Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

18.05.2017 12:01
На Пекін: українські аграрії завойовують Китай
Вже найближчим часом Україна може розпочати експорт яловичини власного виробництва до Китаю.
Крім того, Пекін розглядає також можливість імпорту українського соняшникового шроту і сухого бурякового жому, а також інших товарів.
Обидві країни близькі до узгодження протоколу ветеринарних вимог на експорт вітчизняної яловичини, після чого українські сільгоспвиробники зможуть розпочати поставки продукції на ринок Китаю.
Раніше я вже писав про перспективи співпраці України та Китаю – схоже, висловлені раніше прогнози починають справджуватися.
Наприкінці квітня відбулася зустріч голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи і профільних фахівців відомства з представниками китайської делегації. Сторони обговорили перспективи підписання протоколів ветеринарних вимог та намітили свої подальші дії.
Китайський ринок є одним із найбільш привабливих для українських виробників – як з точки зору кількості потенційних споживачів, так і з практичного боку.
Українські підприємства в 2016 році експортували до Китаю сільськогосподарської продукції на 1,02 млрд. дол., що в 12 разів перевищує показник 2012 року – із 85,7 млн. дол. у 2012 році до 1,024 млрд. дол. у 2016 році, а його частка в структурі аграрного експорту зросла з 0,5% до 6,7%.

Найактивніше до Китаю поставляли українську соняшникову олію (24% у структурі українського аграрного експорту), пшеницю (18%), кукурудзу (17%) і соєві боби (6%).
У зв'язку з активним зростанням доходів населення країни за останні п'ять років китайці значно збільшили споживання м'ясних і молочних продуктів і, як наслідок, їх імпорт. Це відкриває перед Києвом перспективи нарощення торгівлі з Пекіном, а отже – збільшення прибутків виробників національного агросектора.
У 2016 році порівняно з 2012 роком споживання населенням Китаю молока зросло на 11,5%, м'яса – на 15,1%. Минулого року загальний обсяг споживання яловичини в Китаї становив 7,7 млн. тонн при внутрішньому виробництві 6,9 млн. тонн.
Основними постачальниками м'яса до Китаю є Бразилія (30%), Уругвай (27%) і Австралія (19%). Однак у зв'язку з недавнім скандалом через реалізацію неякісної яловичини та курятини з Бразилії очікується скорочення поставок із цієї країни, що відкриває для України перспективи експорту цієї продукції.
За даними Мінагропроду, експорт української аграрної продукції за підсумками 2016 року зріс на 4,5% порівняно з 2015 роком і становив 15,5 млрд. дол. Головними продуктами експорту в 2016 році традиційно були зернові культури, олія та насіння олійних культур, соя, цукор та м'ясо.
Ключовими ринками збуту були країни Азії (45,9% експорту, 7 млрд. дол.), Євросоюзу (27,5%, 4,2 млрд. дол.), Африки (15,7%, 2,4 млрд. дол.), СНД (7,7%, 1,2 млрд. дол.), а також США (0,9%, 45 млн. дол.).
Українські аграрії, завоювавши китайський ринок, вчергове доводять свою конкурентоздатність на світових ринках і впевнено стають флагманом успіху українського бізнесу.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 638
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 306
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 294
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 128
Популярне
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12626
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
9801
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 7443
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6180
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5933
Контакти
E-mail: [email protected]