраструктури, яка сьогодні зазнала величезних руйнувань через дії країни-агресора.
Визнання цієї професії - це велика перемога для молодіжного сектору, яка стала можливою в тому числі завдяки визначенню в Законі понять “молодіжний працівник” та “молодіжна робота”.
Фінансування молодіжної сфери
Це певно найголовніший пункт. Тому в Законі ми передбачили створення Українського молодіжного фонду (далі - УМФ), який займатиметься державною грантовою підтримкою молодіжних проєктів. При чому брати участь у конкурсах зможуть не тільки громадські організації, а й молоді люди, ініціативні групи, органи студентського самоврядування та молодіжні ради.
Зрозуміло, що повномасштабне вторгнення загальмувало процес створення УМФ. Та завдяки спільним зусиллям ми вже дуже близькі до повноцінного запуску УМФ: обрано Наглядову раду та в процесі обрання дирекція фонду. Тому сподіваюся, що вже наприкінці цього року за підтримки міжнародних донорів ми зможемо запустити перші грантові конкурси.
Підсумовуючи
Мене, як автора Закону “Про основні засади молодіжної політики”, дуже тішить, що ті речі, які ми в нього закладали, реально працюють:
- Щодня створюються нові й нові молодіжні ради, що збільшує участь молодих людей у прийнятті важливих для них рішень;
- Молодіжний працівник тепер офіційна професія, що сприятиме якісному розвитку та наповненню молодіжної інфраструктури;
- Український молодіжний фонд - за крок до повноцінного запуску та надання грантів на круті молодіжні проєкти.
І це лише тільки початок! Далі буде.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1135
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8549
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 6606
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6159
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3745
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3025