Ложка дьогтю в проекті податкових пільг для українських "айтишників"
Законотворці нахваляються: нарешті українські айтішники отримають пільги при сплаті податків!
Адже IT-галузі - це той напрямок економіки, за яким майбутнє України. Ідеться про законопроект №3933, зареєстрований у Верховній Раді 23 липня. На перший погляд, документ справляє позитивне враження. Але уважна людина знайде в ньому чималу ложку дьогтю, яка цілком нівелює хорошу ідею.
Отже, що передбачає проект закону? Проаналізуємо його детально. Упродовж 2021-2030 років має поступово відбутися:
-Зниження ПДФО з 18% до 5%;
-Зниження ЄСВ з 22% до 5%;
-Звільнення від військового збору (1,5%);
-Застосування до доходів суб'єкта індустрії інформаційних технологій ставки, визначеної пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України з коефіцієнтом 0,5.
Щоб скористатися цими пільгами, суб’єкт господарювання повинен отримати статус суб’єкта індустрії інформаційних технологій та відповідати протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів наступним критеріям:
• Проводити діяльність за наступними КВЕДами: 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 58.21 Видання комп’ютерних ігор; 62.01 Комп’ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем.
• частка доходів за вказаними КВЕДами дорівнює або перевищує 90 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
• питома вага витрат на оплату праці в собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг дорівнює або перевищує 50 відсотків;
• у суб'єкта відсутній податковий борг;
• щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом.
І, як-то кажуть, вишенька на торті: застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ можливе за умови, що мінімальні розміри податку чи збору із зарплати є не меншими, ніж податок чи збір за стандартною ставкою з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Інакше кажучи, ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% мусять перевищувати 4 250 грн та 5 195 грн.
На перший погляд, автори документу знайшли ідеальну формулу зниження податкової ставки. Тобто, ми уникаємо різкого зменшення податкових надходжень і водночас стимулюємо роботодавців офіційно працевлаштовувати ІТ-фахівців та нараховувати їм «білу» зарплатню, адже висока заробітна плата знижує ставку ЄСВ та ПДФО до 5%! Але досить прорахувати, якою має бути заробітна плата «айтішника», аби його роботодавець скористався пільгою, і можна хапатися за голову. Це близько 104 тисяч гривень або понад 3743$ щомісяця.
Цифри захмарні навіть для цього сектору економіки. Лише обмежене коло фахівців з ІТ-галузі отримує стільки за свою працю. Переважна їх більшість заробляє в середньому 25-35 тис. грн. Тож яка тоді мета законопроекту? Невже він націлений лише на те, щоб мінімізувати податковий тиск на надвисокі зарплати?
Зважте, у більшості розвинених країн діє прогресивна система оподаткування, натомість в Україні нам пропонують рухатися зворотнім шляхом: що більше ти отримуєш зарплати, то меншу суму податків платиш. Корисна ідея перекреслена недолугим формулюванням і бездарним втіленням.
Здавалося б, чому авторам законопроекту не прив’язати всі наведені вище розрахунки до мінімального порогу заробітної плати для фахівців IT-галузі? Скажімо, встановити її на рівні 30 тис. грн? Без сумніву, це стало б вагомішим стимулом до офіційного працевлаштування «айтишників» та виплати їм «білої» зарплатні, ніж запровадження не відомо на кого розрахованих пільг.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483