Як виховати власну “кремнієву долину”: дуальна освіта і школа
Як шкільна освіта, в поєнанні з дуальною освітою, допоможе Україні втримати IT-мізки від міграції закордон
Як уже не раз було зауважено, кожен період історії проходить під певнимінформаційним брендом, який стає дотичним до різних сфер людської діяльності.Що стосується освітніх тенденцій, то нинішній час – це бренди дуальної освіти,STEM-освіти, ІТ-освіти, нової української школи. І наразі я хотів би зупинитися на питаннях дуальної і STEM-освіти. Саме цестало темою моє доповіді на нещодавній (Не)конференції EdCump в Харкові.
Дуальна освіта в українських реаліях
Власне, варто почати з того, що значною проблемою сучасності єневідповідність знань, які дає система освіти, вимогам ринку, що єосновоположними для розвитку світової економіки і загальнолюдського прогресу.Це притаманне для більшості європейських країн і наша країна також не євиключенням. Насправді, розрив між системою освіти і вимогами ринку можнаскоротити дуже просто і ефективно – завдяки впровадженню дуальної освіти.
Зважаючи на реалії українського сьогодення це може мати приблизно такийплан дій: спочатку компанія-замовник, відповідно до нових стандартів МОНУ,визначає індивідуальний навчальний план для студента, виходячи з потребпроекту, до якого його залучає, далі ВНЗ виконує замовлення компанії щодонадання освітніх послуг для студента. Якщо навчальний заклад не спроможнийреалізувати необхідний рівень навчання студента, ці обов’язки частковоперебирає компанія, залучаючи використання відеокурсів провідних світових таукраїнських навчальних платформ.
Таким чином ринок зможе інтегруватися в освіту і диктувати, що і як требавикладати студентам і учням, щоб отримати найефективніший результат на виході.
Відповідно, студент/абітурієнт також має з того низку досить очевиднихпереваг. Зокрема, можливість отримувати прозоре навчання із максимальноможливим коефіцієнтом корисної дії, набуття професійного досвіду вже з першогосеместру навчання, залучення до роботи в проекті, який в перспективі можепринести певні дивіденди, тощо.
Шкільна підготовка - родзинка дуальної освіти
Ще раз наголошу, що сенс дуальної освіти – це вплив компаній на те, чомувчать в університетах. Якщо лише університет визначає, що вивчати, то тількивід його кадрів залежить як навчальна програма відповідатиме вимогам ринку. Аленаразі виші досить мало обізнані в цьому аспекті. На сьогодні реальнийабітурієнт практично не придатний до роботи в компанії. Він потенційно можебути розумним і талановитим, але професійних навичок для роботи в компанії віннавіть близько не має. Десь на першому-другому році навчання він починає їхотримувати і лише до третього більш-менш формується як спеціаліст. Проте навітьце відбувається переважно поза межами вишу, оскільки більшість студентів дотого часу вже мають певний підробіток, який швидше заважає, ніж сприяє навчанню.
Мій цьогорічний виступ на EdCump був присвячений формуванню і розвиткудуальної освіти в Україні, а саме школі як підґрунтю її якісної реалізації. Задосить тривалий час моєї педагогічної роботи я не раз отримував підтвердженнятому, що якісно навчити професійному програмуванню можна або на першому курсівишу – ще «зеленого» абітурієнта, або ж починати варто зі школи.
Те, що абітурієнт вже може бути програмістом, вносить нову родзинку вдуальну освіту. Завдання сучасної школи якраз зробити так, щоб після випускумайбутній абітурієнт був готовий працювати в кампанії, тоді відповіднокомпанія, беручи його на проект, зможе якісно поставити для вишу лінію навчання– вказати університету чому треба навчити цього студента, щоб той виконувавзавдання в проекті якнайкраще.
На конференції ми багато говорили саме про можливість такого факту, бо цепевним чином ноу-хау, до якого варто призвичаювати вчителів, тому що вони, як ібільшість, вважають, що навчати професійному програмуванню має виключноуніверситет. Правдива якісна дуальна освіта можлива лише тоді, коли школа зможепідготувати відповідного фахівця і передати в університет готовогопрограміста-початківця, якого далі треба вчити базових теоретичних дисциплінпрограмування тощо.
Наскрізна освіта в школі - не ноу-хау, а вимога часу
На EdCump ми оголосили про стратегічну програму, що дозволяє навчатишколярів так званим наскрізним способом, коли можна починати вчитипрограмуванню вже з другого класу. Ця лінія навчання повністю співпадає іззатвердженою МОНУ програмою. Сенс полягає в тому, щоб:
- протягом 2-4 класу, як і задумано програмою, якісно вчитидітей ігровій візуальні мові програмування Scratch,
- в 5-7 класі давати основи сучасного об’єктного програмування таAndroid-програмування,
- 8-9 клас – розширене Android та об’єктне програмування,
- а в 10-11 класі вже має бути професійне програмування, якесформує випускника як готового програміста.
В ефективності роботи зі школярами та можливості засвоїти досить значнукількість матеріалу на достатньому рівні я переконався під час впровадженняекспериментальної програми «Школяр-програміст», що реалізувалася в низці шкілКиєва, Львова, Одеси та Івано-Франківська. За результатами цієї програми, щопередбачає навчання старшокласників програмуванню, випускаючись зі школи, учнімають сукупність знань та навичок, що відповідають, а інколи і перевищуютьрівень програміста-початківця (junior programmer). Теоретична частина навчанняпідтверджується сертифікатами Orаcle, які отримали школярі, а практична –нещодавнім хакатоном з обробки сигналів безпілотних літальних апаратів, щовідбувся у Дніпрі.
Під час EdCump слухачі сприйняли це як щось дуже нове, революційне, алезагальна реакція була схвальною. Педагогічна спільнота, як на мене, ще не дужеготова до таких рішень. Для них новим є те, що можна масового готувати школярівдо рівня професійного програміста. І головна проблема, що саме вчителі до цьогоне готові. На інформатиці об’єктне програмування викладається досі надто мало,а то й взагалі не викладється. І це проблема, що стосується не лише діючихвчителів, а й студентів педагогічних вузів, які після випуску так розпочнутьвикладацьку діяльність. Та це вже інше досить поширене питання.
Наразі, те що школа здатна випускати професійних програмістів – є ключовиммоментом, що може визначити напрямок підготовки ІТ-спеціалістів як вуніверситетах з одного боку, так і в школах з другого. Про те, як можливістьпідготовки в школі програміста-початківця вплине на університети і як далівчити такого абітурієнта – детальніше можна буде дізнатися 25 травня під часмого вступу на Iforum, одній із найбільших в Україні конференцій з питаньсучасних технологій і освіти, в рамках потоку “Освітні технології майбутнього /Інновації”. Зокрема важливим аспектом стане залучення до процесу навчанняосвітніх платформ, що дають можливість якісно вчити спеціаліста, неприв’язуючись до конкретного місця навчання. На прикладі нашої співпрацііз компанією SmartMe University ми пересвідчилися, що така модель навчання,інтегрована в дуальну освіту і поза нею, має свої позитивні результати і станеодним із дієвих інструментів освіти майбутнього. А як відомо, майбутнє належитьтим, хто готується до нього сьогодні.
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 250
- Пристань для Ocean-у 148
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 146
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 106
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 8657
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8032
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3074
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3057
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2393