Кредитування зростає – економіка оздоровлюється?
Підбиваємо підсумки січня і бачимо, що в Україні різко зростає кредитування. Проте чи є це ознакою оздоровлення економіки?
В перший місяць 2021 року в Україні спостерігається справжній кредитний бум. За статистикою Міністерства економіки, на 25 січня бізнес отримав від уповноважених банків за програмою «Доступних кредитів 5-7-9%» 18,9 мільярдів гривень у 8143 позиках.
При цьому, за даними на 19 січня, сума виданих кредитів дорівнювала 18,5 мільярдів гривень (7957 позик), тобто десь за тиждень вона зросла на 400 мільйонів гривень і на 186 позик.
«Кредитними лідерами» є Львівська, Харківська та Київські області. По галузях позики розподілились наступним чином:
1.Сільське господарство – 54 %;
2.Торгівля та виробництво – 18%;
3. Промислові переробки – 16 %.
Зростає і кількість уповноважених банків – на сьогодні їх 23, лідером з яких є Райффайзен Банк Аваль.
Звісно, можна було б порадіти за вітчизняний бізнес, заявити про економічне зростання і тому подібне. Проте є декілька важливих нюансів. Зокрема, з вказаної загальної суми 18,9 мільярдів, основна маса – 11,5 мільярдів гривень – видано на рефінансування попередньо отриманих позик. Тільки 3,5 мільярдів призначені для капітальних інвестицій, а 3,9 – антикризові кредити (які видаються під 3%).
Також звертає увагу, що зростання позик прийшлося на час економічного локдауну. Зрозуміло, що сьогодні підприємці зазнають чималих збитки, і тому не можуть обслуговувати попередньо взяті кредити. Програма «5-7-9» ніби дозволяє їм ще триматися і вести справи. Проте вона аж ніяк не позбавляє бізнес боргів, а лише черговий раз перезапускає маховик, що тепер фактично крутиться в холосту. Тобто маємо видання кредитів заради погашення кредитів, а не на розвиток бізнесу.
Крім цього, в багатьох випадках зовсім не зрозуміло, як підприємці будуть ці кредити повертати? В статистиці поки не фігурують свіжі дані про суми та відсотки простроченої заборгованості, яка не повертається. А вона є. Тому цей сучасний «кредитний бум» свідчить, що кредитні ризики наразі оцінюються досить поверхово. Наслідком може стати хвиля неповернення кредитів з відповідними негативними наслідками для економіки та фінансово-кредитного сектору.
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10432
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9327
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
5102
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3908
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 3779