Зміни у реагуванні на сексуальне насильство пов’язане з війною – бажані результати
Чи готова наша система до того, аби постраждалі від СНПКотримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників?
З початку повномасштабного вторгнення у Офісом Генерального Прокурора України зафіксовано 298 факта сексуального насильства пов’язаного з війною (СНПК), серед яких зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами. І це лише офіційно зареєстровані випадки. Ці цифри занижені, адже факти СНПК, на глибоке переконання фахівців-психологів та правоохоронців, наразі замовчуються через страх за власні життя постраждалих чи їх близьких.
Україна стикається з проблемою сексуального насильства, пов’язаного з війною ще з 2014 року. Масштаб цієї проблеми став безпрецедентним з 2022 року, коли загарбники тимчасово окупували частину територій. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю, яка використовується проти українського населення. У ході деокупації ці випадки почали фіксуватися і ставати відомими. До прикладу, лише одна партнерська організація, яка реалізує свої проекти у Херсонській області після деокупації надала підтримку більше ніж 600 постраждалим. Яка кількість насильства продовжує вчинятись над цивільним населенням, які продовжують перебувати під окупацією з 2022 року наразі невідомо. Але можна проінформовано спрогнозувати, що кількість таких випадків буде тільки рости.
Чи готова наша система до того, аби постраждалі отримали комплексну медичну, психологічну та правову допомогу, а також могли сподіватись на репарації та справедливе покарання кривдників? Досвід партнерських організацій яскраво демонструє потребу в змінах на національному та місцевому рівні щодо підходів щодо встановлення, класифікації та розслідування випадків сексуального насильства пов’язаного з війною. Наприклад, наразі розслідування проводить центральний офіс через брак ресурсів та відсутність кваліфікованих кадрів на місцях. Це лише одна з причин чому не всі випадки сексуального насильства пов’язаного з війною отримали відповідний статус.
Україна займається реагуванням на випадки СНПК вже зараз під час активної фази війни і не чекає на її завершення для підтримки постраждалих, які наразі не можуть розраховувати на встановлення справедливості.
Перші кроки у напрямку покращення системи реагування на СНПК в Україні:
Держава та ООН підписали “Рамкову програму співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом”, яка має на меті створити цілісний підхід щодо реагування на випадки СНПК на державному та локальному рівнях.
Розпочато пілотний проєкт з надання проміжних репарацій постраждалим від СНПК протягом квітня - жовтня 2024, в рамках якого планується підтримати 40 осіб на суму 3 тисячі євро кожній.
Декларація про співпрацю між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством за результатами конфренції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки»
Участь України у Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства.
Запущено Центри допомоги врятованим у 12 містах України, а також три мобільні Центри допомоги врятованим у форматі виїздів.
Наступними кроками для підтримки постраждалих мають стати:
Прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо надання допомоги особам, що постраждали від СНПК
Проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для правоохоронців та соціальних працівників
Навчання для надавачів послуг щодо особливостей комунікації із постраждалими від СНПК, особливо із чоловіками та дітьми і їхніми родинами для уникнення ретравматизації та дискримінації постраждалих
Вирішення проблематики СНПК в Україні сьогодні вимагає комплексних підходів та посилення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 31616
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
11868
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 7959
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7127
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 5793