Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
25.05.2016 15:10
Повернення Н.Савченко: з неба на землю
Зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Колись А.Камю вустами персонажів свого твору стверджував, що ми живемо у суспільстві, де людина, яка не плаче на похоронах власної матері, не має гідності і права на життя.На жаль, у нинішній Україні виникає дедалі більше ситуацій, коли люди МУСЯТЬ обов'язково плакати чи радіти, бо інакше ризикують опинитися серед тих, хто не має гідності, а відповідно і права на життя.
Сьогодні ми мусимо радіти поверненню Надії Савченко.
Не радіти її поверненню та не віддавати належне її визволителю (визволителям?) можуть лише негідники, покидьки та запроданці.
Належати до вищезазначених категорій сумна втіха, тому я також радію і віддаю належне...
Але водночас відчуваю якійсь сум...
Ситуація із Н.Савченко із самого початку до болю нагадувала мені анекдот.
Ранньою весною натовп людей стоїть на мосту і дивиться як поміж уламків криги барахтається і бореться за життя бабуся, яка через необережність впала у воду. Всі волають: "Рятуйте бабусі! Рятуйте бабусю!" і раптом якійсь чолов'яга кидається у воду, хапає бабусі і пливе до берега. За кілька хвилин він таки витягає бабусю на сушу, де її чекає швидка допомога, а його телекамери. Журналісти на випередки, перекрикуючи одне одного питають: Ви справжній герой! Як ви взагалі наважилися кинутися у річку та врятувати стареньку?
Чоловік весь мокрий, здригаючись від холоду, цокаючи зубами, відповідає:
- Як я наважився, не знаю, але ту суку, яка мене зіштовхнула з мосту, я ще знайду!
Надія виходить на сушу, героїнею, безумовно...
Проте що її чекає на березі? Там у неволі вона була символом незламності та героїзму...а тут у парламенті досить швидко перетвориться у кращому випадку на козака Гаврилюка, об'єкт для маніпуляцій та кепкування...у гіршому - на "псевдокомбатів а-ля семенчеко, білецький, мельничук, тетерук та інші" - звичайнісеньке жадібне депутатське бидло, зацікавлене лише у тому щоб якомога швидше і більше нагребсти під себе...
У будь-якому випадку, зовсім скоро, ми побачимо геть іншу Надію...Наскільки те, що ми побачимо, буде відповідати тому образу, який ми за допомогою ЗМІ собі створили в екзальтованій уяві, покаже час.
Але не будемо про погане, бо сьогодні всі МУСЯТЬ радіти.
П.С. насправді, я щиро радію поверненню Надії Савченко в Україну і схиляю голову перед її, безперечно, мужньою поведінкою у полоні, але водночас відчуваю тривогу і сум, передбачаючи її майбутнє в тій державі, за яку вона воювала...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 512
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 175
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
Популярне
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 30954
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 18690
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 17573
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 10877
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8541
Контакти
E-mail: [email protected]