Покращення без системи, або Чи варто радіти прогнозам ЄБРР?
Останні кілька місяців українська економіка демонструє певне зростання, а світові фінансові інституції дають сприятливі прогнози щодо нашого ВВП.
І такій динаміці можна було б радіти, якби не одне «але»: підйом відбувається не за рахунок системних реформ, а завдяки сприятливій кон’юнктурі на міжнародних ринках.
Отже, нещодавно Європейський банк реконструкції та розвитку скоригував свої прогнози щодо зростання економіки України у 2021 році - показник нашого ВВП було покращено з 3% до 3,5%. По-суті, ЄБРР оновив свій минулорічний, жовтня 2020 року, прогноз, який базувався на песимістичних очікуваннях щодо наслідків запровадження жорсткого локдауну (що, до речі, й відбулося).
Нам сприяє ринкова кон’юнктура
Схожі прогнози щодо ВВП України на початку червня дав і Світовий банк. Його експерти вважають, що протягом року український ВВП зросте на 3,8%. Нагадаю, що у своїх попередніх дописах я наводив дані ще від однієї поважної інституції - інвестиційного банку JPMorgan Chase. Там передбачали, що у 2021 році український ВВП збільшиться на 5,6%. Як бачимо, цей прогноз виявився надто оптимістичним, про що я тоді теж писав.
А от Мінекономіки не коригувало свій консенсус-прогноз у 4,1% - ні у першому кварталі, що розпочався із падіння ВВП на 2,2%, ні тепер, коли ми спостерігаємо певне відновлення економіки. Як на мене, така послідовність, а відповідно, і прогнозні показники міністерства, заслуговують довіри. Хоча мушу визнати, що вони складені цього року, а у ЄБРР оновили свій минулорічний прогноз.
Тепер найцікавіше. В ЄБРР пояснюють свій оптимізм глобальними процесами (зокрема, темпами відновлення світової економіки на рівні 6%), зростанням ринкових цін на сировину і сільськогосподарську продукцію та наслідками послаблення карантину. Тобто, ми бачимо, що успіх України залежить не від стану її економіки, умов ведення бізнесу тощо, а від ринкової кон’юнктури.
Зазначу, що зменшення показника ВВП України у І кварталі Нацбанк пояснював саме падінням цін на сировину та посиленням конкуренції. Попри загальний оптимізм ЄБРР додав до свого «українського» прогнозу й ложку дьогтю: серед ризиків, які заважають відновленню економіки в Україні, він назвав низький рівень вакцинації населення. І тут складно щось заперечити.
Але найголовніше, на що слід звернути увагу нашим урядовцям, це те, що ЄБРР вкотре відзначив повільне проведення реформ в Україні. І саме на них Кабміну слід робити ставку, а не на мінливу кон’юнктуру світових ринків. Зволікання з реформами може мати як віддалені, так і близькі й конкретні наслідки. Скажімо, остаточно поставити хрест на співпраці України з МВФ. Навіть більше, невиконання взятих на себе раніше зобов’язань перед світової фінансовою інституцією здатне перекреслити будь-які оптимістичні прогнози ЄБРР, Світового банку, банку JPMorgan Chas чи будь-чиї інші.
Реформа має бути системною і комплексною
За таких умов я б не став говорити про пожвавлення економіки, як про ознаку виходу з кризи. До речі, в Нацбанку це пожвавлення пояснюють збільшенням купівельної спроможності українців, обумовленої ростом зарплат, індексацією пенсій, доплатами медикам та вчителям. Не хотілося б думати, що в уряді й надалі робитимуть ставку виключно на ці фактори. Натомість, я б порадив спиратися на системні речі: збільшення об’ємів пільгового кредитування, зменшення фіскалізації й ставки окремих податків.
І це лише частка того, що, на моє переконання, здатне реально сприяти відновленню української економіки й, зокрема, сталому зростанню ВВП. Наведу лише кілька пропозицій з програми комплексних реформ «Від нестабільності до гармонії», яку я кілька років поспіль розробляв разом зі своїми колегами-науковцями:
1) Легалізація тіньових капіталів та залучення їх в економіку України за допомогою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в якості прямих інвестицій. При цьому, легалізувати капітали можна лише через вклади у довгострокові ОВДП. Джерела походження цих капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою. Інструмент облігацій має низку переваг: висока надійність вкладень та прийнятна дохідність, можливість перепродажу ОВДП та оцінювання їх в іноземній валюті.
2) Запровадження податку на виведений капітал;
3) Лібералізація системи оподаткування;
4) Запровадження економічних стимулів для детінізації бізнесу (працювати легально й прозоро повинно бути економічно вигідно);
5) Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактору;
6) Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.
7) Реформа податкових органів: створення на базі кількох розрізнених служб (податкової, фіскальної, митної, аудиторської та фінмоніторингу) єдиного органу із загальною інформаційно-аналітичною ризикоорієнтованю системою на основі big data. Цей орган мав би опікуватися питаннями сплати податків та боротьби з тіньовими схемами, втілював би податкову й митну політику, моніторив би ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення.
У Кабміні мають нарешті зрозуміти, що застосовуючи точкові рішення чи сподіваючись на сприятливі зовнішні чинники не можна подолати економічну кризу. Ефект від таких кроків буде тимчасовий. Справжньою запорукою сталого розвитку є системність і комплексність економічних трансформацій.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14540
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12983
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11547
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9850
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9285