Зміни у реагуванні на сексуальне насильство пов’язане з війною – бажані результати
Чи готова наша система до того, аби постраждалі від СНПКотримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників?
З початку повномасштабного вторгнення у Офісом Генерального Прокурора України зафіксовано 298 факта сексуального насильства пов’язаного з війною (СНПК), серед яких зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. І це лише офіційно зареєстровані випадки. Ці цифри занижені, адже факти СНПК, на глибоке переконання фахівців-психологів та правоохоронців, наразі замовчуються через страх за власні життя постраждалих чи їх близьких.
Україна стикається з проблемою сексуального насильства, пов’язаного з війною ще з 2014 року. Масштаб цієї проблеми став безпрецедентним з 2022 року, коли загарбники тимчасово окупували частину територій. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю, яка використовується проти українського населення. У ході деокупації ці випадки почали фіксуватися і ставати відомими. До прикладу, лише одна партнерська організація, яка реалізує свої проекти у Херсонській області після деокупації надала підтримку більше ніж 600 постраждалим. Яка кількість насильства продовжує вчинятись над цивільним населенням, які продовжують перебувати під окупацією з 2022 року наразі невідомо. Але можна проінформовано спрогнозувати, що кількість таких випадків буде тільки рости.
Чи готова наша система до того, аби постраждалі отримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників? Досвід партнерських організацій яскраво демонструє потребу в змінах на національному та місцевому рівні щодо підходів щодо встановлення, класифікації та розслідування випадків сексуального насильства пов’язаного з війною. Наприклад, наразі розслідування проводить центральний офіс через брак ресурсів та відсутність кваліфікованих кадрів на місцях. Це лише одна з причин чому не всі випадки сексуального насильства пов’язаного з війною отримали відповідний статус.
Україна займається реагуванням на випадки СНПК вже зараз під час активної фази війни і не чекає на її завершення для підтримки постраждалих, які наразі не можуть розраховувати на встановлення справедливості.
Перші кроки у напрямку покращення системи реагування на СНПК в Україні:
Держава та ООН підписали “Рамкову програму співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом”, яка має на меті створити цілісний підхід щодо реагування на випадки СНПК на державному та локальному рівнях.
Розпочато пілотний проєкт з надання проміжних репарацій постраждалим від СНПК протягом квітня - жовтня 2024, в рамках якого планується підтримати 40 осіб на суму 3 тисячі євро кожній.
Декларація про співпрацю між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством за результатами конфренції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки»
Участь України у Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства.
Запущено Центри допомоги врятованим у 12 містах України, а також три мобільні Центри допомоги врятованим у форматі виїздів.
Наступними кроками для підтримки постраждалих мають стати:
Прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо надання допомоги особам, що постраждали від СНПК
Проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для правоохоронців та соціальних працівників
Навчання для надавачів послуг щодо особливостей комунікації із постраждалими від СНПК, особливо із чоловіками та дітьми і їхніми родинами для уникнення ретравматизації та дискримінації постраждалих
Вирішення проблематики СНПК в Україні сьогодні вимагає комплексних підходів та посилення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18809
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 17330
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6213
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3396
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2579