Маршала Маннергейма таврують за його порятунок Батьківщини від "червоної чуми"
Червона професура Фінляндії розпочала очорнення особистості Маннергейма. Того, хто врятував країну від "принад" більшовизму. Цікаво, що осуд здійснюють ті, хто вихваляє агресію Кремля в Україні!
Отже, як грім серед ясного неба ЗМІ Фінляндії розповсюдили скандальну новину про те, що викладач Університету Оулу (місто на Північному Заході країни) змусив своїх студентів видалити самознимку (тобто — selfie) з портретом маршала Карла-Ґустафа-Еміля Маннергейма. Виявилося, що професор соціології Веса Пууронен вважає людину, яка врятувала Фінляндію від червоної чуми та московської окупації у ХХ ст., не національним героєм, а "вбивцею тисяч ні в чому не винних громадян"! У соціальних мережах ситуація вже стала справжнім "Маннергеймґейтом".
Цікавим видається той факт, що названий викладач є не тільки прихильником культурмарксизму, але й колишнім кандидатом у народні депутати від партії "Союз лівих сил", якому виборці не дали посісти місце у парламенті Фінляндії весною 2015 р. Та менше з тим, Веса Пууронен закликає адміністрацію вишу та міську владу Оулу познімати всі наявні портрети Маннергейма, оскільки його постать (увага!) є "суперечливою для мультикультурного і толерантного фінляндського суспільства, де культ будь-якої історичної особистості не прийнятний". Натомість професор соціології пропонує популяризувати "менш подразливих" Карла Маркса чи Бертольта Брехта (котрі для Фінляндії нічого корисного не зробили), на руках яких, вважає викладач, не має крові тисяч загиблих людей і які не були прихильниками расової теорії.
Звісно, що з критикою Веси Пууронена вже виступили не тільки націонал-патріотичні сили, але й представники академічної спільноти, що закликали винуватця скандалу вибачитися та вклонитися праху рятівника Фінляндії на його могилі у Гельсінкі (бо ж для переважної більшості фінляндців маршал Маннергейм це як гетьман Хмельницький для українців, хоч ця подібність на правду і притягнута за вуха). Однак культурмарксист навідріз відмовляться вшановувати того, кого вважає особистим ворогом, що знівечив долі не однієї родини. Тому вірогідно, що за справу візьмуться народні месники, які допоможуть викладачу стати на шлях істини та патріотизму власними методами...
А ще, Веса Пууронен палкий прихильник агресивної путінської політики, зокрема в Україні. Професор соціології вважає, що агресія розв'язана Кремлем на Донбасі з весни 2014-го, це ніщо інше як "громадянська війна" між "фашистами"-бандерівцями та вільним народом (українцями та росіянами), спонсорована США І НАТО. А тому викладач і апологет культурмарксизму закликає владу Фінляндії триматися осторонь цього військово-політичного альянсу, "як головного розпалювача всіх війн на планеті", та відновлювати свої тісні двосторонні відносини з РФ.
Як бачимо, лівацька хвороба дедалі більше прогресує та шириться планетою. Знищення монументів героям Громадянської війни у США (з боку Конфедерації), боротьба з пам'ятниками колоніальної доби у країнах так званого "третього світу" та відбілювання відвертих вбивць як Іосіф Джугашвілі, Лейба Бронштейн, Нельсон Мандела і Ясір Арафат — все це частинки одного ланцюга з метою глобального переформатування усталеного порядку речей на Землі безчесними лицемірами й невігласами. Але історія ще нікому не корилася, оскільки її уроки ще нікого не навчили визнавати помилок минувшини й більше їх не повторювати.
На жаль, і у нас в країні ще є багато людей, котрі наче той Веса Пууронен, вважають славетних Івана Мазепу, Симона Петлюру та Степана Бандеру не національними героями, а зрадниками та вбивцями. Звісно, ще це провина влади, яка за 28 років відновленої державної самостійності так і не спромоглася сформувати чітку комплексну просвітницьку стратегічну програму, яка б ліквідувала наслідки окупації у головах наших співгромадян і визнала полеглих борців за волю України минулих років нарешті національними героями. Тому ми й досі на скресах двох світів кидаємося у крайнощі, перебуваючи у різних протиборчих таборах, чим підіграємо ворогам зі Сходу та Заходу.
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 22646
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11076
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
8779
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 6072
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить літаків на $200 млрд
Бізнес 5002