Україна потребує системного та комплексного реформування податкової системи
В України необхідно здійснити масштабну податкову реформу і не лише щодо збалансованості законодавства, а й щодо реформування правоохоронних органів.
В України необхідно здійснити масштабну податкову реформу і не лише щодо збалансованості законодавства, а й щодо реформування правоохоронних органів, які повинні розслідувати фінансові злочини.
Нажаль, всі податкові реформи в Україні проводились лише для розподілу політичного й економічного впливів. А нові, внесені до податкового законодавства зміни, викликали нові проблеми. Окремі податкові розрахунки стали заплутаними та незручними як для платників податків, так і для регуляційних органів. Сумнівне тлумачення певних термінів, положень, викладених у законах та інших нормативно-правових актах, негативно впливають на якість роботи платників податків, а також працівників податкової служби, які контролюють правильність нарахування та сплати податків.
Про низький рівень довіри до фіскальних органів свідчать і результати опитування, проведеного дослідниками TNS на замовлення Проєктного бюро Національної ради реформ. За їхніми даними, лише 17% громадян довіряють працівникам Державної податкової служби. Крім того, за даними щомісячного опитування цієї компанії, 72% опитаних українців не відчули позитивного ефекту від податкової реформи яка проводилась протягом останніх п’яти років.
Безумовно, ефективно дійова ринкова економіка обов'язково повинна регулюватись державою. Однак, держава повинна не задовольняти амбіції окремих політичних сил, а впливати на розвиток економіки перш за все застосовуючи відповідну систему оподаткування: врівноважувати ставки податку, пільги, змінювати порядок оподаткування, створювати певні передумови для прискореного розвитку пріоритетних галузей та виробництв, сприяти розв’язанню нагальних проблем для суспільства.
За рейтингом PayingTaxes 2018, який порівнював податкові системи 190 країн світу, Україна займає 43 місце за простотою податкової системи. Для порівняння ми класифікуємо сусідні країни: Румунію – 42-ту, Молдову – 32-ю, Грузію – 22-ю, Литву – 18-ю, Естонію – 14-ю, Латвію – 13-ю. Незважаючи на те, що протягом 2012-2018 років Україна покращила свій рейтинг простоти сплати податків (з 181-го на 43-е місце), вітчизняна податкова система залишається складною та несприятливою для ведення бізнесу.
В Україні необхідно сформувати податкову політику, спрямовану на побудову стабільної та зрозумілої податкової системи, зменшення податкового навантаження та забезпечення балансу між інтересами держави та інтересами суб’єктів господарювання.
Варто зазначити, саме система оподаткування займає одне з ключових місць фінансової стабільності держави через її ланцюговий характер впливу. Тобто, у разі нестабільності податкової системи, втрачається баланс бюджетної, боргової, грошової та інших систем. Податкові ризики є важливим елементом податкової безпеки. Сьогодні найбільшу загрозу податковій безпеці становлять: тіньова економіка, державний борг та корупція.
За висновками дослідження PWC, World Economic Crime and Fraud Research 2018: Survey of Ukrainian Organisations, два з п’яти перших видів економічної злочинності в Україні – це корупція та розтрата майна, іншими словами – рейдерство. Крім того, за статистикою відповідей респондентів в Україні, випадки корупції у 2018 р. зросли до 73% проти 56% у 2016-му. Результати досліджень підтверджують неефективну роботу всіх антикорупційних органів, що займаються виявленням й розслідуванням фінансових злочинів.
Для ефективного упередження корупції й ухилянням від сплати податків, боротьби з тіньовим сектором економіки, необхідно консолідувати функції і повноваження в єдиному органі, який зможе професійно, оперативно та якісно реагувати на прояви фінансових правопорушень. Саме для цього необхідно створити єдину незалежну Службу фінансових розслідувань, яка поєднає функції й повноваження інших підрозділів, що займаються розслідуваннями фінансових злочинів.
Однак, нагадаю, комплексне і системне реформування податкової системи починається від взаємної співпраці між владою, експертною спільнотою, бізнесом та усіма громадянами. Важливо, аби кожен українець незалежно від статусу усвідомлював невідворотність покарання за несплату податків, знав свої права та дотримувався законів.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14550
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13001
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11558
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9947
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9287