Яким може бути шлях України в епоху Четвертої промислової революції
Розвиток світу вийшов на черговий поворот, спрямувавши у бік Четвертої промислової революції. В нових умовах країни світу змагатимуться за місце серед тих, хто володіє провідними технологіями. Як нам не втратити шанс, який надає історія напередодні кардина
Четверта промислова революція — це новий етап світового розвитку, про якийбагато говорили під час цьогорічного форуму в Давосі. Індустрія 4.0 передбачаєпоєднання в єдину систему автоматизованого виробництва та цифрових технологій,використання кіберфізичних систем, Інтернету речей тощо. Базою для її стартустали розвинені країни G20.
Україні не варто стояти осторонь цього процесу, хоча дуже багато втраченихможливостей протягом останніх 25 років виштовхують нас на периферію світовихпроцесів. Але шанси стати частиною глобального прогресу у нас є. Що ж для цьогопотрібно?
Який шлях обрати?
Перш, ніж переходити до практичних кроків, треба закласти теоретичнийфундамент. Якщо країна чітко не визначила своєї мети та не вказала конкретний шляхдо неї, успішною вона не стане. Слово «реформи», яке зараз лунає скрізь, самепо собі означає лише зміни, але не вказує, куди ми йдемо.
В економічному та суспільному дискурсі України сьогодні пануєультраліберальна позиція. Всі говорять про необхідність горизонтальних змін — дерегуляцію,скорочення державного апарату, правоохоронну реформу тощо. Коли ж заводиш мовупро участь держави у використанні інструментів розвитку, це критикується якшлях до корупції.
Про те, що Україні слід вийти з «ідеологічного полону» лібералізму,постійно нагадує один із найвідоміших економістів сучасності Ерік Райнерт, якийнеодноразово приїжджав до нашої столиці для участі у Київському міжнародномуекономічному форумі (КМЕФ). За його словами, концепція мінімального втручання державита сили «невидимої руки ринку» залишилася в 1980–90-х роках.
Більша частина стратегій, що пропонуються Україні, на переконання панаРайнерта є непродуктивними. Наприклад, перетворення на сільськогосподарськогогіганта викличе дві серйозні проблеми: низький рівень зарплат та економічну еміграціюнаселення. Інша стратегія, яку можна назвати «Україна — це Китай для ЄС», такожпередбачає бідне населення, та й ми не маємо технологічних виробництв Китаю. Значніобмеження має й так звана стратегія «експортного тигра», адже ЄС дає можливістьУкраїні експортувати до себе лише в тих обсягах, які не загрожують інтересам їїчленів.
На думку пана Райнерта, яку я цілком поділяю, зробити Україну заможною можелише комплексна реіндустріалізація. Адже, за винятком декількох експортерівнафти, без індустріалізації жодній країні не вдавалось стати багатою. Доситьпродавати пшеницю в Італію та купувати там спагеті вдесятеро дорожче! Треба експортуватипродукти переробки, а не сировину. Вбиваючи свою промисловість, будь-яка країназіткнеться зі значної еміграцією населення. В той час як в умовах Четвертоїпромислової революції саме людський ресурс є основним для зростання економіки.
Воля, гроші та усвідомленнязмін
Отже, зі стратегією зрозуміло — Україні потрібен розвиток промисловості. І дляцього необхідні «лише» дві речі — політична воля та гроші.
Реформи завжди робляться «зверху», а не «знизу» — в цьому впевнений іншийспікер КМЕФ Артуро Бріс. Саме влада має прийняти стратегії реіндустріалізації йдати чіткий сигнал інвесторам. Також держава має закласти фундамент длязростання. А саме: створити інфраструктуру в широкому сенсі (не тільки дорогита комунікації, але й індустріальні парки, венчурні та інші фонди), забезпечитизахист інтелектуальних прав, розвернути освіту і науку обличчям до потребекономіки.
Звісно, для швидкого зростання потрібні не лише політична воля та бажаннябізнесу. Розвиток у парадигмі Індустрії4.0 потребує вкладення в економіку значних коштів. Як їх залучити? Це питаннясьогодні надважливе. І саме йому, до речі, буде присвячено другий деньКМЕФ-2016. Ми будемо шукати відповіді під час дискусій, для участі в яких Київвідвідають численні представники іноземних компаній, зацікавлених будуватибізнес-відносини з Україною.
До речі, працюючи з іноземними інвесторами, важливоне забути про сприяння внутрішнім інвестиціям. Адже ніхто не буде вкладатигроші з-за кордону, якщо самі українські бізнесмени не інвестуватимуть у своюкраїну.
Хочу наголосити на ще одному аспекті. Якщо ми бажаєморозвиватися в напрямку Індустрії 4.0, нам потрібен не просто розвитокпромисловості, але й широке впровадження інновацій. Сьогодні численні українськірозробники успішно використовують найсучасніші ІТ-технології для закордоннихзамовників. Але чомусь передові технології майже не впроваджуються навітчизняних підприємствах. Що ж робити?
Наші промисловці мають усвідомити, що кардинальнізміни, які несе з собою Індустрія 4.0, вже на порозі. Для цього українськийхайтек-бізнес та профільні асоціації мають відіграти активну просвітницьку роль.Успішні українські хай-тек-компанії можуть стати локомотивами руху до Індустрії4.0 й доносити до промисловців важливість високих технологій саме в їхніхсекторах. І в цьому разі Четверта промислова революція зможе стати для Україниреальністю та запорукою зростання.
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Готують підвищення тарифів для населення 435
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 401
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 352
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 333
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 158
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
22576
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 11483
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9905
-
BlackRock припинив пошук інвесторів для відновлення України – Bloomberg
Фінанси 8181
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
7032