Право власності на нерухоме майно на підставі шлюбного договору
Перехід право власності між подружжям на нерухоме та інше майно, яке підлягає державній реєстрації на підставі шлюбного договору.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальних справ від 22.02.2017 р. у справі № 758/4906/15-ц (ЄДРСРУ№ 65248511) досліджено питання переходу право власності на нерухоме майно міжподружжям на підставі (виключно) шлюбного договору.
Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 7 СК України сімейні відносинирегулюються цим кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадахсправедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засадсуспільства.
Серед загальних засад регулювання сімейних відносин у ч. 2ст. 7 СК України закріплена можливість урегулювання цих відносин задомовленістю (договором) між їх учасниками.
(!!!) Стаття 9 СК Українивизначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, а саме:така домовленість не повинна суперечити вимогам СК України, іншим законам таморальним засадам суспільства. Під вимогами законів у цьому випадку слідрозуміти імперативні норми, що встановлюють заборону для договірногорегулювання відносин подружжя.
Оскільки договір, в тому числі шлюбний договір, передусімє категорією цивільного права, то відповідно до ст. 8 СК України у випадкахдоговірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальнінорми ст. ст. 3, 6 ЦК України щодо свободи договору, а також глав 52, 53 ЦКУкраїни щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни і розірвання.
Так, ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони вдоговорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства іврегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особамправо вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїхстосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.
Отже принцип свободи договору відповідно до ст. ст. 6, 627ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсудреалізувати, по-перше: можливість укласти договір (абоутриматися від укладення договору); по-друге,можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьомузустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положеньдоговору, встановлені законом.
ВАЖЛИВО: нормаст. 97 СК України надає подружжю право визначати у шлюбному договорі правовийрежим майна, набутого до чи під час шлюбу, та не містить заборон або будь-якихобмежень цього права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановіВерховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-230цс14.
Водночас згідно з ч. 5 ст. 93 СК України за шлюбним договором не можепередаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, правона яке підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набутеподружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільноїсумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку (доходу).
При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за часшлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
ВИСНОВОК: Всилу положень ч. 2 ст. 97 СК України та ч. 5 ст. 93 СК України при укладеннішлюбного договору сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набутеними за час шлюбу, положень ст. ст. 57, 60 СК України, однак, на підставі шлюбногодоговору неможливий перехід до одного з подружжя права власності на нерухомемайно та інше майно, яке підлягає державній реєстрації.
Виходячи зі змісту статей 9, 103 СК України, статей 203,215 ЦК України підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в моментвчинення стороною (сторонами) таких вимог:
1) зміст шлюбного договору не може суперечитизаконодавству України, а також моральним засадам суспільства;
2) волевиявлення кожного із подружжя при укладеннішлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
3) шлюбний договір має бути спрямований на реальненастання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бутиспрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Встановлення у шлюбному договорі правового режиму майнаподружжя не створює правових наслідків, які обумовлені цим договором, томуукладення такого договору спрямоване не на реальне настання правових наслідків,а з іншою завідомо неправомірною метою. (наприклад: укладення шлюбного договоруспрямоване на ухилення одного з подружжя від виконання рішення суду простягнення з нього на користь позивача боргу, чим порушені права останнього).
Укладення шлюбного договору, який за своїм змістомсуперечить вимогам закону, а також не спрямований на реальне настання правовихнаслідків, що обумовлені ним, є порушенням частин першої та пятої статті 203 ЦКУкраїни, що за правилами статті 215 ЦК України є підставою для визнання йогонедійсним (УхвалаВерховного суду України від 15.02.2012 р. у справі №6-42607сво10, ЄДРСРУ № 21840063).
P.s. додатково див. матеріал «Шлюбний договір:всі «за» чи «проти» (зразок договору)».
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 645
- Готують підвищення тарифів для населення 368
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 319
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 317
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 219
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 8646
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8531
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6613
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
6216
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4545