Моніторинг фінансового законодавства (1 - 7 листопада)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)»
На розгляд Верховної Ради України 1 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)» (№ 2373).
Мета: урегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання та використання фіскальної техніки.
Проєктом пропонується збільшення граничної межі обсягу доходу платника податків, що використовує спрощену систему оподаткування. З метою забезпечення постійного актуального розміру граничної межі пропонується визначити її по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зокрема, пропонується визначити граничний дохід:
- для першої групи – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, запропонованими змінами пропонується виключення з-під обов’язкового застосування касового апарата суб’єктів господарювання, що здійснюють певні види діяльності, а також надання права платнику податків зменшувати свої податкові платежі (податок на прибуток або єдиний податок) на суму реально понесених витрат на придбання та використання касового апарату – так як державне зобов’язання застосування касового апарату має бути реалізовано за рахунок держави. З метою недопущення зловживання з вартістю РРО – пропонуються обмеження таких сум на місяць (не більше 85 гривень на 1 програмний касовий апарат та/або 340 гривень на 1 касовий апарат).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці»
На розгляд Верховної Ради України 5 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці» (№ 2378).
Мета: виведення працюючої людини із зони бідності через забезпечення купівельної спроможності низькооплачуваних категорій працівників в умовах ринкових цін на товари та житлово-комунальні послуги, а також мінімізації потреби працівників і членів його сім'ї у державних субсидіях і допомогах як малозабезпечених.
Законопроєктом передбачається запровадження підвищувальних галузевих коефіцієнтів до заробітної плати, які будуть обов’язковими для галузевих угод та колективних договорів незалежно від форми власності та господарювання.
Для подолання «зрівнялівки» в оплаті праці законопроєкт передбачає визначення розміру найнижчої тарифної ставки(посадового окладу) працівника, що виключає потребу доплат до рівня мінімальної заробітної для працівників наступних тарифних розрядів(посад).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)»
На розгляд Верховної Ради України 6 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)» (№ 2385).
Мета: приведення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу діючих банків в Україні у відповідність до економічних реалій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», прийнятим Верховною Радою України 04.07.2014, були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків – зі 120 мільйонів гривень до 500 мільйонів гривень. При цьому, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону діючі банки було зобов’язано протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного Закону, а Національний банк України – у місячний строк з дня набрання Законом чинності розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із такими вимогами.
Зазначені зміни мали на меті збільшення рівня капіталізації банків та подолання кризи, спричиненої погіршенням економічної ситуації в країні та посиленням ризиків у банківській діяльності.
Відповідно до визначеного Національним банком України графіку, у строк до 11 липня 2017 року банки зобов’язані привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж 200 мільйонів гривень.
На сьогодні можна констатувати факт, що ситуацію у банківській системі стабілізовано, а якість банківського нагляду кардинально підвищено. Натомість, законодавчі вимоги щодо подальшого нарощування статутного капіталу діючими банками вже не виконують роль системного компенсатора ризиків, а витискання невеликих життєздатних банків з ринку може призвести до зменшення рівня конкуренції на ньому.
З огляду на це пропонується встановити вимоги до статутного капіталу банків на рівні не менше ніж 200 мільйонів гривень.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 30794
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11676
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7670
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7051
-
Путін показав, що йому комфортно у багні, з якого його витягував Трамп
Думка 5729